Ухвала суду № 62253859, 21.10.2016, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/143/16

Справа № 754/15173/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

при секретарі - Демчук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Старший державний виконавець відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Логвинська К.Л., Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Логвинської К.Л., мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні вказаного державного виконавця перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-317/2015 виданого 02.11.2015 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором в сумі 29 018.90 доларів США, що еквівалентно 336 777.25 грн.

27.01.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

27.01.2016 року видано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та 26.07.2016 року постанову про розшук майна боржника.

26.07.2016 року видано постанову про зупинення виконавчого провадження до розшуку майна боржника.

Всупереч ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, не надавши тим самим боржникові строк для самостійного виконання рішення суду. Інші постанови державного виконавця нею також отримані не були. Крім того, про заочне рішення суду від 04.02.2015 року вона дізналася лише 20.09.2016 року і має намір його оскаржити.

Вважаючи такі дії державного виконавця такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» скаржник була вимушена звернутися із скаргою до суду, просила визнати дії державного виконавця Логвинської К.Л. неправомірними, визнати незаконними та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2016 року, постанову про розшук майна боржника від 26.07.2016 року, постанову про зупинення виконавчого провадження від 26.07.2016 року.

В судовому засіданні скаржник та її представник підтримали вимоги скарги в повному обсязі та просили суд про їх задоволення.

Особа, чиї дії оскаржуються - старший державний виконавець Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Логвинська К.Л. в судове засідання не з»явилася.

Представник Відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві державний виконавець Автомошин О.О. в судовому засіданні просив суд вирішити питання неправомірності дій старшого державного виконавця відділі ДВС на розсуд суду.

Представник зацікавленої особи - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в судовому засіданні просила суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення скаржника, його представника, представників зацікавлених осіб, вивчивши письмові матеріали справи, судом було встановлено наступне.

На виконанні у старшого державного виконавця відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Логвинської К.Л. перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-317/2015 виданого 02.11.2015 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором в сумі 29 018.90 доларів США, що еквівалентно 336 777.25 грн.

27.01.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

27.01.2016 року видано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та 26.07.2016 року постанову про розшук майна боржника.

26.07.2016 року видано постанову про зупинення виконавчого провадження до розшуку майна боржника.

Зважаючи на те, що державним виконавцем не було направлено ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження, не було надано строку для добровільного виконання рішення суду, а також в зв»язку з тим, що в подальшому державним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника, його розшук та зупинення виконавчого провадження до розшуку майна боржника, які також не направлялися скаржнику і не отримувалися нею, вважає, що її права були порушені, в зв»язку з чим вимушена була звернутися до суду з даною скаргою.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулює Закон України "Про виконавче провадження. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як зазначила в судовому засіданні скаржник, постанова про відкриття виконавчого провадження їй не вручалась і вона її не отримувала поштою. Даний факт підтверджується поштовим конвертом, в якому знаходилася копія такої постанови, що був наданий представником Відділу ДВС в судове засідання та який повернувся за закінченням терміну зберігання.

В судовому засіданні також було встановлено, що постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про розшук майна боржника та про зупинення виконавчого провадження до розшуку майна боржника, скаржником також не отримувалися. Про наявність заочного рішення суду від 04.02.2015 року про стягнення з неї на користь Банку заборгованості вона дізналася лише 20.09.2016 року, подавши заяву про його перегляд.

Аналізуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що при прийнятті державним виконавцем постанов про відкриття провадження, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про розшук майна боржника та про зупинення виконавчого провадження до розшуку майна боржника нею було порушено вимоги ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», що позбавило скаржника можливості скористатися своїм правом на добровільне виконання рішення.

Також, скаржник просить визнати поважною причину пропуску процесуального строку на оскарження вказаних вище постанов та поновити їй строк для їх оскарження.

В судовому засіданні було встановлено, що постанови старшого державного виконавця, що оскаржуються скаржником, їй не вручались.

Відповідно до ст.. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Оскільки процесуальний строк оскарження пропущений з причин, які не залежали від скаржника, а тому є поважними і строк підлягає поновленню.

Таким чином, враховуючи викладене, на думку суду, постанови видані старшим державним виконавцем Логвинською К.Л. від 27.01.2016 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, від 27.01.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 26.07.2016 року про розшук майна боржника та від 26.07.2016 року про зупинення виконавчого провадження до розшуку майна боржника, не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є протиправними і підлягають скасуванню, а тому скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.383,384,387,388 ЦПК України, Законом України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

. Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження дій старшого державного виконавця відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Логвинської К.Л., які проведені в рамках виконавчого провадження №49877387.

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Логвинської К.Л., які проведені в рамках виконавчого провадження №49877387 - протиправними.

Визнати незаконними та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2016 року, постанову про розшук майна боржника від 26.07.2016 року, постанову про зупинення виконавчого провадження від 26.07.2016 року.

Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 275 грн. 60 коп. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ухвала суду може бути оскаржена на протязі 5 діб з моменту її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва.

Головуючий: