Постанова № 62239763, 18.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 876/5131/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М.,Запотічного І. І.

за участю секретаря Бедрій Х. П.

представника позивача Самолюк М. В.

представника відповідача Карпаш Г. В.

представника відповідача Возняк М. А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року по справі № 809/575/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23 травня 2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати припис №09-01-0031/165-161 від 8 квітня 2016 року та постанову №09-01-105/21 від 20 квітня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент звільнення і отримання трудової книжки працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було проведено виплату всіх належних сум від позивача, що належали працівникам в день їх звільнення. Суми, сплачені згідно листків непрацездатності ОСОБА_4 після належного до оформлення були передані у бухгалтерію та Фонд соціального страхування тимчасової втрати працездатності і відповідно сплачені Фондом 28 березня 2016 року. Суми премій, які виплачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21 березня 2016 року, не відносяться до обов'язкових платежів, які належать до виплати працівнику на момент його звільнення, та нараховуються у строк, визначений пунктом 1.4 Положення про преміювання працівників структурних підрозділів товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД". Отже, порушень вимог статей 116, 117 Кодексу законів про працю України при звільненні працівників, встановлених за результатами перевірки згідно акту перевірки №09-01-0031/165 від 8 квітня 2016 року, не було, тому припис №09-01-0031/165-161 від 8 квітня 2016 року та постанова №09-01-105/21 від 20 квітня 2016 року прийняті необґрунтовано, всупереч вимог чинного законодавства та без врахування приписів Положення про преміювання працівників структурних підрозділів товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", який є локальним нормативно-правовим актом.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці в Івано-Франківській області №09-01-0031/165-161 від 8 квітня 2016 року.

Визнано протиправним та скасовано постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-105/21 від 20 квітня 2016 року.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що спірний припис та постанова винесені відповідачем в межах та на виконання покладених на нього повноважень, як наслідок виявлених порушень.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення. Просили апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 5 квітня 2015 року №324-д та направлення на перевірку від 5 квітня 2016 року №1672 головним державним інспектором відділу з питань за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інші нормативно-правові акти Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у магазині №54 "Сільпо" Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", розташованого у м. Івано-Франківськ по вул. І.Мазепи, 168 А.

За результатами проведення позапланової перевірки 8 квітня 2016 року було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-01-0031/165, відповідно до якого виявлені порушення статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Зокрема, у пункті 1 опису щодо порушення статті 116 Кодексу законів про працю України вказано, що в магазині №54 м. Івано-Франківська ТОВ "Фоззі-Фуд" має місце непроведення при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, в день звільнення. Так, відповідно до наказу від 11 березня 2016 року №111/МЗ154к вантажника ОСОБА_4 звільнено за статтею 38 Кодексу законів про працю України 11 березня 2016 року, а згідно розрахункового листка за березень 2016 року виплату всіх сум, що належать йому від підприємства проведено не в день звільнення, а 11 березня 2016 року в сумі 2025,92 грн, 21 березня 2016 року в сумі 292,69 грн та 28 березня 2016 року в сумі 2056,07 грн, згідно наказу від 11 березня 2016 року №109/М3154к касира торговельного залу ОСОБА_5 звільнено за статтею 38 Кодексу законів про працю України з 11 березня 2016 року, а виплату їй коштів згідно розрахункового листка за березень 2016 року проведено частково 11 березня 2016 в сумі 426,72 грн та 21 березня 2016 в сумі 2159,72 грн.

Виявлені порушення статті 117 Кодексу законів про працю України, зазначені у пункті 2 опису виявленого порушення, зокрема, при звільненні з роботи вантажника ОСОБА_4 виплату всіх сум, що належали йому від магазину №54 ТОВ "Фоззі-Фуд", проведено не в день звільнення 11 березня 2016 року, а 28 березня 2016 року (розрахунковий листок за березень 2016 року), при звільненні з роботи касира торговельного залу ОСОБА_5 виплату всіх сум, що належали їй від магазину №54 ТОВ "Фоззі-Фуд", проведено не в день звільнення 11 березня 2016 року, а 21 березня 2016 року (розрахунковий листок за березень 2016 року), і при цьому середній заробіток з дня звільнення по день фактичного розрахунку їм не виплачено.

Відповідно до підпункту 50 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано припис №09-01-0031/165-161 від 8 квітня 2016 року про усунення порушень, які виявлені в ході перевірки.

ТОВ "Фоззі-Фуд" скористалося правом подання заперечення та письмових пояснень щодо кожного порушення виявленого під час позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами розгляду акта перевірки №09-01-0031/165 від 8 квітня 2016 року начальником управлінням Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20 квітня 2016 року № 09-01-105/21, якою, на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - за порушення вимог трудового законодавства, на ТОВ "Фоззі-Фуд" накладено штраф у розмірі 1378 грн.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з статтею 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно приписів статті 7 Закону України "Про оплату праці", форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Процедура накладення таких штрафів врегульована постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

Відповідно до пункту 2, 6, 7 зазначеної постанови штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до розрахункового листка табельний №308222 за березень 2016 року, на час звільнення - 11 березня 2016 ОСОБА_4 виплачено 2025,92 грн компенсації за невикористані відпустки.

Суми коштів, сплачені ОСОБА_4 після звільнення, згідно листків непрацездатності, виплачуються позивачем і Фондом соціального страхування відповідно до переданих належно заповнених листків непрацездатності згідно з Інструкцією "Про порядок заповнення листка непрацездатності" затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 3 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406.

Листки непрацездатності - серія АГЧ №323134, виданий 21 грудня 2015 року та серія АГЧ №322625, виданий 24 грудня 2015 року, поверталися ОСОБА_4 на дооформлення, оскільки вони не відповідали формі документів встановлених інструкцією "Про порядок заповнення листка непрацездатності", що зафіксовано у журналі реєстрації повернутих листків непрацездатності на до оформлення за 13 січня 2016 року та 2 березня 2016 року. Після належного до оформлення, листків непрацездатності та їх передачі у бухгалтерію ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" та Фонд Соціального страхування тимчасової втрати працездатності, лікарняні виплати відповідно були сплачені ОСОБА_4 28 березня 2016 у розмірі 2056,07 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального права судом першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції безпідставно не віднесено допомогу по тимчасовій непрацездатності до виплат при звільненні.

Так суд не взяв до уваги, що згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника повинна бути здійснена виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи чи організації

Надаючи офіційне тлумачення положенням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей І, 12 Закону України «Про оплату праці», Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 зазначив: що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат; у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на позивача, як на роботодавця, було покладено обов'язок своєчасної виплати звільненим працівникам усіх коштів на які вони мали право на момент звільнення з роботи. Недотримання такого обов'язку тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом законів про працю України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року по справі № 809/575/16 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Запотічний І. І.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2016 року