Ухвала суду № 62252083, 13.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/14870/16-к Головуючий суддя 1-ї інстанції: Садовський К.С.

Провадження № 11-сс/790/1612/16 Суддя доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: в порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді суддів при секретарі за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199, ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 30 вересня 2016 року про задоволення клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області, капітана податкової міліції ОСОБА_8, та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області, капітана податкової міліції ОСОБА_8 Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27, строком на 60 днів - до 26 листопада 2016 року, без визначення застави. Зобовязано слідчого Шепеля В.Д. негайно повідомити родичів ОСОБА_7 про взяття його під варту. Доручено прокуратурі Харківської області дослідити факти, викладені в усній заяві ОСОБА_7 про його незаконне затримання 27 вересня 2016 року працівниками правоохоронних органів та утримання в приміщенні податкової міліції в Харківській області, а також застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного та психологічного насильства. Про результати проведеної перевірки повідомити суд.

З вищевказаного клопотання вбачається, що в 2016 році (точну дату та час слідством не встановлено) ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в гаражних боксах №№ 171, 199, розташованих в гаражному кооперативі «Металіст», за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13-В, та за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1, незаконно виготовляв алкогольні напої з недоброякісної сировини, які в подальшому незаконно реалізовували шляхом розміщення ОСОБА_9 в мережі «Інтернет» оголошення про продаж алкогольних напоїв, що призвело до отруєння та смерті фізичних осіб.

Також ОСОБА_7 незаконно виготовляв та зберігав за адресою: АДРЕСА_1, підроблені марки акцизного податку, якими маркував незаконно виготовлені алкогольні напої.

27 вересня 2016 року, в ході проведення обшуку за вказаною адресою, підроблені марки акцизного податку були вилучені органами досудового слідства.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 199 та ч.3 ст. 204 КК України, - виготовлення, зберігання з метою використання при продажу товарів, а також збут підроблених марок акцизного податку, та незаконне виготовлення алкогольних напоїв, з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоровя людей, та їх незаконний збут, що призвело до отруєння людей та інших тяжких наслідків.

За даним фактом порушено кримінальне провадження за ч.1 ст. 199 та ч.3 ст. 204 КК України.

28 вересня 2016 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КК України.

29 вересня 2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вищевказане кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування просив суд застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року, захисником ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_7, подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою призначити запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Вказує, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, зважаючи на що є недопустимими. Органом досудового розслідування було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, без належних підстав та з порушенням порядку, передбаченого КПК України. Протокол допиту ОСОБА_7 в якості свідка від 27 вересня 2016 року також є недопустимим доказом. Судом першої інстанції не надано належної оцінки посиланням щодо застосування відносно підозрюваного фізичного та психологічного тиску з боку працівників органу досудового розслідування. Не взято до уваги того факту, що обшук проведено 27 вересня 2016 року, підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199 та ч.3 ст. 204 КПК України, виникла під час проведення обшуку, при цьому органом досудового розслідування було проведено ряд слідчих дій за участю ОСОБА_7, якому не було надано процесуального статусу підозрюваного, зважаючи на що було порушено право на захист. Також дані, викладені слідчим в протоколі затримання особи не відповідають фактичним обставинам події, а саме не відповідають дійсності посилання стосовно того, що 28 вересня 2016 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_7 вчиняв злочин, оскільки у вказаний час підозрюваний перебував в кабінеті слідчого, з чого вбачається незаконне затримання останнього.

Під час апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 та його захисник просили апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор Рештаков Є.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Зазначив, що ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення вищевказаного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199 та ч.3 ст. 204 КК України, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також слідчим суддею встановлено та надано в сукупності оцінку відсутності соціальних звязків підозрюваного, відсутності постійного місця роботи, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, факту існування обставин, які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам. Слідчим суддею на підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Під час розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016220430003695 від 18 вересня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 199 та ч.3 ст. 204 КК України.

28 вересня 2016 року старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, капітаном податкової міліції ОСОБА_8, о 20 годині 40 хвилин, в приміщенні ГУ ДФС в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 46, було затримано ОСОБА_7, якого фактично було затримано в м. Харкові на проїзді Стадіонному о 19 годині 10 хвилин, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України (аркуші м.к.п. 8-10).

Таким чином, моментом затримання ОСОБА_7, відповідно до ст. 209 КПК України, є 19 година 10 хвилин 28 вересня 2016 року.

29 вересня 2016 року о 18 годині 45 хвилин ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КК України (аркуші м.к.п. 11-14).

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КПК України, не визнав себе винним. В суді першої інстанції просив суд не застосовувати відносно нього запобіжний захід, пов'язаний з позбавленням свободи. Вказав, що був затриманий працівником органу досудового розслідування 27 вересня 2016 року, показання давав під тиском слідчих.

Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", колегія суддів вважає необхідним враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 24 вересня 2016 року, який надав пояснення про обставини придбання у чоловіка на імя ОСОБА_12 та подальшої реалізації алкогольних напоїв (аркуші м.к.п. 15, 16);

- даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 29 вересня 2016 року, який надав пояснення про обставини придбання сировини, виготовлення та подальшої реалізації ним та ОСОБА_7 алкогольних напоїв (аркуші м.к.п. 19-22);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 27 вересня 2016 року, який надав пояснення про відомі йому обставини за даним кримінальним провадженням стосовно діяльності ОСОБА_9 (аркуші м.к.п. 29 31);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 29 вересня 2016 року, який надав пояснення про відомі йому обставини за даним кримінальним провадженням стосовно діяльності ОСОБА_9 та осіб, які у нього працювали (аркуші м.к.п. 41-44);

- даними протоколу обшуку від 27 вересня 2016 року, з якого вбачається, що в квартирі № 115, яка розташована за адресою: м. Харків, проїзд Стадіонний, буд. 115, було виявлено та вилучено 197 пляшок від горілки ТМ «Хлібний дар» та 22 пляшки від горілки ТМ «Первак», компютерна техніка, що використовується для виготовлення марок акцизного податку, 30 аркушів формату А4 з надрукованими марками акцизного податку, коробка, наповнена марками акцизного податку, фільтруючий пристрій, пластикові ємкості, наповнені прозорою рідиною, що має різкий запах спирту, та пусті пластикові ємкості, що мали різкий запах спирту, копія експрес - накладної, з тексту якої вбачається, що ОСОБА_14 направила «речі» ОСОБА_12 (аркуші м.к.п. 23, 24);

- даними протоколу обшуку від 27 вересня 2016 року, з якого вбачається, що в гаражі № 199, який розташований в ГК «Металіст» за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13-В, було виявлено та вилучено обладнання для очистки рідини, індивідуальний засіб захисту типу протигаз, пусті поліетиленові пакети типу тетра пак, елемент для фільтрування змінний, металевий друшляк, пусті картонні коробки, коробки з пакетами типу тетра пак, пусті пластикові ємкості, кришки для ємкостей, мірний стакан, пляшки обємом 0,5 л, 1 л та 1,5 л (аркуші м.к.п. 25, 26);

- даними протоколу обшуку від 27 вересня 2016 року, з якого вбачається, що в гаражі № 171, який розташований в ГК «Металіст» за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13-В, було виявлено та вилучено каністри в кількості 168 штук з прозорою рідиною, яка має характерний запах спирту, прилад для закачування кришок, кришки для пляшок, бочка з рідиною прозорого кольору, паперовий мішок з фільтруючими елементами, пусті плашки від горілки ТМ «Хлібний дар», ТМ «Первак» та ТМ «Медофф», пусті пляшки без етикеток;

- даними протоколу від 27 вересня 2016 року щодо огляду веб-сайту в мережі «Інтернет», на якому розміщено оголошення стосовно продажу горілчаної продукції (аркуші м.к.п. 39, 40);

- заявою на користування гаражем та перепусткою (аркуш м.к.п. 32, 33).

Таким чином, з аналізу вищевказаних доказів, що містяться в матеріалах справи та узгоджуються між собою, вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КПК України, є обґрунтованою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надані в суді першої та апеляційної інстанції підозрюваним та його захисником показання щодо необґрунтованості підозри у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, спростовуються вищевказаними доказами.

Що ж стосується викладених захисником в апеляційній скарзі доводів стосовно того, що протокол допиту ОСОБА_7 в якості свідка від 27 вересня 2016 року є недопустимим доказом, то колегія суддів погоджується з ними з наступних підстав.

З даних протоколів допиту свідка ОСОБА_7 від 27 вересня 2016 року вбачається, що ним було надано пояснення про обставини придбання сировини, виготовлення та подальшої реалізації ним алкогольних напоїв, незаконне виготовлення та збут підроблених марок акцизного податку чоловіку на імя ОСОБА_12 (аркуші м.к.п. 17, 18, 34-38).

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст. 87 КПК докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів захисника в цій частині, зважаючи на що, при вирішення питання щодо обґрунтованості підозри, не бере до уваги на не надає правової оцінки даним, викладеним в протоколах допиту свідка ОСОБА_7 від 27 вересня 2016 року.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги стосовно ненадання судом першої інстанції належної оцінки показанням ОСОБА_7 щодо його незаконного затримання працівниками правоохоронних органів та утримання в приміщенні податкової міліції, а також застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного та психологічного насильства, то колегія суддів не погоджується з ними зважаючи на наступне.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобовязаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції було виконано та здійснено належним чином реагування на заяву підозрюваного. Доручено прокуратурі Харківської області дослідити факти, викладені в усній заяві ОСОБА_7 про його незаконне затримання 27 вересня 2016 року працівниками правоохоронних органів та утримання в приміщенні податкової міліції в Харківській області, а також застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного та психологічного насильства, про результати проведеної перевірки повідомити суд.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості в цій частині доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідну оцінку даним доводам буде надано за результатами призначеної перевірки.

Також колегія суддів вважає не доведеними викладені в апеляційній скарзі доводи захисника, стосовно того, що протоколи обшуку, які містяться в матеріалах кримінального провадження, також є недопустимими доказами, оскільки обшук було проведено без належних підстав та з порушенням порядку, передбаченого КПК України.

Стороною захисту на підтвердження цих обставин не було надано до суду першої та апеляційної інстанції належних та допустимих доказів. Вказані доводи захисника не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини та факти, які свідчать про проведення обшуку з порушенням порядку, передбаченого КПК України.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції прокурором надано пояснення стосовно того, що обшук було проведено в порядку ч.3 ст. 233 КПК України, та після здійснення даних слідчих дій орган досудового розслідування невідкладно звернувся з клопотання про проведення обшуку до слідчого судді, яке було задоволено останнім.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисника щодо порушення права ОСОБА_7 на захист під час проведення за його участю ряду слідчих дій без надання процесуального статусу підозрюваного. При цьому сторона захисту в обґрунтування вказаного доводу конкретно не вказує які саме слідчі дії було проведено з порушенням права на захист.

Колегія суддів вважає, що дані посилання спростовуються даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме зі змісту протоколів допиту ОСОБА_7 в якості свідка вбачається, що останньому розяснено зміст ст. 63 Конституції України та його права, передбачені ст. 66 КПК України, в тому числі право на правову допомогу адвоката (аркуші м.к.п. 17, 34).

Під час розгляду матеріалів кримінального провадження судом апеляційної інстанції встановлено та зазначалося вище, що моментом затримання ОСОБА_7, відповідно до ст. 209 КПК України, є 19 година 10 хвилин 28 вересня 2016 року, оскільки саме в цей час його було фактично затримано та доставлено до СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, про що безпосередньо зазначено в протоколі затримання. Слідчим органу досудового розслідування о 20 годині 40 хвилин того ж дня було складено протокол затримання ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні злочину, в якому розяснено право на першу вимогу мати захисника та побачення з ним.

З наданого в судовому засідання листа Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях вбачається, що 28 вересня 2016 року о 20 годині 45 хвилин від СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області надійшло повідомлення про затримання ОСОБА_7

З доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги вбачається, що його було видано 28 вересня 2016 року о 21 годині 45 хвилин.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи захисника стосовно порушення права підозрюваного на захист необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів не приймає до уваги доводи сторони захисту, якими він обґрунтовує апеляційну скаргу. Наявні в матеріалах кримінального провадження докази, за виключенням протоколу допиту ОСОБА_7 в якості свідка, в своїй сукупності доводять обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КПК України.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чеботар проти Молдови», № 35615/06, від 13 листопада 2007 року, п. 48, судом було зазначено, що для того щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст. 5 § 1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само необовязково, щоб затриманій особі в подальшому було предявлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

ОСОБА_7 предявлено підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 є громадянином України, раніше не судимий, має постійне місце проживання - зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, офіційно не працює, не одружений, має середню освіту.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 вищевказаних кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність постійного місця проживання, відсутність місця роботи та джерела законного отримання доходів, відсутність стійких соціальних звязків, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості доводів клопотання та наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів розглядалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, зважаючи на обставин кримінального провадження, наявність ризиків, відсутність стійких соціальних звязків, колегія суддів дійшла висновку про неможливість застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції та вважає, що застосування більш мякого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо доведеності органом досудового розслідування існування вищевказаних ризиків та неможливості застосування інших, більш мяких запобіжних заходів, оскільки їх застосування не зможе запобігти цим ризикам, та здійснив належну оцінку фактів стосовно необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слід зазначити, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою правомірно не визначив розмір застави на підставі ч.3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людей.

Керуючись ст.ст. 392, 404. ч.3 ст. 407, ст.ст. 418, 419, 422, 423, 424 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_7, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 30 вересня 2016 року про задоволення клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області, капітана податкової міліції ОСОБА_8, та застосування до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.4 ст. 424 КПК України.

Головуючий суддя: Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3