Постанова № 62246831, 25.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/3114/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стеценко О.О.;

судді Потоцької Н.В.,

судді Стефанова С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі Позивач, або ОСОБА_1В.) з адміністративним позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 45-50) до Державної фіскальної служби України (далі ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі ГУ ДФС в Одеській області), в якому Позивач просив: визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у розгляді матеріалів про надання одноразової грошової допомоги та порушення строків щодо прийняття такого рішення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядків № 850, № 707, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про Національною поліцію»; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11.11.2015 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника податкової міліції, нарахованого згідно Порядку № 707; зобовязати ДФС України розглянути матеріали Позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850; зобовязати Головне управління ДФС в Одеській області та Державну фіскальну службу України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України «Про міліцію», п.15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» у порядку встановленому законодавством та Порядку № 850, виходячи із 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у розмірі 275600 гривень.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

28.09.2015 року, наказом ДФС України №2973-о від 18.09.2015 року «Про звільнення ОСОБА_1В.», він був звільнений з посади заступника начальника відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС в Одеській області та податкової міліції органів ДФС України в запас, з постановкою на військовий облік, за п.64 пп. «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року. 09.11.2015 року йому була видана довідка медичної установи серія 10 ААА № 125926 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, відповідно до якої 02.09.2015 року встановлений страховий випадок та причину втрати його працездатності визначено як проходження служби в органах внутрішніх справ (далі ОВД). Підставою видачі даної довідки став акт огляду МСЕК № 536. Згідно акту огляду МСЕК № 536 Позивачу призначена 2 група інвалідності. Позивач зазначив, що ним був підготовлений пакет документів, який він передав до ГУ ДФС в Одеській області та з метою розгляду та вирішення питання про надання Позивачу одноразової грошової допомоги у звязку настанням інвалідності 12.11.2015 року ГУ ДФС в Одеській області були передані його документи до Департаменту персоналу ДФС України.

До квітня 2016 року питання щодо надання йому одноразової грошової допомоги ДФС України не було вирішено, тому 11.04.2016 року ним був направлений лист на адресу ДФС України щодо повідомлення з приводу прийнятого рішення. На вказаний лист 03.06.2016 року Позивач отримав відповідь ДФС України № 4883/С/99-99-22-06-14 від 13.05.2016 року «Про розгляд звернення». Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що ст.356 ПК України передбачено, що гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 Закону України «Про міліцію», а даний Закон втратив чинність 07.11.2015 року, Закон України «Про національну поліцію» не поширюється на працівників податкової міліції, законні підстави проводити розрахунки та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції ДФС України відсутні. Розгляд матеріалів про виплату такої допомоги буде відновлений після внесення відповідних змін до ПК України.

Позивач вважає, що дана відмова ДФС України щодо розгляду наданих ГУ ДФС в Одеській області матеріалів про надання йому одноразової грошової допомоги є протиправною, оскільки ще 29.12.2015 року законодавцем було прийнято пряму норму закону, в якій закріплені гарантії держави щодо отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», в тому числі, щодо отримання одноразової грошової допомоги колишніми працівниками міліції у звязку з настанням інвалідності. Таким чином, Позивач вважає, що ДФС України порушило його гарантійне право, порушило вимоги Порядку № 707, Порядку № 850, Законів України «Про міліцію», «Про Національну поліцію», зробило формальну відписку та безпідставно відмовила в розгляді документів та отриманні такої одноразової грошової допомоги, на яку він мав право ще до скасування Закону України «Про міліцію». Також, Позивач вважає, що ГУ ДФС в Одеській області розглядаючи подані Позивачем документи щодо виплати одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності невірно визначено розмір такої допомоги, оскільки під час нарахування одноразової грошової допомоги ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України мали керуватися вимогами ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначенця і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, та розмір грошової допомоги повинен складати 275600 грн., що становить 200-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

В судове засідання, призначене на 18.10.2016 року, Позивач не прибув, звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні 18.10.2016 року представник Відповідача, ДФС України, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с 61-64), в яких зазначив наступне.

