Постанова № 62259771, 20.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 жовтня 2016 р. Справа № 802/1430/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Богоноса М.Б.,

Суддів: Бошкової Ю.М.

Віятик Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Зюбанова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до: Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області, Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

20.09.2016 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась позивач - ОСОБА_4 з адміністративним позовом до відповідачів - Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області), Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Могилів - Подільська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що вона з 23.05.2016 року працювала на посаді заступника начальника - начальника Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ.

Як вказала позивач, 19.09.2016 року нею отримано наказ Могилів-Подільської ОДПІ від 19.09.2016р. № 48-0 «Про оголошення наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 № 208-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4», виходячи із змісту якого, ГУ ДФС у Вінницькій області повідомляє про прийняття ДФС України наказу від 09.08.2016 року № 2890-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4».

Вважаючи вказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних наказів, позивач вказала, що підставою для прийняття наказу ДФС України від 09.08.2016 року № 2890-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4» стало рішення суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за корупційне, або пов'язане із корупцією правопорушення.

Позивач наголосила, що 13.06.2016 року Крижопільським районним судом Вінницької області прийнято постанову, якою ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) та ст. 14 ч. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн. Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11.07.2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року без змін.

Однак, постанова Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року переглянута за нововиявленими обставинами.

Зокрема, 08.09.2016 року постановою Чечельницького районного суду Вінницької області у справі №3-в/151/13/16п, скасовано постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року в справі №134/774/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вказане рішення суду набрало законної сили 08.09.2016 року.

Отже, на думку позивача, накази про її звільнення прийнято на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області, яка переглянута та скасована у зв'язку із нововиявленими обставинами. Тому, позивач вважає, що її звільнення із займаної посади є незаконним та таким, що здійснене без належної правової підстави.

06.10.2016 року за вх. № 21410 від представника відповідачів на адресу суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.22-23). У наданих запереченнях представник відповідачів зіслався на те, що 19.09.2016 року наказом Могилів-Подільської ОДПІ № 48-О "Про оголошення наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 № 208-о "Про припинення державної служби ОСОБА_4" позивача було звільнено із займаної посади.

Водночас, підставою для звільнення позивача став наказ ГУ ДФС у Вінницькій області №208-о від 16.08.2016 року "Про припинення державної служби ОСОБА_4".

Разом з цим, підставою для видання наказу ГУ ДФС у Вінницькій області №208-о від 16.08.2016 року слугував наказ ДФС України №2890-о від 09.08.2016 року.

В свою чергу, наказ Державної фіскальної служби України №2890-о від 09.08.2016 року виданий на підставі постанови Крижопільського районного суду від 13.06.2016 року в справі № 134/774-16-п про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за корупційне, або пов'язане із корупцією правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана постанова суду на момент прийняття наказу ДФС № 2890-о від 09.08.2016 року та ГУ ДФС у Вінницькій області №208-о від 16.08.2016 року вважалася такою, що набрала законної сили.

Тому, представник відповідачів вважає, що ДФС України, ГУ ДФС у Вінницькій області та Могилів - Подільська ОДПІ приймаючи оскаржувані накази діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Додатково зазначив, що звільнення позивача із займаної посади є безпідставним та незаконним, оскільки постанова Крижопільського районного суду Вінницької області, яка стала підставою звільнення, переглянута та скасована у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. При цьому пояснив, що при прийнятті оскаржуваних наказів ДФС України, ГУ ДФС у Вінницькій області та Могилів - Подільської ОДПІ, відповідно до яких позивача звільнено із займаної посади, постанова Крижопільського районного суду від 13.06.2016 року була чинною. Відтак, відповідачі приймаючи рішення про припинення державної служби позивача діяли обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, в зв'язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 23.05.2016 року по 19.09.2016 року позивач працювала на посаді заступника начальника - начальника Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ (а.с. 5).

13.06.2016 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/774-16-п, ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та визначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн.

11.07.2016 року постановою Апеляційного суду Вінницької області, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року в справі № 134/774-16-п - без змін.

09.08.2016 року, на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року, прийнято наказ Державної фіскальної служби України № 2890-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4» (а.с. 6).

16.08.2016 року, на підставі наказу Державної фіскальної служби України № 2890-О від 09.08.2016 року, прийнято наказ Головного управління ДФС у Вінницькій області № 208-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4» (а.с.7).

19.09.2016 року, на підставі наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області № 208-О від 16.08.2016 року, прийнято наказ Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від № 48-О «Про оголошення наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 року № 208-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4» (а.с. 8).

08.09.2016 року постановою Чечельницького районного суду Вінницької області у справі №3-в/151/13/16п, скасовано постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року у справі №134/774/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку із нововиявленими обставинами. Провадження у справі закрито. Вказане рішення суду набрало законної сили 08.09.2016 року (а.с. 31-33).

Згідно супровідного листа Чечельницького районного суду Вінницької області від 09.09.20116 року в справі №134/774/16-п вказана вище постанова направлена на адресу ГУ ДФС у Вінницькій області.

Позивач вважаючи, що її звільнення із займаної посади відповідно до вказаних вище наказів є протиправним та з метою їх скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено у Законі України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).

В силу вимог ч. 1 ст. 65 Закону № 1700-VII за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 84 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Відтак, підставою для звільнення державного службовця, яким є позивач, стало вчинення нею корупційного адміністративного правопорушення або правопорушення пов'язаного з корупцією, що встановлено рішенням суду та бралося до уваги при прийнятті оскаржуваних наказів ДФС України, ГУ ДФС у Вінницькій області.

Як зазначалося, 13.06.2016 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/774-16-п, ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та визначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн.

11.07.2016 року постановою Апеляційного суду Вінницької області, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року в справі № 134/774-16-п - без змін.

На підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/774-16-п від 13.06.2016 року відповідачами і прийнято оскаржувані рішення та звільнено позивача із займаної посади.

Разом з цим, 08.09.2016 року постановою Чечельницького районного суду Вінницької області у справі №3-в/151/13/16п, скасовано постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року в справі №134/774/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку з нововиявленими обставинами. Провадження у справі закрито.

У зв'язку із прийняттям Чечельницьким районним судом Вінницької області постанови у справі №3-в/151/13/16п, ОСОБА_4 вважається такою, що корупційного адміністративного правопорушення не вчиняла, що в свою чергу, виключає існування підстав для прийняття оскаржуваних наказів, звільнення її із посади та припинення державної служби.

З метою перевірки факту набрання законної сили постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 08.09.2016 року в справі № 3-в/151/13/16п, на яку посилалася позивач як на підставу свої позивних вимог, та можливого факту її оскарження у визначеному чинним законодавством України порядку, ухвалою суду від 06.10.2016 року в Чечельницького районного суду Вінницької області, прокуратури Вінницької області та Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області витребувано відповідну інформацію.

Згідно листа Чечельницького районного суду Вінницької області за вх. № 22249 від 17.10.2016 року постанова Чечельницького районного суду Вінницької області від 08.09.2016 року в справі №3-в/151/13/16п набрала законної сили 08.09.2016 року (а.с. 61).

Відповідно до листів Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області №53-5704 вих.16 від 10.10.2016 року та прокуратури Вінницької області № 05/3-404 вих-16 від 17.10.2016 року постанова Чечельницького районного суду Вінницької області у справі №3-в/151/13/16п від 08.09.2016 року органами прокуратури не оскаржувалась (а.с. 58, 64).

Суд зазначає, що хоча на момент прийняття наказів ДФС України, ГУ ДФС у Вінницькій області, постанова Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року в справі № 134/774-16-п була чинною, проте на момент припинення службово - трудових правовідносин позивача із органом ДФС вказане судове рішення було скасованим. Відтак, наказ ДФС України № 2890-О від 09.08.2016 року, який ґрунтується лише на постанові Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.06.2016 року, яка скасована постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 08.09.2016 вважається безпідставним, оскільки єдиний юридичний факт, який був підставою для його прийняття припинив свою дію. Отже, є незаконними та підлягають скасуванню й інші похідні від нього накази ГУ ДФС у Вінницькій області та Могилів - Подільської ОДПІ.

Таким чином, суд доходить висновку, що звільнення ОСОБА_4 є незаконним, оскільки проведене роботодавцем (ДФС України) без визначеної законом належної правової підстави.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на роботі, то суд розглядаючи її бере до уваги наступне.

Визначаючись щодо посади, на якій підлягає поновленню позивач, суд зважає, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області № 144-о від 23.05.2016 року, ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника - начальника Крижопільського відділення Могилів - Подільської ОДПІ. На вказаній посаді позивач працювала до доти її звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відтак, ОСОБА_4 підлягає поновленню на посаді з якої її було незаконно звільнено, а саме: заступника начальника - начальника Крижопільського відділення Могилів - Подільської ОДПІ.

Згідно абзацу 10 п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

Враховуючи зазначену рекомендацію Пленуму при прийнятті рішення у даній адміністративній справі, суд виходить із того, що останній робочий день позивача припадав на 19.09.2016 року. Саме вказана дата зазначена в наказі Могилів-Подільської ОДПІ від 19.09.2016 року № 48-О «Про оголошення наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 року № 208-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4» як день із якого позивача звільнено із посади.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 241-1 КЗпП України, строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Отже, виходячи із того, що в наказі про звільнення зазначено «звільнити з 19 вересня 2016 року», позивач вважатиметься звільненим з наступного дня, а саме із 20.09.2016 року, а 19.09.2016 року вважається останнім робочим днем позивача. При цьому, 20.09.2015 року є першим днем вимушеного прогулу позивача.

Цей висновок повністю узгоджується із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, у якому прямо зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення в користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд бере до уваги наступне.

У абзаці 5 п. 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», зазначено, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Визначаючи розмір середнього заробітку втраченого позивачем у зв'язку із вимушеним прогулом, суд виходить із того, що період вимушеного прогулу становить 22 робочих дні - із 20.09.2016 року по 20.10.2016 року (день прийняття постанови суду).

Згідно довідки № 34 від 05.10.2016 року, виданою Могилів - Подільською ОДПІ, середньоденний заробіток позивача на момент звільнення становить 283,71 грн (а.с.34).

У зв'язку з чим, з Могилів - Подільської ОДПІ підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6241,62 грн. Вказана сума утворюється шляхом множення кількості днів вимушеного прогулу на розмір середньоденного заробітку (283,71 грн. х 22 = 6241,62 грн.).

Крім того, суд наголошує , що відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата загальнообов'язкових державних платежів є відповідно обов'язком роботодавця, суд визначає зазначену суму без утримання цих загальнообов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відтак в користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу без відрахування судом загальнообов'язкових платежів, оскільки їх нарахування та сплата є обов'язком роботодавця при виплаті спірних сум.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови, суд вирішує в тому числі чи є підстави допустити негайне виконання постанови.

Згідно п. 2-3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи наведені норми процесуального закону, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення в його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 5957,91 грн. слід допустити до негайного виконання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не встановив їх понесення сторонами у справі.

Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 09.08.2016 року № 2890-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 року № 208-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4».

Визнати протиправним та скасувати наказ Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 19.09.2016 року № 48-О «Про оголошення наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 року № 208-О «Про припинення державної служби ОСОБА_4».

Поновити ОСОБА_4 на посаді заступника начальника - начальника Крижопільського відділення Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області із 20.09.2016 року.

Стягнути із Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 20.09.2016 року по 20.10.2016 року в сумі 6241 грн. 62 коп. (шість тисяч двісті сорок одна гривня 62 копійки) із відрахуванням загальнообов'язкових платежів.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника начальника - начальника Крижопільського відділення Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області допустити до негайного виконання.

Постанову суду в частині стягнення із Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 5957 грн. 91 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 91 копійка) із відрахуванням загальнообов'язкових платежів, допустити до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Богоніс Михайло Богданович Судді Бошкова Юлія Миколаївна Віятик Наталія Володимирівна