Рішення № 62248083, 19.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р.Справа № 916/2166/16Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Бобошко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Центральної районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз

про стягнення 144490,43 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Центральна районна лікарня Ренійської районної ради Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Одесагаз про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 120541,01грн., 12162,59грн. пені, 5592,54грн. інфляційних за період з 23.03.2016 по 31.05.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на укладений між сторонами договір від 02.02.2015 р. № 008450-бт (15) на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, та безпідставно отримані кошти, приписи ст.ст.193,525,526,549,625,121 ЦК України, та інші зазначені у позові та поясненнях обставини.

05.09.2016 р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з уточненнями позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача 120541,01 грн. боргу, 16963,74 грн. пені, 1393,14 грн. 3% річних за період з 23.03.2016 р. по 10.08.2016 р. та 5592,54 грн. інфляційних за період фактично простроченого платежу з 23.03.2016 р. по 31.05.2016 р.

Відповідач надав до суду заперечення на позов, в яких повідомляє, що 26.09.2016 р. Публічним акціонерним товариством „Одесагаз було перераховано позивачу 120541,01 грн., про що свідчить платіжне доручення № 28323. З вимогами позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не погоджується та вважає їх безпідставними.

19.10.2016 р. у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.02.2015 р. між Публічним акціонерного товариства „Одесагаз (Постачальник) та Центральною районною лікарнею Ренійської районної ради Одеської області (Споживач) укладено договір № № 008450-БТ(15) на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

На виконання умов договору ПАТ „Одесагаз протягом січня березня 2015р. поставило Центральний районній лікарні природний газ обсягом 109,532 тис.куб.м. на загальну суму 950137,24 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень березень 2015 р.

Станом на 09.09.2015р. Лікарня мала заборгованість з оплати послуг у сумі 352185,80 грн., яка була погашена в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується платіжними дорученнями № 407 від 09.09.2015р. та № 165 від 09.09.2015р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.2016 р. у справі № 916/3165/15 позов ПАТ „Одесагаз про стягнення з відповідача районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області 352185,80 грн. основного боргу, 6901,24 грн. 3% річних, 133934,46 грн. пені та 100541,54 грн. інфляційного збільшення задоволено частково. Провадження у справі № 916/3165/15 в частині стягнення з відповідача районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області суми основного боргу у розмірі 352185,80 грн. припинено. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Одесагаз в частині стягнення з відповідача районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області 6901,24 грн. 3% річних, 133934,46 грн. пені та 100541,54 грн. інфляційного збільшення задоволено. Стягнуто з районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз 6901,24 грн. 3% річних, 133934,46 грн. пені та 100541,54 грн. інфляційного збільшення, 23830,30 грн. судового збору.

19.02.2016 р. Центральна районна лікарня Ренійської районної ради Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд скасувати вищевказане рішення в частині стягнення 133934,46 грн., пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 13393,45 грн.

В рахунок погашення боргу Лікарня перерахувала 291728,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 09.03.2016 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 р. апеляційну скаргу задоволено частково, стягнуто з Лікарні на користь ПАТ „Одесагаз 6901,24 грн. 3% річних; 13393,45 грн. пені; 101541,54 грн. інфляційних втрат; 23830,30 грн. судового збору, в частині стягнення 120541,01 грн. пені відмовлено, в іншій частині рішення від 21.09.2015 р. залишено без змін.

У звязку з цим, 22.04.2016 р. Центральна районна лікарня Ренійської районної ради Одеської області звернулась до ПАТ „Одесагаз з претензією № 350, в якій вдруге виклало прохання добровільно відшкодувати 120541,01 грн. на розрахунковий рахунок Лікарні.

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

До заперечень на позовну заяву відповідачем додано докази перерахування (платіжне доручення № 28323 від 26.09.2016 р.) на користь позивача 120541,04 грн. безпідставно отриманих коштів, які є предметом позову у даній справі, в звязку з цим провадження по справі в частині стягнення основного боргу, яка була сплачена відповідачем, а саме 120541,01 грн. підлягає припиненню відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України внаслідок відсутності предмету спору.

Крім стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, позивачем також заявлено до стягнення 16963,74 грн. пені, 1393,14 грн. 3% річних за період з 23.03.2016 р. по 10.08.2016 р. та 5592,54 грн. інфляційних за період фактично простроченого платежу з 23.03.2016 р. по 31.05.2016 р.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Положення глави 83 ЦК України, регулює позадоговірні зобовязання, які виникають у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, та застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто цивільні права та обовязки сторін у спірних правовідносинах виникли із позадоговірних відносин.

У звязку з відсутністю між сторонами договірних відносин, суд вважає, що на спірні правовідносини дія частини другої ст.625 ЦК України не поширюються, а будь-які зобовязальні правовідносини, порушення яких мало б своїм наслідком обовязок ПАТ „Одесаггаз по відшкодуванню позивачу 3% річних або інфляційних, між відповідачем та позивачем відсутні.

Аналогічна думка викладена в ч.5 п. 5.2 Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, - обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (ст. 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (ст.1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічної правової позиція дотримується і Верховний суд України. Так, наприклад, у постанові від 02.03.2016 року по справі № 6-2491цс15 зазначено наступне.

„Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

Щодо вимог про стягнення пені, вони також задоволенню не підлягають через відсутність правових підстав для її нарахування. Між сторонами відсутній договір або будь-яка інша угода, яка б передбачала як сплату відповідачем основної суми, так і можливість нарахування пені за прострочку виконання такого зобовязання.

У разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до статті 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача та про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 16963,74 грн. пені, 1393,14 грн. 3% річних за період з 23.03.2016 р. по 10.08.2016 р. та 5592,54 грн. інфляційних втрат з вказаних позивачем підстав.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадку, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У відзиві на заперечення позивач просить у разі припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, повернути на користь Центральної районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області сплачену суму судового збору.

З урахуванням викладеного, у звязку з припиненням провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 120541,01 грн., суд задовольняє клопотання позивача та повертає сплачений судовий збір з Державного бюджету України в сумі 1808,16 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 83, 530, 536, 626, 1212, 1214 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження по справі № 916/2166/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз 120541,01 грн. безпідставно отриманих коштів, в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України.

2.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) повернути з Державного бюджету України на користь Центральної районної лікарні Ренійської районної ради Одеської області (68800, м. Рені, вул. Дунайська,15, код 1998868) судовий збір у сумі 1808,16 грн., сплачений за подання позовної заяви по даній справі, згідно платіжного доручення № 32 від 26.07.2016р., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 19.10.2016 року.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков