Рішення № 62247684, 20.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016Справа № 910/16296/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Отіс

до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва

про стягнення 25 463, 27 грн.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1- представник за довіреністю № 8 від 29.01.2016 р. від відповідача:ОСОБА_2- представник за довіреністю № 431-3311 від 11.08.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство Отіс (далі ПАТ Отіс) з позовом до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва (далі - КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва) про стягнення 25 463, 27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов своєчасної оплати робіт з капітального ремонту ліфта по договору № D 2 4Т 257 від 30.10.2013 р., внаслідок чого у КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва утворилась заборгованість.

У позові Приватне акціонерне товариство Отіс просило суд стягнути з відповідача вартість виконаних робіт у сумі 25 463,27 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що заборгованість виникла не з вини комунального підприємства, також просив розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.10.2013 р. між Приватним акціонерним товариством ОТІС (підрядник) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва (замовник) був укладений договір № D 2 4Т № 257 на капітальний ремонт ліфта.

Згідно з п 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню капітального ремонту ліфта, розташованого за адресою: пров. Деміївський, 7 (1 підїзд) реєстр 11079, та придбання необхідних матеріалів для виконання робіт за рахунок коштів замовника. Замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість робіт та матеріалів, яка визначається в договірній ціні.

Згідно з п. 2.1 вартість робіт, доручених підряднику, визначається дефектним актом та розрахунком договірної ціни на виконання капітального ремонту ліфта і складає 25 463,27 грн.

Виконання робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Оплата вартості відновлювальних робіт з ремонту ліфтів, згідно п. 2.1 договору, здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2в та формою КБ-3.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 5.1 договору).

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору ПрАТ Отіс виконало відновлювальні роботи для відповідача на суму 25 463,27 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання за домовленістю виконав неналежним чином, оплату робіт позивачу не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати робіт на суму 25 463,27 грн. відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, суд врахував наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, і залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. визначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Наведена відповідачем підстава для розстрочення виконання судового рішення - тяжке фінансове становище, не є тією виключною обставиною, яка б давала підставу для розстрочення виконання судового рішення, оскільки скрутний матеріальний стан відповідача утворився внаслідок його власної господарської діяльності, яку він здійснює на свій ризик.

При цьому належне виконання відповідачем своїх зобов'язань не може ставитися у залежність від стану фінансування відповідача з бюджету чи несвоєчасної сплати споживачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. А відповідно до пункту 9 частини 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Крім того, суд виходить з того, що фінансове становище відповідача не спростовує факту допущеного ним прострочення в оплаті підрядних робіт та не звільняє його від виконання зобов'язань.

Щодо твердження відповідача про неможливість виконати рішення суду негайно, оскільки це може призвести до несприятливих фінансових наслідків у його діяльності та виникнення нової заборгованості, суд зазначає, що необхідно врахувати матеріальні інтереси обох сторін, при цьому невиконання відповідачем протягом тривалого часу (з жовтня 2013 року) своїх обов'язків за договором підряду порушує матеріальні інтереси також і позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

За таких підстав суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення та звертає увагу заявника, що надання розстрочки є правом, а не обов'язком суду.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32 - 35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Отіс до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва про стягнення 25 463, 27 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 17-Б, ідентифікаційний код 32375554) на користь Приватного акціонерного товариства Отіс (03062, вул. Чистяківська, буд. 32, ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у сумі 25 463 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 27 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні за участю представників сторін 20 жовтня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 25 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.