Вирок № 62251841, 26.10.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3806/16-к

Провадження № 1-кп/645/373/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі - Проневич Д.О., за участі прокурора Бухан В.Г., представників потерпілої - ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3, обвинуваченого - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальну справу відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зелений Гай Великобуруцького району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, працює приватним підприємцем, не одружений, має дитину, раніше не засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою : АДРЕСА_2,

Обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст .286 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 09.03.2015 р. приблизно о 12 год. 45 хв. керував технічно справним автомобілем «Субару-Легасі» реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по вул.Олімпійській в м.Харкові, з боку пр..50-річчя СРСР в напрямку пр.Маршала Жукова, зі швидкістю біля 60 км/год.

Під час руху, в районі розташування буд.№13, при виникненні небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_5, ОСОБА_4 не вжив своєчасних заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п.12.3 Правил Дорожнього руху України, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, яку водій ОСОБА_4 об'єктивно був спроможний виявити.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритого перелому правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням, перелому кістки правої гомілки та перелому шийки правого стегна зі зміщенням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, та пояснив, що він дійсно 09.03.2015 р. з необережності порушив вимоги п.12.3 Правил Дорожнього руху України, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину. У скоєному щиро розкаявся, зобов'язався надавати необхідну допомогу потерпілій.

Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, суд за згодою учасників судового провадження, у тому числі потерпілої сторони, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності їх позиції.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, судом визнається щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше не засуджений, працює приватним підприємцем, має на утриманні малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 в межах кримінального закону, який передбачає відповідальність за скоєне, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його щире каяття, конкретні обставини справи, позицію потерпілої, яка цивільний позов до суду не заявила та не має претензій до обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення можливе в умовах без реального відбуття призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від покарання з іспитовим строком, але в умовах контролю за його поведінкою.

Враховуючи, що діяльність ОСОБА_4 пов'язана із здійсненням перевозок, транспортний засіб необхідний обвинуваченому для отримання доходу, у тому числі з метою відшкодування завданих збитків потерпілій, додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом судом не призначається.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років .

З підстав, передбачених ст.75 КК України, від відбуття призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити, якщо засуджений протягом іспитового строку - 3 (три) років не скоїть новий злочин.

Відповідно до вимог ст.76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов'язані з проведення судових експертиз, в розмірі 3232 грн. 32 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення.

Головуючий - суддя :