Ухвала суду № 62247653, 24.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

24 жовтня 2016 року

м. Київ

№ 826/16362/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за поданням Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/16362/16 (далі - справа) за поданням Головного управління ДФС у місті Києві (далі - заявник) до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" (далі - платник податків) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заявник звернувся до суду із поданням у зв’язку з тим, що платником податків не допущено посадових осіб заявника до проведення перевірки платника податків.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У ході розгляду подання судом з’ясовано, що у зв’язку із виявленням заявником фактів, що свідчать про недостовірність визначення платником податків даних податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ "Т-М Київ", на адресу платника податків направлено запити про надання пояснень та їх документального підтвердження. На такі запити платником податків пояснень та їх документального підтвердження не надано.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 78 ПК України, заявник, на підставі доповідної записки управління аудиту у сфері торгівлі та послуг від 12 жовтня 2016 року №3095/26-15-14-02-04, оформив наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 18 жовтня 2016 року №6579 (далі - наказ №6579).

19 жовтня 2016 року, з метою вручення копії наказу №6579 платнику податків та подальшого проведення перевірки, посадовими особами заявника здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків.

Разом з тим, представник платника податків відмовився від отримання наказу №6579 та не допустив посадових осіб заявника до проведення перевірки.

Враховуючи викладене, 20 жовтня 2016 року заявником прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У той же день заявник звернувся до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п.п. 81.1, 81.2 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи викладені норми та обставини, суд зазначає, що представником платника податків надано суду докази наявності спору про право, оскільки наказ №6579, на підставі якого заявник мав намір провести перевірку платника податків, останнім оскаржено у судовому порядку.

Відповідно до п. 9 листа Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року №149/11/13-11, спір про право у контексті п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС України.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у ст. 183-3 КАС України, може підтверджуватись не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначено вище, платник податків, вважаючи протиправним призначення перевірки шляхом оформлення наказу №6579, оскаржив його у судовому порядку.

Суд зазначає, що нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу.

Однак, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22 квітня 2011 року №571/11/13-11 зазначив, що у такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Підсумовуючи викладене суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв’язку з наявністю спору про право, предметом якого є правомірність призначення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 128, 157, 160, 165, 183-3 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/16362/16 за поданням Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Копію ухвали направити (вручити) заявнику та платнику податків (їх уповноваженим представникам), роз’яснивши, що ухвала може бути оскаржена.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі за поданням контролюючого органу не позбавляє його права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п’яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин