Ухвала суду № 62246802, 26.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 жовтня 2016 року Житомир Справа № 806/2134/16

Категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду О.В. Капинос, розглянувши позовну заяву Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 04.10.2016 р. ВП № 51515216.

в с т а н о в и в:

Державна фіскальна служба України звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 04.10.2016 р. ВП № 51515216.

Одночасно у позовній заяві, позивач просить звільнити його від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване обмеженим фінансуванням ДФС України та недостатністю коштів для сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За правилами частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу - платника судового збору.

Позивачем в обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору жодних доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище, зокрема відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судового збору, до позову додано не було.

Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Подібна думка неодноразово була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема від 25, 28 та 29 березня 2016 року по справах № К/800/54528/15, № К/800/5525/16, № К/800/8709/16 відповідно, та узгоджується із позицією Верховного Суду України, наведеною в ухвалі від 28.09.2015 (справа № 21-5496а15).

Також, суд враховує, що пунктом 2 розділу 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (у редакції, яка діє з 01.09.2015) зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд відмовляє Державній фіскальній службі України в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 88,160,165 КАС України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Капинос