Наказом ГУ ДФС в Одеській області №403-о від 18.09.2015 року «Про звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1В.», керуючись ст.64 п.«б» (через хворобу) Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року, ОСОБА_1 було звільнено зі служби у запас Збройних Сил України. Відповідач вказав, що 10.11.2015 року Позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області із заявою на виплату одноразової грошової допомоги. До заяви було надано необхідні документи, а саме: довідка МСЕК про визначення ступеню втрати професійної працездатності серія 10 ААА № 125926 (60% ступінь втрати працездатності); копія довідки до акту МСЕК серія 10 ААВ № 785795 (II група інвалідності); довідка про грошове забезпечення для виплати грошової допомоги; копія паспорту та ідентифікаційного коду; довідки НАСК «Оранта» та СК «Брокбізнес». Відповідач послався на те, що Постанова Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року передбачає, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року «Про внесення змін до ст.23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року. За викладених обставин, Відповідач вважає, що на виконання Порядку № 850 Позивачу цілком правомірно було здійснено розрахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року, у сумі 66018,24 грн. Крім того, Відповідач зазначив, що 12.11.2015 року листом ГУ ДФС в Одеській області № 5639/8/15-32-04-04-03 всі наявні матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 були направлені до ДФС України. 21.12.2015 року до ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України № 45872/7/99-99-04-04-02-17 від 16.12.2015 року «Про направлення матеріалів», у якому зазначено, що раніше направлені матеріали про виплату одноразової грошової допомоги колишньому працівнику податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 повертаються у зв'язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію», законні підстави для підготовки ДФС України висновків про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції відсутні, розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. Окрім того, Відповідач звернув увагу суду на те, що згідно наказу Міністерства фінансів України № 754 від 21.06.2012 року «Про внесення змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» виплата одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику податкової міліції здійснюється за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню». Кошторисні призначення на 2016 рік по КЕКВ 2730 виділені ДФС України на проведення видатків міжрегіонального відділу оперативного документування та сектору організації оперативно-розшукової діяльності оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області, які здійснюються без підтверджуючих документів (лист ДФС України №10/07-1103/132 від 23.03.2016 року) та складають 103,00 тис. грн. В попередніх роках у разі призначення одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції ДФС України збільшувало кошторис ГУ ДФС в Одеській області шляхом внесення змін до кошторису. Станом на 01.07.2016 року збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2730 не проводилося. На підставі викладеного, Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 18.10.2016 року представник Відповідача, ГУ ДФС в Одеській області, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні з підстав, вказаних у письмових запереченнях на позов Відповідача, ДФС України.

Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідачів, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Позивач проходив службу на посаді заступника начальнику відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС в Одеській області, мав звання полковник податкової міліції.

Наказом ДФС України № 2973-о від 18.09.2015 року (а.с. 9), доведеного до відома працівників наказом ГУ ДФС в Одеській області № 403-о від 18.09.2015 року (а.с. 10), відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року та пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21.04.2014 року «Про Державну фіскальну службу України» Позивача було звільнено із займаної посади та податкової міліції органів Державної фіскальної служби України в запас, з постановкою на військовий облік, за п. 64 пп. «б» (через хворобу) 28.09.2015 року.

09.11.2015 року Позивачем були отримані довідки до акту огляду МСЕК та про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, за змістом яких Позивачу встановлена 2 група інвалідності, що повязано із проходженням служби в ОВД (а.с. 12-13).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2015 року Позивач звернувся із заявою (рапортом) до в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 про виплату йому одноразової грошової допомоги у звязку з тим, що у період проходження служби в податковій міліції ним було отримана 2 група інвалідності (а.с. 71). До поданої заяви Позивачем були додані наступні документи: довідка МСЕК про визначення ступеню втрати професійної працездатності серія 10 ААА № 125926 (60% ступінь втрати працездатності); копія довідки до акту МСЕК серія 10 ААВ № 785795 (II група інвалідності); довідка про грошове забезпечення для виплати грошової допомоги; копія паспорту та ідентифікаційного коду; довідки НАСК «Оранта» та СК «Брокбізнес».

За результатами розгляду поданих Позивачем документів, 11.11.2015 року ГУ ДФС в Одеській області був складений висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України № 565-ХІІ від 20.12.1990 року «Про міліцію» та визначено суму одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті Позивачу у розмірі 66018,24 грн. (а.с. 69).

Вказаний висновок був направлений директору Департаменту персоналу ДФС України ОСОБА_3 листом від 12.11.2015 року та отриманий ДФС України 16.11.2015 року (а.с. 68).

Листом ДФС України від 16.12.2015 року наведений висновок про виплату Позивачу одноразової грошової допомоги з доданими до нього документами був повернутий ГУ ДФС в Одеській області з посиланням на те, що у звязку з втратою чинності Закону України «Про міліцію» готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності колишнім працівникам податкової міліції законні підстави відсутні (а.с. 67).

Також, у вказаному листі Відповідачем ДФС України було зазначено про те, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів.

