Ухвала суду № 62244998, 20.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/1656/14 Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г.

Провадження № 22-ц/783/191/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.,

з участю позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4.Я.,

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, правонаступником якої є ОСОБА_4, Красненської сільської ради Турківського району Львівської області про визнання частково недійсним рішень сільської ради та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно встановлених обставинах, що мають значення для справи. Звертає увагу, що спірна земельна ділянка знаходилась у його законному користуванні, в зв"язку з чим вважає, що лише він міг її приватизувати. В апеляційній скарзі просить рішення Турківського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що об'єктом спору є земельна ділянка площею 0,1551 га по вул. Л.Українки в с. Красне Турківського району Львівської області в урочищі "Біля хати". Ця земельна ділянка межує із земельною ділянкою позивача по справі.

Даною земельною ділянкою постійно користувалася ОСОБА_6 і саме цю земельну ділянку Красненською сільською радою Турківського району Львівської області відповідачу - ОСОБА_6 було надано дозвіл інвентаризувати, після чого передано у власність рішенням № 26 від 28.07.2006 року.

Це рішення № 26 від 28.07.2006 року, яке позивач просить визнати частково недійсним, за протестом прокурора ще 13.03.2008 року було скасовано в повному обсязі, оскільки не відповідало вимогам закону (як пояснив сільський голова, не відповідав вимогам закону саме акт узгодження меж), однак рішенням № 109 від 10.04.2008 року Красненською сільською радою Турківського району Львівської області воно було підтверджено в тому ж обсязі, (на час прийняття цього рішення інвентаризацію земельної ділянки ОСОБА_6 вже було проведено) і вже на підставі цього рішення 13 червня 2008 року видано державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

В той же час 09.01.2006 року рішенням № 117 позивачу було надано дозвіл на інвентаризацію земельної ділянки площею 1,45 га на вул. Л.Українки, 98 (урочище "Біля хати") в с. Красне Турківського району Львівської області.

Однак, інвентаризації цієї земельної ділянки згідно із рішенням сільської ради позивач не провів, оскільки абрис земельної ділянки за вказівкою позивача виготовлений ТзОВ "Земля" лише в 2008 році, у звязку із чим позивач 22.04.2008 року подавав до сільської ради заяву про передачу йому у приватну власність земельних ділянок, які перебувають у його користуванні, а технічна документація виготовлена в повному обсязі лише в 2011 році; сільською радою вона не затверджена, оскільки в площу земельної ділянки, нібито переданої позивачу у власність, технічним спеціалістом ТзОВ "Земля" включено земельну ділянку ОСОБА_6 площею 0,1551 га, яка межує із земельною ділянкою позивача.

Рішенням № 117 від 09.01.2006 року земельну ділянку площею 1,45 га в урочищі "Біля хати" в с.Красне (вул.Л.Українки, 98) без виготовлення технічної документації на інвентаризацію цієї земельної ділянки позивачу передчасно передано у власність.

Вищевказані дії сільської ради породили плутанину, внаслідок чого сільська рада 04.11.2008 року рішенням № 153 скасовувала своє попереднє рішення № 117 від 09.01.2006 року, яке постановою Турківського районного суду Львівської області від 25.02.2011 року визнано недійсним та скасоване.

Судом також встановлено, що при передачі відповідачу у власність спірної земельної ділянки ця земельна ділянка у позивача сільською радою не вилучалася, оскільки не перебувала ані у його користуванні, ані у його власності. Земельна ділянка позивача не зменшилася.

Згідно акту складеного 04 квітня 2008 року, ОСОБА_3 у приміщенні Красненської сільської ради в присутності сільського голови, секретаря сільської ради, головного бухгалтера сільської ради та інших осіб, відмовився підписувати правильність встановлення меж з ОСОБА_6 Окрім цього, згаданим актом також зафіксовано слова ОСОБА_3, який ствердив, що він з ОСОБА_6 не межує і ніколи їй нічого підписувати не буде.

Враховуючи те, що рішення № 26 від 28.07.2006 року сільською радою скасовано ще 13.03.2008 року, а при прийнятті рішення № 109 від 10.04.2008 року сільська рада діяла у межах своїх повноважень, вимоги діючого законодавства та права позивача порушено не було.

Наведені вище обставини підтверджуються наступними доказами: копії рішень Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 09.01.2006 року (а.с. 7,8,79,80); довідкою Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 02.10.2007 року № 495 (а.с. 12,82); копією довідки Красненської сільської ради Турківського району Львівської області № 155 від 22.10.2008 року (а.с. 20) абрисом земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_3, складеним Красненською сільською радою в 2006 році (а.с. 42,117, 151); абрисом без дати, складеним спеціалістом ТзОВ «Земля», який Красненська сільська рада не визнає (а.с. 85,158); копією заяви позивача в сільраду від 22.04.2008 року; актом від 04.04.2008 року Красненської сільської ради; копією земельної шнурової книги Красненської сільської ради (а.с.118-120); копією погосподарської книги Красненської сільської ради за 2006-2010 роки (а.с.121-131); копією додаткової постанови Турківського районного суду від 25.02.2011 року (а.с.137); особовими рахунками сторін (а.с.74, 75); копією протесту прокурора Турківського району від 11.01.2008 року (а.с.147-149); копією рішення Красненської сільради № 90 від 13.03.2008 року (а.с.149); копією рішення Красненської сільради № 109 від 10.04.2008 року (а.с.150); копіями заяв позивача на невиготовлення технічної документації (а.с. 155,156); технічною документацією за 2011 рік ТзОВ "Земля".

Постановляючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання частково недійсним рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, суд виходив з тих обставин, що спірна земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_6, яка померла 16 вересня 2015 року і правонаступником якої є ОСОБА_4, і така ділянка ніколи не надавалась ні у власність, ні у користування, в склад земельної ділянки позивача, яку сільська рада надала позивачу у власність, не входить.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

В силу положення ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає акти у формі рішень. Акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу положення ст.153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законам України .

Відповідно до ст.155 ЗК України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Абрис (а.с.85), виготовлений технічним спеціалістом ТзОВ "Земля" без участі представника сільської ради, не є правовстановлюючим документом, чи таким документом, який би давав підстави для скасування вже раніше скасованого рішення Красненської сільської ради Турківського району Львівської області від 28.07.2006 року за №26 від 10.04.2008 року та скасування рішення №109 від 10.04.2008 року.

Враховуючи вищенаведені обставини, судом вірно встановлено, що спірна земельна ділянка, яка на даний час перебуває у приватній власності відповідача по справі ОСОБА_6, позивачу ніколи на надавалася ні у власність, ні у користування, в склад земельної ділянки позивача, яку сільська рада надала позивачу у власність, не входить.

Спірна земельна ділянка позивачу ні у власність, ні у користування позивачу не надавалася, ніякого документа щодо її відведення із указанням її розмірів чи площі, узгодженого із сільською радою, немає. Доказів виносу в натуру земельної ділянки позивача із представником сільської ради, суду не представлено, такі відсутні.

Таким чином, колегія суддіввважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим,ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що жодним чином не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування судового рішення,з ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно достатті308 ЦПК Україниапеляційний судвідхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2