Постанова № 62246678, 24.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/2790/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Прогресфарм» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Прогресфарм» (далі Позивач, або ПП «Прогресфарм») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі Відповідач, або ДПІ у Біляївському районі ГУДФС в Одеській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.05.2016 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

В період з 27.04.2016 року по 13.05.2016 року ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Прогресфарм» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.08.2014 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт № 809/13-02-15-09/33137689 від 13.05.2016 року (далі Акт перевірки). За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області було встановлено порушення ст.171, ст.176, ст.168, п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого донараховано військового збору у сумі 39587,15 грн.; наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556.Позивач зазначив, що усі пункти Акту перевірки є взаємоповязаними, оскільки стосуються визначення військового збору за перевіряємий період, однак Позивач не згоден із ними у цілому на підставі того, що у даному випадку перевіряючими невірно застосоване податкове законодавство, що призвело до безпідставних донарахувань. Так Позивач зазначив, що по Акту перевірки усі донарахування здійснено на підставі матеріалів кримінального провадження № 12015000000000349. Як вбачається із тексту Акта перевірки усі розписки працівників щодо отримання коштів надані перевіряючим у копіях. Однак, на думку Позивача, для здійснення фактичних донарахувань працівники податкового органу повинні пересвідчитися у дійсності вказаних операцій, здійснювати донарахування лише на підставі оригіналів документів, а також отримати відомості від платника з даного питання, проте жодних запитів щодо фактичної виплати заробітної плати до ПП «Прогресфарм» не надходило. Позивач зазначив, що здійснював виплату заробітної плати у відповідності до вимог чинного законодавства, вчасно та у повному обсязі.

Також, Позивач послався на те, що згідно листа № 24/19вх.2371 від 16.05.2016 року кримінальне провадження, в рамках якого проводилася дана перевірка, було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю складу злочину. При проведенні перевірки жодного документа, який підтверджує фактичне отримання коштів працівниками підприємства надано не було, фактично перевірка носила камеральний характер, всі донарахування було здійснено на підставі наданих слідчим копій документів. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення рішення № НОМЕР_1 від 30.05.2016 року винесене за результатами проведеної перевірки безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 11.10.2016 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання свого представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, у звязку з чим неявка Відповідача до судового засідання 11.10.2016 року була визнана судом не поважною та, на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності Відповідача.

З наявних у матеріалах справи письмових заперечень Відповідача на позов (а.с.50-52) вбачається, що згідно матеріалів кримінального провадження №12015000000000349, зареєстрованого за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.205 КК України, а саме: протоколів огляду документів від 18.09.2015 року та від 23.09.2015 року, які проводились за адресою: м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91А, та розписок працівників ПП «Прогресфарм», встановлено, що Позивач в період з 01.03.2015 року по 31.07.2015 року виплатив своїм працівникам заробітну плату «в конвертах» на загальну суму 2639143,10 грн., що призвело до заниження суми виплаченого доходу на 2639143,10 грн. та в результаті чого не нараховано та не утримано військовий збір на загальну суму 39587,15 грн. За таких обставин, з посиланням на положення ст.ст. 171, 176, 168, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, Відповідач вважає, що ним цілком правомірно визначено Позивачу суму грошового зобовязання з військового збору у розмірі 39587,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24074,24 грн., підстави для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

В період з 27.04.2016 року по 13.05.2016 року, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.13 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України, на підставі наказу № 204 від 12.04.2016 року та повідомлення № 14 від 12.04.2016 року (а.с.56-57), посадовою особою ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Прогресфарм» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.08.2014 року, за результатами якої складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 13.05.2016 року № 809/13-02-15-09/33137689 (а.с.7-13).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивач 17.05.2016 року надав на них заперечення до ДПІ у Біляївському районі ГУДФС в Одеській області (а.с. 25-26). За результатами розгляду заперечень висновки Акту перевірки були залишені без змін (а.с. 27-31).