Станом на момент розгляду даної справи одноразова грошова допомога у звязку з настанням інвалідності, що повязана із проходженням служби в ОВС, Позивачу не виплачена, що і слугувало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.356.1 ст.356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Згідно із ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 року (в редакції Закону № 208-VIII від 13.02.2015 року, який набрав чинності 12.03.2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

31.10.2015 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до п.2 вказаної Постанови днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у п.3 цього Положення.

Закон України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 року втратив чинність 07.11.2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року.

В той же час, відповідно до абз.3 п.15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України на дату встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, суд вважає, що не розгляд Відповідачем ДФС України, направлених на його адресу документів для призначення Позивачу одноразової допомоги у звязку з настанням інвалідності є протиправною бездіяльністю такого субєкта владних повноважень.

Згідно наявних в матеріалах справи довідок до акту огляду МСЕК та про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 09.11.2015 року, за результатами огляду, проведеного 03.11.2015 року, Позивачу встановлена 2 група інвалідності, причини інвалідності повязані із проходженням служби в ОВС.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що норма ст.23 Закону України «Про міліцію» підлягає застосуванню до спірних правовідносинах в редакції Закону чинного з моменту встановлення Позивачу групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ (в органах податкової міліції), а саме в редакції Закону №208-VIII від 13.02.2015 року, який набрав чинності 12.03.2015 року, оскільки саме з цього моменту у Позивача настало право на отримання одноразової грошової допомоги.

Отже, Позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в звязку із встановленням інвалідності II групи.

Таким чином, суд вважає, що Відповідачем ГУ ДФС в Одеській області безпідставно було визначено у висновку про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги розмір такої допомоги, що підлягає виплаті Позивачу, менший, ніж встановлено законом.

Суд зазначає, що доходячи висновку про наявність у Позивача права на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 66018,24 грн. згідно ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції до 12.03.2015 року) Відповідач ГУ ДФС в Одеській області послався на положення п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Суд звертає увагу на те, що вказаним пунктом Постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України №208-VIII від 13.02.2015 року «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги Позивачу в розмірі відповідно до Порядку №707 було б можливим лише за умови, що він мав право на отримання такої допомоги до 12.03.2015 року. Однак, оскільки Позивач набув таке право після 12.03.2015 року та у період чинності ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону №208-VIII від 13.02.2015 року, який набрав чинності 12.03.2015 року), розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним Законом.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним незастосування Відповідачами положень Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону №208-VIII від 13.02.2015 року, який набрав чинності 12.03.2015 року) до спірних правовідносин та протиправним визначення розміру грошової допомоги не в повному розмірі.

В той же час, вирішуючи заявлені Позивачем позовні вимоги, суд враховує, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності не є рішенням про призначення такої допомоги, а тому підстави для задоволення вимог Позивача про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС в Одеській області від 11.11.2015 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника податкової міліції, нарахованого згідно Порядку №707 відсутні.

Також, вирішуючи заявлені Позивачем позовні вимоги, суд враховує, що Відповідачем ДФС України взагалі не розглядались документи щодо призначення Позивачу одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності та такі документи були повернуті ГУ ДФС в Одеській області, тобто Відповідачем допущена протиправна бездіяльність.

За викладених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ДФС в Одеській області щодо визначення у висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із ПК України та Законом України №565-ХІІ від 20.12.1990 року «Про міліцію» від 11.11.2015 року розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті Позивачу у сумі 66018,24 грн. згідно ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції до 12.03.2015 року) протиправними, зобовязання ГУ ДФС в Одеській області за заявою Позивача від 10.11.2015 року скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України №565-ХІІ від 20.12.1990 року «Про міліцію» із визначенням розміру одноразової допомоги, що підлягає виплаті Позивачу згідно ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції з 12.03.2015 року) із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а також направити вказаний висновок в ДФС України.

Крім, суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо не вирішення питання про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги в разі інвалідності та зобовязання останнього прийняти за наслідками розгляду вказаного питання відповідне рішення.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо визначення у висновку від 11.11.2015 року про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» розмір одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті Позивачу у сумі 66018,24 грн. згідно статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції до 12.03.2015 року).

Зобовязати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області за заявою ОСОБА_1 від 10.11.2015 року скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» із визначенням розміру одноразової допомоги, що підлягає виплаті ОСОБА_1 згідно статті 23 Закону України «Про міліцію» в редакції Закону від 13.02.2015 року № 208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 року, із розрахунку 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити його до Державної фіскальної служби України.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобовязати Державну фіскальну службу України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти за наслідками розгляду вказаного питання відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

Суддя Потоцька Н.В.

Суддя Стефанов С.О.