Ухвала суду № 62248812, 18.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р. Справа № 876/5029/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Ліщинського А. М.

за участю секретаря Бедрій Х. П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жупан Ж. В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі № 807/1530/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Державної фіскальної служби України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16 лютого 2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь позивача заборгованість у вигляді вихідної допомоги в розмірі 3688,30 грн та середньої заробітної плати за весь період невиплати в розмірі 212446,08 грн, разом 216134,38 грн та зобов'язати Головне управління ДФС у Закарпатській області привести запис в трудовій книжці позивача у відповідності до вимог діючої Інструкції про ведення трудових книжок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом ДПА у Закарпатській області від 23 липня 2003 року № 163 "Про звільнення ОСОБА_1." з 28 липня 2003 року позивача було звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Тячівського міжрайонного управління податкової міліції ДПА у Тячівському районі та податкової міліції за пунктом 64 підпункту "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114. На думку позивача, в порушення вимог пункту 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідач не виплатив належну суму вихідної допомоги, що становила на момент звільнення 3688,30 грн, чим також порушив вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України, а саме: не провів повного розрахунку на день звільнення, або видачі трудової книжки. Враховуючи наведене та відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, підприємства, установи, організації повинні сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, та відшкодуванню підлягає 212446,08 грн.

Ухвалою суду від 30 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині вимог про зобов'язання Головного управління ДФС України в Закарпатській області привести запис в трудовій книжці ОСОБА_1 у відповідності до вимог діючої Інструкції про ведення трудових книжок та включення у вислугу років часу роботи в Державній податковій службі.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що на момент звільнення з займаної посади позивач мав право на пенсію.

В судовому засіданні позивач надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 січня 1993 року прийнятий на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування населення Державної податкової інспекції у Тячівському районі. 2 червня 1997 року звільнений з посади начальника відділу справляння податків з фізичних осіб Державної податкової адміністрації у Тячівському районі в зв'язку з переведенням на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Тячівського міжрайонного управління податкової поліції ДПА у Тячівському районі.

Наказом ДПА у Закарпатській області від 23 липня 2003 року № 163 "Про звільнення Мол нар І.В." з 28 липня 203 року позивача було звільнено з посади та податкової міліції за п.64 пп. "ж" (за власним бажанням") Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 29 липня 1991 року № 114.

Одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, передбачена частиною 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ОСОБА_1 нарахована та виплачена не була.

Листом від 28 квітня 2015 року позивач звернувся до Державної Фіскальної Служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області із вимогою про визначення вислуги років відповідно до вимог постанови КМ України від 17 липня 1992 року № 393, а такою, у відповідності до вимог діючого законодавства нарахувати та виплатити вихідну допомогу при звільненні за власним бажанням за сімейними обставинами.

Листом від 6 травня 2015 року за вих. № 115/0716-04-00-77 Головне управління ДФС у Закарпатській області, наданим у відповідь на звернення позивача від 28 квітня 2015 року, ОСОБА_1 було повідомлено, що підстави для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відсутні.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (далі - військовослужбовців), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України та членів їх сімей, військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, Національної гвардії України, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л. Свободи, та членів їх сімей, а також громадян інших держав з числа військовослужбовців збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства цих держав, та членів їх сімей, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають (далі - особи, які мають право на пенсію за цим Законом) визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 2262).

Статтею 9 Закону 2262 визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 30 жовтня 1998 року № 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови КМ України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року N 393.

Пунктом 10 Постанови КМ України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільненим з військової служби або з органів внутрішніх справ через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України № 2262 особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною 4 статті 9 цього Закону виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що виплата одноразової грошової допомоги передбачена лише за наявності у особи, яка звільняється зі служби права на пенсію за Законом України № 2262, отже, якщо така особа на момент звільнення не набула права на пенсію за цим Законом, підстави для нарахування та виплати такої допомоги відсутні

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач на момент звільнення зі служби в податковій міліції права на пенсію за Законом України № 2262 не набув, то відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі № 807/1530/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Ліщинський А. М.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2016 року