На підставі Акту перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.05.2016 року, яким ПП «Прогресфарм» визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі, з військового збору, пені у розмірі 63661,39 грн. (за податковим зобовязанням в розмірі 39587,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 24074,24 грн.) (а.с.24).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу. Обєктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від обєкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною п.п.1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст.171 цього Кодексу. Платники збору зобовязані забезпечувати виконання податкових зобовязань у формі та спосіб, визначені ст.176 цього Кодексу. Відповідно до п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку є: фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Статтею 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. За правилами ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Згідно вимог п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Відповідно до ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно вимог п.127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Аналіз наведених положень ПК України свідчить, що обовязковою умовою для визначення податкового порушення в частині обовязку сплати військового збору є встановлення таких обставин: чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено військовий збір з такою виплатою доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, оскільки сплата (перерахування) такого податку до бюджету повязується саме з оподатковуваним доходом.

Вирішуючи дану справу, суд наголошує, що, визначаючи предмет доказування у справі, суди повинні виходити з обставин, якими податковий орган обґрунтовує свою позицію, виставляючи платнику податків відповідне податкове повідомлення-рішення.

Визначаючи оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суму грошового зобовязання з військового збору та застосовуючи до Позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі наведених положень ст.127 ПК України, Відповідач послався на, нібито, встановлені порушення вимог ст.ст. 171, 176, 168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. В Акті перевірки Відповідач, з посиланням на матеріали кримінального провадження № 12015000000000349 (протоколи огляду документів, розписки працівників), зазначив, що у період з березня по липень 2015 року ПП «Прогресфарм» виплачувало заробітну плату своїм працівникам «в конвертах» на загальну суму 2639143,10 грн., що призвело до заниження суми виплаченого доходу на 2639143,10 грн. та відповідно в результаті чого не нараховано та не утримано військовий збір на загальну суму 39587,15 грн.

При цьому, як вказано в Акті перевірки та підтверджується самим Відповідачем, при проведенні перевірки податковий орган використовував відомості податкового розрахунку ПП «Прогресфарм» форми 1-ДФ за І квартал 2015 року, копії матеріалів кримінального провадження № 12015000000000349, а саме відомості, що зазначені в копіях розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм».

Як вбачається з Акту перевірки, підтверджується Відповідачем, при проведенні перевірки Відповідачем не досліджувались відомості нарахування та виплати заробітної плати ПП «Прогресфарм», не здійснювалось співставлення цих даних з даними копій розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм», на які Відповідач посилається, як на докази отримання працівниками ПП «Прогресфарм» заробітної плати у сумі 2639143,10 грн.

Тобто, Відповідач фактично здійснив донарахування Позивачу військового збору на загальну суму заробітної плати, що вказана в копіях розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм», без визначення відповідності такої суми відомостям нарахування та виплати заробітної плати ПП «Прогресфарм».

Також, використовуючи копії розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм», як доказ нарахування та виплати ПП «Прогресфарм» своїм працівникам заробітної плати у сумі 2639143,10 грн., Відповідач не визначив чи наявні на вказаних розписках будь-які ідентифікуючі ознаки складання таких розписок безпосередньо ПП «Прогресфарм», зокрема, підписів посадових осіб підприємства, відповідальних за нарахування та виплату заробітної плати, печатки ПП «Прогресфарм», інші реквизити, необхідні для визначення цих документів як бухгалтерських.

З огляду на вищевикладене вбачається, що висновки Акту перевірки ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження № 12015000000000349, а саме відомостях, що зазначені в копіях розписок про отримання заробітної плати працівниками ПП «Прогресфарм».

Як встановлено судом, постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області від 05.05.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000349 від 09.06.2015 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю в діяннях складу кримінальних, правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.201-5, ч.2 ст.212-1 КК України (а.с.61).

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається Відповідач, вказуючи на порушення ПП «Прогресфарм» ст.ст. 171, 176, 168, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Прогресфарм» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.05.2016 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 30.05.2016 року, яким Приватному підприємству «Прогресфарм» визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі, з військового збору, пені у розмірі 63661,39 грн. (за податковим зобовязанням в розмірі 39587,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 24074,24 грн.).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.