Рішення № 62253216, 21.10.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1761/16-ц

Провадження № 2/487/1299/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21.10.2016 року

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді Павлової Ж.П., при секретарі Табунщик К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення.

У своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2003 року.

Оскільки, він є власником вищезазначеної квартири в силу ст.ст.1220,1268 ЦК України, він змушений в судовому порядку вирішувати питання щодо примусового виселення відповідача ОСОБА_2, тому що в добровільному порядку останній не виселяється та створює йому перешкоди в користуванні власністю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

До судового засідання відповідач не з'явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Статтею 150 ЖК України, зазначено, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Так, судом встановлено, що відповідно до рішення Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 05.09.2016 року, за ОСОБА_1, визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 як тимчасовий мешканець, без законних підстав проживає в спірній квартирі, в добровільному порядку звільнити квартиру не бажає, а тому він підлягає виселенню в судовому порядку.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що діями відповідача були порушені права позивача, як власника жилого приміщення, які підлягають поновленню шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Крім того, на підставі ст.88 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 із незаконно займаного ним приміщення квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд в порядку, встановленому ст.294, ст.295 ЦПК України.

Суддя: Павлова Ж.П.