Постанова № 62259989, 24.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

24 жовтня 2016 року Справа № 814/1109/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Князєва В.С., судді Гордієнко Т.О., судді Марича Є.В., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Алейнікова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомОСОБА_3, АДРЕСА_1 до відповідачаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України, вул. Лесі Українки, 26, м. Київ 160, 02160 провизнання протиправною та скасування постанову від 15.02.2013 №14,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.02.2013 року № 14.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постанова винесена відповідачем безпідставно, оскільки позивач не здійснював порушень містобудівної діяльності з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що під час перевірки позивача встановлено факт реконструкції об'єкту без відповідних документів, що дають право на такі роботи, що є порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон України № 3038).

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 зареєстрований, як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність (СТО з автомийкою) за адресою АДРЕСА_2.

01.02.2013 року відповідачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за наслідками якої складено акт (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ч. 8 ст. 39 Закону України № 3038, а саме: експлуатація об'єкту СТО з автомийкою з самовільно перепланованих гаражів за адресою АДРЕСА_2 (далі - Об'єкт) без вводу в експлуатацію.

01.02.2013 року відповідачем за вказане порушення винесено приписи № 9 та № 10 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, якими від позивача вимагалось негайно зупинити експлуатацію Об'єкта та до 29.03.2013 року оформити відповідні документи, які дають право на експлуатацію Об'єкта.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України № 3038 експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року №2 08/94-ВР, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

На підставі акту перевірки та приписів від 01.02.2013 року № 9 та № 10 відповідачем прийнята постанова від 15.02.2016 року № 14 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у сумі 51615,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2009 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позивач прийняв в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для використання під СТО та автомийку.

Власником вказаного нежитлового приміщення, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме мано, з 11.02.2008 року є ОСОБА_3.

Відповідач в запереченнях зазначає, що саме позивач самовільно, без необхідних документів та без дозволу здійснив реконструкцію нежитлових приміщень.

Позивач в позові та поясненнях в судовому засіданні наполягає на тому, що він не є власником цього приміщення та здійснював його перебудову чи реконструкцію.

При цьому позивач не заперечує той факт, що приміщення перебудовувалось.

Відповідачем не надано суду жодного доказу того, що саме позивач здійснював реконструкцію приміщення.

Суд вважає, що оскільки позивач не є ні замовником, ні підрядником, він не може буди суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачено п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.02.2013 року № 14.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.С. Князєв

Суддя Т.О. Гордієнко

Суддя Є.В. Марич

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана колегією суддів 26 жовтня 2016 року.