Постанова № 62247413, 25.10.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року справа № 823/1463/16

м. Черкаси

14 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю “Корсунське” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корсунське” адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця інвалідами у 2015 році в сумі 18720 грн 36 коп. та 1666 грн 08 коп. пені за їх несвоєчасну сплату.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в 2015 році не виконав вимоги чинного законодавства щодо виконання нормативу на працевлаштування інвалідів та не здійснив всіх передбачених законодавством заходів щодо такого працевлаштування, у зв’язку з чим має сплатити адміністративно – господарські санкції та пеню. Крім того, протягом 2015 року відповідачем не подавалась до служби зайнятості щомісячна інформація про наявні робочі місця для працевлаштування інвалідів, що свідчить про невжиття заходів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розгяд справи здійснювати без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач – ТОВ «Корсунське» зареєстроване як суб’єкт господарювання 22.07.2003 року, ідентифікаційний код 32570104 за видом діяльності (основний) «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Відповідно до ч. 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі – Закон №875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України № 875-XII, встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

У частині 3 ст. 19 Закону України № 875-XII зазначено, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону. Відповідно до ст. 18 Закону України № 875-XII підприємства зобов’язані: 1. виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; 2. надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; 3. звітувати Фонд соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 11 ст. 19 вказаного Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Судом встановлено, що у відповідності до первинного звіту відповідача форми №10-ПІ “Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік” середньооблікова кількість штатних працівників у 2015 році становила 14 осіб з середньомісячною заробітною платою штатних працівників 37440,72 грн., кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 1 особа.

Зокрема з матеріалів справи вбачається, що відповідачем звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма № 10-ПІ) до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була подана 08.09.2016.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі – Порядок №70), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідно до листа Тальнівського районного центру зайнятості від 23.09.2016 № 04-15/1890, наданого на запит Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, позивача повідомлено, що ТОВ “ Корсунське” у 2015 році не подавало інформацію про вакансії (звітність за формою 3-ПН), на які можливе працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Таким чином відповідачем не виконаний обов’язок щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, що підтверджується звітом форми №10-ПІ та даними Тальнівського районного центру зайнятості .

Відсутність вільних вакансій протягом 2015 року, неповідомлення про наявність вакансій уповноважених органів, установ, організацій (у тому числі місцевого центру зайнятості, спілки організацій інвалідів, тощо), відсутність розміщення таких повідомлень в засобах масової інформації (у тому числі друкованих) підтверджують вказані обставини та порушують вимоги “Стандартних правил забезпечення рівних можливостей для інвалідів”, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 1993 року, а також Державної типової програми реабілітації інвалідів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року № 1686, є достатнім доказом відсутності створення робочого місця для інваліда.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не вчинив всіх передбачених законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Ст. 20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Як вбачається з первинного звіту форми №10-ПІ “Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік”, середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2015 рік становила 37440,72 грн. Тому сума адміністративно-господарських санкцій становить 18720,36 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2016 відповідачем не сплачена та складає 18720,36 грн., у зв'язку з чим відповідачу правомірно нарахована пеня за прострочення термінів сплати у розмірі 1666,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 – 163, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корсунське” (ідентифікаційний код 32570104) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 21368023) 20386 (двадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 44 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Мишенко