Вирок № 62251807, 06.10.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1794/16-к Провадження №1-кп/635/436/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В.,

при секретарі - Ус Ю.В.,

за участю прокурора -Харченко Є.Г.,

захисника-адвоката - Печериця В.Г.,

представника потерпілого - Гепало ва А.Г.,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Покотилівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000814 від 10.10.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чапаєве Кегічівського району Харківської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, раніше не судимого, працюючого водієм ПАТ «Автотранспортне підприємство АТП 16329», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнає доказаним, що 09 жовтня 2015 р., приблизно о 17 год. 15 хв., ОСОБА_3 керував технічно справним автобусом «І-VАN А07А1», р.н. НОМЕР_1, який належить ПАТ «Автотранспортне підприємство АТП 16329», та рухався від м. Харкова по вулиці Кірова с. Циркуни в напрямку с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області.

Під час руху по вказаній ділянці дороги, в районі перехрестя вул. Кірова та вул.. Центральної с. Циркуни, ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

- 12.3 «Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для іншихучасників руху об'їзду перешкоди», тадопустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який в цей час виїхав з правого узбіччя на проїжджу частину дороги і перетинав її під кутом до її меж з права наліво відносно напрямку його руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1814-с/15 від 11.11.2015 р. причиною смерті ОСОБА_4 стала закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася переломами кісток зводу та основи черепа, внутречерепними крововиливами, які ускладнилися розвитком гострого розладу мозкового кровообігу.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи автобусом «І-VАN А07А1», р.н. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, під час виникнення небезпеки у вигляді велосипедиста ОСОБА_4, який виїхав з правого узбіччя на проїжджу частину дороги і перетинав її під кутом до її меж з права наліво відносно напрямку його руху, і якого водій ОСОБА_3 об'єктивно був спроможний виявити, своєчасно не зменшив швидкість керованого ним автобусу аж до його зупинки, і здійснив зіткнення з вищевказаним велосипедистом, внаслідок чого останній загинув.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю та щиросердно розкаявся у вчиненому злочині, показав, що керував автобусом у якому знаходилось 39 пасажирів, їхав із швидкістю близько 60 км./год. і не міг швидко зупинитися коли велосипедист ОСОБА_4 став без попередження різко перетинати дорогу. Він почав тиснути гальми і вивертати кермо вліво щоб уникнути зіткнення з велосипедистом, але правим боком автобусу зачепив велосипедиста. Після цього він вийшов із автобуса, оглянув потерпілого і викликав йому невідкладну медичну допомогу, але ОСОБА_4 помер. (а.с. 37)

-показаннями потерпілого ОСОБА_2, данними ним в судовому засіданні під присягою, згідно яких він вказав що його батько - ОСОБА_4, в день ДТП керував велосипедом в стані алкогольного сп'яніння. Про це також свідчить і проведена по справі судово-медична експертиза. Обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував йому заподіяну ним майнову і моральну шкоду. Інших потерпілих не має. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 у нього не має і він просить суд не позбавляти його волі та права керування транспортним засобом. (а.с. 37-38)

-висновком судово-медичної експертизи № 1814-с/15 від 10.10.2015 р. відносно трупа ОСОБА_4 встановлено, що: «на час настання смерті ОСОБА_4 був нетверезий. Концентрація етилового спирту в крові трупа - 1,4% відповідає його змісту у живих осіб при легкому алкогольному сп'янінні». (а.с. 41-44)

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та всі інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи, і, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_3 положення ст. 349 ч. 3 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не заперечуються.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена повністю і вважає що органом досудового слідства його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілому.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, працює водієм ПАТ «Автотранспортне підприємство АТП 16329», на обліку в психоневрологічному та наркологічному діспансерах не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, згідно ст. 67 ч. 1 п. 5) КК України, являються тяжкі наслідки, завдані злочином, так як відповідно до ст. 3 ч. 1 Конституції України: «Людина, ії життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.» Тяжкі наслідки скоєного ОСОБА_3 злочину виразились у противоправному позбавленні життя гр-на ОСОБА_4, яке визнається найвищою соціальною цінністю в державі.

Обставиною що пом'якшує покарання ОСОБА_3, передбаченою ст. 66 ч. 1 п. 1), п. 2), п. 2-1) КК України, являється щире каяття, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. На підставі ст. 66 ч. 2 КК України, суд визнає також обставиною що пом'якшує покарання ОСОБА_3 те, що велосипедист ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння і своїми необережними діями сприяв виникненню дорожньо-транспортної пригоди з автобусом, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, 2005 р.н. та батьків пенсіонерів - ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Згідно ст. 12 ч. 4 КК України злочин передбачений ст. 286 ч. 2 КК України являється тяжким.

Враховуючи викладене, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3. покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів у виді позбавлення волі в межах, встановлених у санкції статті 286 ч. 2 КК України, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням і з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки, на думку суду, саме даний вид покарання буде сприяти його виправленню і попередить скоєння ОСОБА_3 аналогічних нових злочинів.

Під час досудового слідства і судового розгляду справи запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 918/15 від 24.12.2015 р. у сумі 2762 грн. 10 коп.; за проведення судової авто - технічної експертизи № 1109/15 від 24.12.2015 р. у сумі 736 грн. 56 коп.; за проведення судової авто - технічної експертизи № 64/16 від 27.01.2016 р. у сумі 736 грн. 56 коп. на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Цивільний позов не заявлений, речових доказів не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає наступні, покладені на нього судом, на підставі ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 918/15 від 24.12.2015 р. у сумі 2762 грн. 10 коп. (дві тисячі сімсот шістдесят дві гривні десять копійок); за проведення судової авто - технічної експертизи № 1109/15 від 24.12.2015 р. у сумі 736 грн. 56 коп. (сімсот тридцять шість гривень п'ятдесят шість копійок); за проведення судової авто - технічної експертизи № 64/16 від 27.01.2016 р. у сумі 736 грн. 56 коп. (сімсот тридцять шість гривень п'ятдесят шість копійок) на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (к/д 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.В.Караченцев