Рішення № 6225282, 19.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р. Справа № 3/107/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольчі

товари»

вул. Васляєва, 25-а, м. Миколаїв, 54018

До: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 54034

про: стягнення заборгованості за договором у сумі 61319,14 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Подимака Л.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за поставку товару у розмірі 45989,00 грн., пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7286,66 грн., збитки від інфляції у розмірі 5132,26 грн., 3% річних в розмірі 910,83 грн. та штраф в розмірі 2000,00 грн.

Позивачем виконані вимоги ухвали суду від 13.04.2009 р.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав, вимоги ухвал суду від 13.04.2009р. не виконав.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

05 лютого 2008 р між сторонами було укладено договір за №01. Згідно умов даного договору позивач взяв на себе обовязок поставити обладнання за переліком вказаним в договорі, а відповідач отримати та оплатити у строки та на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.2. укладеного договору загальна вартість товару становить 95722,00 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець доставляє обладнання покупцю власними силами та за свій рахунок до входу в магазин. Покупець своїми силами та за свій рахунок відвантажує обладнання у торгівельний зал магазину для подальшої установки за адресою: пр. Миру, 17-д магазин «Справжня ціна». Продавець повідомляє покупця про прибуття обладнання за два дні до прибуття.

Так, позивач поставив відповідачу обладнання за переліком вказаним в договорі, що підтверджується накладними №№ ТЕХ 000106 від 14.02.08 р., ТЕХ 000105 від 15.02.08 р., ТЕХ 000104 від 15.02.08 р., ТЕХ 000124 від 22.02.08 р.

Але, як зазначає позивач, загальна вартість поставленого товару виявилась дещо меншою ніж передбачалось в договорі, а саме 93642,00 грн., оскільки на момент поставки Морозильної вітрини w 20 SGP її вартість була здешевлена, та становила 10402,00 грн.

Відповідно до умов підпунктів пункту 5 договору покупець сплачує продавцю вартість проданого обладнання у наступні строки: 05 лютого 2008 р. 15000,00 грн., 05 березня 2008 р. 15000,00 грн., 05 квітня 2008 р. 15000,00 грн., 05 травня 2008 р. 15000,00 грн., 05 червня 2008 р. 15000,00 грн., 05 липня 2008 р. 15000,00 грн., 05 серпня 2008 р. 5 722,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач розрахувався за надану продукцію позивачем частково згідно прибуткових касових ордерів на суму 60000,00 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 33642,00 грн.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 6.1 та п. 6.2 договору №01 від 05.02.08р. відповідачеві нарахована пеня в сумі 7286,66 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 910,83 грн., збитки, повязані з інфляцією в розмірі 5132,26 грн. та штраф в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За умовами п. 5.2 договору сторони домовляються про те, що ціна обладнання та загальна вартість обладнання підрахована на момент укладання цього договору 05.02.08 р. Курс євро встановлений Національним банком України 04.02.08 р. складає 1 євро=7,52 грн. Сторони домовляються про те, що при збільшенні НБУ курсу всі ціни і розмір оплати в даному договорі збільшено пропорційно поточному курсу встановленому НБУ.

Таким чином, розмір заборгованості з врахуванням її перерахунку по курсу євро станом на 31.03.09 р. за розрахунком позивача правомірно складає 12347,39 грн.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за договором поставки, загальна заборгованість правомірно склала 61319,14 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольчі товари», (вул. Васляєва, 25-а, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 22426099) 33642,00 грн. боргу, пеню в сумі 7286,66 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 910,83 грн., інфляційні збитки в сумі 5132,26 грн., штраф в сумі 2000,00 грн., перерахунок по курсу євро в сумі 12347,39 грн., 613,19 грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова