Рішення № 62251842, 20.10.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1790/16-ц

Провадження № 2/635/1219/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.

за участю секретаря судового засідання Хімічук Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2янської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що 15 лютого 2000 року помер ОСОБА_3

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: м. Мерефа Харківського району Харківської області, пров. Котовського, 6.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

10 червня 2013 року ОСОБА_5 помер.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2015 року встановлено факт її проживання однією сімєю з ОСОБА_4 як чоловіка та жінки без шлюбу з 1995 року по 10 червня 2013 року.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок за адресою: м. Мерефа Харківського району Харківської області, пров. Котовського, 6, після смерті ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4, спадщину після його смерті прийняла.

Представник відповідача ОСОБА_2янської міської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не набув право власності на житловий будинок, а тому підстав визнавати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 немає.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: м. Мерефа Харківського району Харківської області, пров. Котовського, 6, за архівними матеріалами КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» в цілому зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Харківського районного народного суду від 16 грудня 1988 року, справа № 2-2937.

15 лютого 2000 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 222611, виданого Харківським міським відділом реєстрації актів громадського стану 16 лютого 2000 року.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді вище зазначеного житлового будинку за адресою: м. Мерефа Харківського району Харківської області, пров. Котовського, 6.

Згідно інформації Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 753/01-16 від 21 березня 2016 року та відомостей Харківського обласного державного нотаріального архіву № 716/01-21 від 22 березня 2016 року після смерті ОСОБА_3, який помер 15 лютого 2000 року в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця до держнотконтори з заявами про прийняття або відмову від спадщини ніхто не звертався.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном.

Вказаний факт підтверджується даними будинкової книги, з якої вбачається що ОСОБА_3 був зареєстрований у спадковому будинку з 1993 року, а також показами допитаних під час судового засідання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які вказали, що проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та показали, що після смерті ОСОБА_3 з 2000 року в будинку проживав ОСОБА_4, доглядав за будинком та садом, робив в будинку поточний ремонт, сплачував комунальні послуги.

10 червня 2013 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 402393, виданого 11 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Згідно інформації Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 753/01-16 від 21 березня 2016 року після смерті ОСОБА_4, який помер 10 червня 2013 року в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця до держнотконтори з заявами про прийняття або відмову від спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про праву на спадщину не видавалися.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2015 року встановлено факт проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як чоловіка та жінки без шлюбу з 1995 року по 10 червня 2013 року. Рішення набрало законної сили 16 листопада 2015 року.

Згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги.

За таких обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4, спадщину після смерті прийняла у встановленому законом порядку, іншого шляху захисту її прав та інтересів немає, спадкоємці попередніх черг відсутні, суд знаходить позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності обґрунтованими та задовольняє позов.

При цьому суд не приймає заперечення представник відповідача, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями свідків.

Судові витрати суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 197, 208,209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2янської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 40,20 кв.м. з надвірними спорудами та будівлями за адресою: м. Мерефа Харківського району Харківської області, пров. Котовського, 6, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 10 червня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: