Рішення № 62239615, 24.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016Справа №910/10455/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ"

до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП ТРАНСКО"

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРГОТРАНС"

про стягнення 73 591,98 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 92 від 11.05.2016

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № Ц-2/3-04/186-16 від 29.04.2016

від третьої особи-1: не зявився

від третьої особи-2: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (відповідач) про стягнення 73 591,98 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання телеграми відповідача від 03.12.2015 № ЦЗЛ-8/324 були відставлені від експлуатації вагони-зерновози, власником яких є позивач. Позивач вважає, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача позивачу нанесено збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки відставлені від експлуатації вагони-зерновози знаходились у користуванні третіх осіб - ТОВ "ТЕП ТРАНСКО" та ТОВ "КАРГОТРАНС" на підставі договорів оренди вагонів, у звязку з чим економічна вигода позивача була передбачувана та реальна на підставі відповідних договорів оренди вагонів з вказаними контрагентами позивача. Посилаючись на наведені обставини, керуючись, зокрема, ст.ст. 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, позивач просить суд задовольнити заявлений позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 (суддя Усатенко І.В.) вищенаведена позовна заява Приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" і додані до неї документи були повернуті заявникові без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 у справі № 910/10455/16 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 у справі № 910/10455/16 скасовано, матеріали справи № 910/10455/16 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

ОСОБА_3о. керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/1396 від 27.07.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10455/16, у звязку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2016 справу № 910/10455/16 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 порушено провадження у справі № 910/10455/16, залучено до участі у справі в якості третіх осіб-1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП ТРАНСКО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРГОТРАНС", призначено розгляд справи на 05.09.16 о 12:20 год.

31.08.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшли пояснення по суті заявлених позивачем позовних вимог, згідно яких третя особа-2 вважає заявлені Приватним акціонерним товариством "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а також просила суд розглянути справу № 910/10455/16 без участі ТОВ "КАРГОТРАНС".

01.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2016 у справі № 910/10455/16, відповідно до яких позивач просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі. До вказаних додаткових пояснень в якості додатків позивачем додані копії документів на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2016 у справі № 910/10455/16.

В судове засідання, призначене на 05.09.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-1 в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-2 в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, але згідно пояснень по суті заявлених позивачем позовних вимог, поданих 31.08.2016 через відділ діловодства суду, просив суд розглянути справу № 910/10455/16 без участі ТОВ "КАРГОТРАНС".

В судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016, судом перевірено виконання сторонами та третіми особами вимог ухвали суду від 05.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/10455/16 та встановлено, що відповідач та третя особа-1 вимоги зазначеної ухали не виконали.

Враховуючи нез'явлення представників відповідача та третьої особи-1 в судове засідання, невиконання останніми вимог ухвали суду від 01.08.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 відкладено розгляд справи на 19.09.2016 о 14:40 год.

19.09.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що третя особа-1 вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Зазначеними поясненнями третя особа-1 також просила суд розглянути справу без участі представника третьої особи-1.

19.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 910/10455/16 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10476/16.

19.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що поодинокі випадки сходження вантажних вагонів внаслідок зламів бокових рам виготовлення ПрАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" давали обґрунтовані підстави для висновку про потенційну загрозу сходження вагонів, тому відповідачем було правомірно і обґрунтовано застосоване право прийняти рішення щодо відставлення від експлуатації 177 вагонів-зерновозів позивача, що було здійснено з конкретною метою - забезпечення безпеки руху. Дії відповідача по відставленню вагонів повністю відповідали законодавству та за конкретних обставин були вимушеними і повністю відповідали тій меті, заради якої законодавство дозволяє робити відставлення. За таких обставин, в діях Укрзалізниці відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення, як вина та протиправна поведінка, що, на думку відповідача, виключає відповідальність відповідача перед позивачем.

Також, у відзиві на позовну заяву, в обґрунтування належних підстав щодо відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів, відповідач послався на пункти 1.4, 12.5, 12.6 "Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України" (ПАТ "Укрзалізниця") за №729/19467 від 17 червня 2011, та "Протокол п'ятдесят сьомого засідання ради із залізничного транспорту держав учасників Співдружності" від 16-17 жовтня 2012 року відповідно "Єдиного плану спільних дій щодо забезпечення контролю якості продукції, що випускається, експлуатованої на залізничних адміністраціях держав-учасниць Співдружності" (далі Єдиний план), зокрема, на п.п 5, 6 вказаного Єдиного плану.

В судове засідання, призначене на 19.09.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи-1 в судове засідання, призначене на 19.09.2016 не з'явився, але надіслав на адресу суду письмові пояснення, якими, зокрема, просив суд розглянути справу за відсутності представника третьої особи-1.

Представник третьої особи-2 в судове засідання, призначене на 19.09.2016 не з'явився, але згідно пояснень по суті заявлених позивачем позовних вимог, поданих 31.08.2016 через відділ діловодства суду, просив суд розглянути справу № 910/10455/16 без участі третьої особи-2.

В судовому засіданні 19.09.2016 судом залучене до матеріалів справи клопотання відповідача, подане 19.09.2016 через відділ діловодства суду, про зупинення провадження у справі № 910/10455/16.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 19.09.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 19.09.2016 представники позивача та відповідача подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.09.2016 о 14:10 год.

22.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що: доводи відповідача щодо правого обґрунтування здійсненних заходів щодо відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів спростовуються тим, що Єдиний план у редакції, на яку посилається відповідач, був прийнятий пізніше (18-19 травня 2016 ), ніж відповідачем було прийнято рішення про відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів (03.12.2015); відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що бокові рами, встановлені на вагонах за номерами 61687414, 61635314, 61833216 (відставлені вагони, на яких були зламані бокові рами), мають які-небудь дефекти або відхилення від встановлених норм, внаслідок їх виробництва на ПрАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та входили до однієї плавки з вагонами у кількості 177 одиниць, власником яких є позивач; відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що на 177 вагонах, власником яких є позивач, встановлено бокові рами, які підпадають під визначення "неякісна продукція"; відсутній висновок експертної установи, який би підтверджував, що бокові рами, які були виготовлені ПрАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" є дефектними, бракованими або виготовлені з іншими порушеннями.

22.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача, подане 19.09.2016 через відділ діловодства суду, про зупинення провадження у справі № 910/10455/16.

26.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 26.09.2016 о 14:10 год., у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача в судове засідання, призначене на 26.09.2016. Зазначеним клопотанням відповідач також повідомив суд пре те, що рішення суду у справі № 910/10476/16 відсутнє.

Судове засідання, призначене на 26.09.2016, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 призначено розгляд справи на 06.10.2016 о 10:10 год.

В судове засідання, призначене на 06.10.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи-1 в судове засідання, призначене 06.10.2016 не з'явився, але 19.09.2016 надіслав на адресу суду письмові пояснення, якими, зокрема, просив суд розглянути справу за відсутності представника третьої особи-1.

Представник третьої особи-2 в судове засідання, призначене на 06.10.2016 не з'явився, але згідно пояснень по суті заявлених позивачем позовних вимог, поданих 31.08.2016 через відділ діловодства суду, просив суд розглянути справу № 910/10455/16 без участі третьої особи-2.

В судовому засіданні 06.10.2016 судом розглянуте та відхилене як безпідставне клопотання відповідача, подане 19.09.2016 через відділ діловодства суду, про зупинення провадження у справі № 910/10455/16 до вирішення повязаної з нею справи № 910/10455/16.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням додаткових пояснень, поданих 22.09.2016 через відділ діловодства суду, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 19.09.2016 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 відкладено розгляд справи на 12.10.2016 о 09:50 год.

10.10.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно підстав та порядку складання дефектної відомості на ремонт вантажного вагона (форма ВУ-22), повідомлення про ремонт вагона (форма ВУ-23М), повідомлення про приймання вантажних вагонів із ремонту (форма ВУ-36М).

10.10.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечував позовні вимоги з огляду на відсутність таких елементів складу цивільного правопорушення, як вина і протиправна поведінка відповідача. В обґрунтування належних підстав щодо відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів, відповідач, окрім зазначеного у відзиві, поданому 19.09.2016 через відділ діловодства суду, послався на пункти 1.8, 1.11, 1.2, 1.13, 13.5, 13.6 "Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України" (ПАТ "Укрзалізниця") за №729/19467 від 17 червня 2011, п. 12.11 "Правил технічної експлуатації залізниць України", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.12.1996 №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.12.1997 за № 50/1854, п. 2 додатку № 3 до "Правил експлуатації власних вантажних вагонів", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2016 за № 168/26613, а також п. 4.2 до вказаних Правил.

12.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких позивач вважає неналежним посилання відповідача на нормативно-правові акти, вказані в якості обґрунтування відставлення від експлуатації спірних вагонів, а відповідні дії відповідача, нанесли позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди у загальному розмірі 73591,98 грн.

В судове засідання, призначене на 12.10.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 в судове засідання, призначене на 12.10.2016 не з'явились, але просили суд розглянути справу без участі їх представників, про що зазначили у поясненнях, які надійшли через відділ діловодства суду відповідно 19.09.2016 та 31.08.2016.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 12.10.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням додаткових пояснень, поданих 22.09.2016 через відділ діловодства суду, та з урахуванням додаткових пояснень, поданих 12.10.2016 через відділ діловодства суду, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзивах, поданому 19.09.2016 та 10.10.2016 через відділ діловодства суду, та викладених у додаткових поясненнях, поданих 10.10.2016 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 відкладено розгляд справи на 24.10.16 о 14:40 год.

Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 в судове засідання, призначене на 24.10.2016 не з'явились, але просили суд розглянути справу без участі їх представників, про що зазначили у поясненнях, які надійшли через відділ діловодства суду відповідно 19.09.2016 та 31.08.2016.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 24.10.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням додаткових пояснень, поданих 22.09.2016 та 12.10.2016 через відділ діловодства суду, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзивах, поданих 19.09.2016 та 10.10.2016 через відділ діловодства суду, та викладених у додаткових поясненнях, поданих 10.10.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.10.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Телеграмою Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (відповідач, ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ") від 03.12.2015 №ЦЗЛ-8/324 (далі телеграма) відставлено від експлуатації вагони-зерновози у кількості 177 одиниць, власником яких є Приватне акціонерне товариство "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" (позивач, ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ"), під які підкочені бокові рами 2013 року виготовлення, у звязку з наявними фактами сходження вагонів протягом 2015 року внаслідок зламів бокових рам з клеймом "14", виготовлених ПрАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", та встановлено вимогу щодо проведення ремонту або встановлення нових бокових рам (перелік відставлених вагонів-зерновозів наведено у Додатку №1 до позовної заяви).

На підтвердження права власності позивача на вищезазначені вагони-зерновози судом по матеріалам справи встановлено, що відповідно до Договору №3-а/560 від 21.07.2003, укладеного між Відкритим акціонерним товариством лізингова компанія "УКРТРАНСЛІЗИНГ" та Фондом державного майна України (далі - ФДМУ), що діяв в інтересах Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", ФДМУ прийняв участь у підписці на акції ВАТ ЛК "УКРТРАНСЛІЗИНГ". Згідно умов наведеного договору, оплата акцій здійснюється за рахунок коштів та майна залізниць. В оплату акцій третьої емісії ФДМУ до Статутного капіталу ПАТ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ", було передано у власність ПАТ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" 507 (пятсот сім) вантажних вагонів-зерновозів, в тому числі і 177 вагонів-зерновозів, які були відставлені від експлуатації на виконання телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", що підтверджується Актом приймання-передачі залізничного рухомого складу (вантажних вагонів-зерновозів) від 27.12.2013 (з додатком).

На виконання вищенаведеної телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", вагони-зерновози у кількості 177 одиниць з метою проведення технічного огляду були направлені на технічне обслуговування до наступних вагонних депо: Знам'янка, Дарниця, Жмеринка, Козятин, Конотоп, Котовськ, Кременчук, Одеса-Застава, Херсон та Основа.

Направлення вагонів-зерновозів, які були відставлені від експлуатації, на технічне обслуговування до вагонних депо на виконання телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", здійснювалось на підставі Повідомлень про ремонт або технічне обслуговування вагона (форма ВУ-23М, затверджена наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 № 114-Ц), які були сформовані на кожну одиницю рухомого складу, із зазначенням ідентичної несправності - "Остановка по указанию ж/д администрации. Диагностика деталей тележек" (належним чином засвідчені копії наведених повідомлень наявні в матеріалах справи).

За результатами технічного огляду вагонів-зерновозів, які були відставлені від експлуатації, вагонними депо, що здійснювали такий огляд, були сформовані Дефектні відомості на ремонт вантажного вагона (форма ВУ-22, затверджена наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 № 114-Ц) із зазначенням виконаних робіт, повязаних із діагностикою та технічним оглядом бокових рам на виявлення дефектів (належним чином засвідчені копії наведених дефектних відомостей наявні в матеріалах справи).

По закінченню огляду на кожний вагон-зерновоз, відставлений від експлуатації, були складені Повідомлення про приймання вантажних вагонів із технічного обслуговування (форма ВУ-36М, затверджена наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 № 114-Ц), в яких зафіксовано дату випуску вагону з ремонту (належним чином засвідчені копії наведених повідомлень наявні в матеріалах справи).

За результатом проведення вагонними депо технічного огляду 177 вагонів-зерновозів на предмет наявності дефектів бокових рам, як того вимагало ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", жодного дефекту чи пошкодження бокових рам на вагонах-зерновозах, власником яких є ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ", виявлено не було.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 73591,98 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що в діях Укрзалізниці відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення, як вина та протиправна поведінка, що виключає відповідальність відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі ЦК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 2 наведеної статті ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Аналогічну норму містить частина 1 статті 174 Господарського кодексу України, згідно змісту якої господарські зобовязання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання тощо.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 73591,98 грн., завданих позивачу внаслідок відставлення відповідачем від експлуатації вагонів-зерновозів, власником яких є позивач, які знаходились у користуванні ТОВ "ТЕП ТРАНСКО" та ТОВ "КАРГОТРАНС" на підставі договорів оренди вагонів.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками у відповідності до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є:

втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків у сфері господарювання передбачено главою 25 Господарського кодексу України. Зокрема, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, як нормами статті 22 Цивільного кодексу України так і нормами статті 224 Господарського кодексу України під збитками, в тому числі, розуміються не одержані доходи. При цьому, в Цивільному кодексі України не одержані доходи називаються упущеною вигодою.

Разом з цим, згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Згідно норм ч.ч. 2, 4 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За змістом статей 22, 1166 ЦК України відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить завдання шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину.

Як зазначено у Висновках Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за І півріччя 2016 року, за відсутності хоча б одного із наведених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Згідно висновків Верховного Суду України, для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки) (постанови Верховного Суду України від 18 травня 2016 у справах № 3-194гс16, № 3-271гс16).

Судом встановлено, що за результатом проведення вагонними депо технічного огляду 177 вагонів-зерновозів на предмет наявності дефектів бокових рам, як того телеграмою вимагало ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", жодного дефекту чи пошкодження бокових рам на вагонах-зерновозах власності ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" не виявлено, що підтверджується складеними дефектними відомостями (форма ВУ-22).

Так, жодна з дефектних відомостей (форма ВУ-22), складена за результатами обстеження 177 вагонів-зерновозів, не містить інформацію про проведення будь-яких робіт, які були б повязані із усуненням несправності бокових рам, виготовлених ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", або їх заміною, що свідчить про відсутність будь-яких несправностей, поломок або дефектів, які були б повязані із боковими рамами, встановленими на відставлених від експлуатації вагонах-зерновозах.

Відповідач у відзивах на позовну заяву, поданих через відділ діловодства суду 19.09.2016 та 10.10.2016, підтвердив, що за результатами проведення вагонними депо технічного огляду 177 вагонів-зерновозів на предмет наявності дефектів бокових рам пошкоджень бокових рам на вагонах-зерновозах не виявлено.

Судом також встановлено, що наявні в матеріалах справи дефектні відомостей (форма ВУ-22) містять зазначення дати проведення останнього планового ремонту, після проведення якого вагони-зерновози були у справному технічному стані, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, у відзивах на позовну заяву, поданих через відділ діловодства суду 19.09.2016 та 10.10.2016, як на обґрунтування належних підстав щодо відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів власності позивача, відповідач посилається на "Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України" (ПАТ "Укрзалізниця") за №729/19467 від 17 червня 2011 (далі Положення), у тому числі на пункти на 1.4, 1.8, 1.11, 1.12, 1.13, 12.5, 12.6, 13.5, 13.6 Положення.

Так, відповідно до п. 1.4 Положення відповідач посилається на визначення термінів "безпека руху", "управління безпекою руху".

Згідно п. 1.8 Положення повноваження Укрзалізниці стосовно організації та убезпечення руху поїздів визначаються цим Положенням, Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, Правилами технічної експлуатації залізниць України затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за № 50/1854 (далі ПТЕ).

Пунктом 1.11 Положення визначено, що основною метою забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті є спроможність транспорту функціонувати в режимі, що забезпечує виконання поїзної та маневрової роботи й унеможливлює чи мінімізує рівень відхилень від нормального експлуатування, які є потенційною або наявною небезпекою, а також здатність змінювати свої параметри у разі виникнення потенційної загрози для унеможливлення її подальшого розвитку.

Пункт 1.12 Положення містить перелік принципів, з додержанням яких повинна підтримуватись безпека на транспорті, серед яких, зокрема, забезпечення пріоритетності безпеки руху над господарськими та відомчими інтересами.

Згідно п. 1.13 Положення визначено, що з метою організації та координації діяльності, спрямованої на забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті, передбачаються, зокрема: організація контролю за приведенням рухомого складу та елементів інфраструктури залізничного транспорту у відповідність до вимог ПТЕ; систематична організація і проведення обстеження технічних засобів залізничного транспорту: рухомого складу, пристроїв та споруд колійного господарства, сигналізації і зв'язку, електропостачання - та вжиття заходів щодо утримання їх у постійній справності.

Відповідно до п. 12.5, 12.6 Положення планові та позапланові заходи нагляду (контролю) здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. З урахуванням значення прийнятного ризику усі підприємства та структурні підрозділи Державної адміністрації залізничного транспорту України, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та низького. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузі залізничного транспорту затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 N 365.

Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки руху та транспортні події надходить до органів управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням (п. 13.5 Положення).

Управління безпекою руху поїздів здійснюють шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних чинників, їх аналізу, розроблення додаткових керівних дій, їх реалізації та контролю за виконанням (п. 13.6 Положення).

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.2 Положення дія цього Положення поширюється на всі підприємства та структурні підрозділи Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Крім того, оцінивши в сукупності зміст вищенаведених пунктів Положення, на які посилався відповідач, суд дійшов висновку, що вказані пункти передбачають загальні принципи та координацію діяльності ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" щодо управління безпекою руху поїздів, проте не містять чітких вказівок на відставлення від експлуатації вагонів, рівно як і умов та порядку здійснення такого відставлення від експлуатації.

Також, у відзиві на позовну заяву, поданому через відділ діловодства суду 19.09.2016, відповідач звернув увагу суду, що рішення щодо відставлення від експлуатації 177 вагонів-зерновозів було прийняте керівниками ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" на підставі "Протоколу п'ятдесят сьомого засідання Ради із залізничного транспорту держав учасників Співдружності" від 16-17 жовтня 2012 року відповідно "Єдиного плану спільних дій щодо забезпечення контролю якості продукції, що випускається, експлуатованої на залізничних адміністраціях держав-учасниць Співдружності" (далі Єдиний план), в звязку з тим, що на протязі 2015 року були допущені непоодинокі випадки сходження вантажних вагонів, внаслідок зламів бокових рам виготовлення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у 2013 році (08.05.2015 на перегоні Костянтинівка - Кіндратівна Донецької залізниці допущено сходження вагону №6168714 через злам бокової рами №7806; 26.08.2015 на перегоні Ольшаниия - Карапиші Південно-Західної залізниці допущено сходження вагону №61687414 через злам бокової рами №3049; 01.12.2015 на перегоні Баглій - Сухачівка Придніпровської залізниці допущено сходження вагону №61833216 через злам бокової рами №2653. Вказані випадки наведені у телеграмі ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" від 03.12.2015 № ЦЗЛ-8/324).

Відповідач посилається, зокрема, на пункт 6 вказаного Єдиного плану у редакції із змінами, затвердженими "Протоколом шістдесят четвертого засідання Ради із залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності" від 18-19 травня 2016. Згідно наведеного пункту, при зламі трьох литих деталей візків одного виробника, виготовлених в один рік, протягом одного року забезпечити вжиття заходів щодо відставлення від експлуатації вантажних вагонів укомплектованих неякісною продукцією, в тому числі при проведенні планових видів ремонту.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження того, що відставлені від експлуатації вагони-зерновози власності ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" були укомплектовані "неякісною продукцією", зокрема, "неякісними" боковими рамами.

Одночасно, відповідно до п. 5 Єдиного плану, від експлуатації повинні відставлятися лише вагони, під котрі були підкочені бокові рами однієї плавки з тими, котрі спричинили порушення безпеки руху, рішення про подальшу експлуатацію литих деталей візків з цієї плавки приймається за результатами експертизи сталі по хімічним та фізико-механічним властивостям, в тому числі металографічних досліджень, проведених спеціалізованою організацією на підставі діючих нормативних актів у відповідності з національним законодавством.

Наразі відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що, бокові рами, підкочені під 177 відставлених від експлуатації вагонів-зерновозів власності ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ", входили до партій бокових рам однієї плавки з боковими рамами, які спричинили порушення безпеки руху, зокрема, спричинили сходження вагонів № 6168714, № 61687414, № 61833216 внаслідок зламів бокових рам виготовлення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у 2013 році (саме на ці випадки відповідач посилався у телеграмі від 03.12.2015 № ЦЗЛ-8/324).

Крім того, рішення про подальшу експлуатацію бокових рам, відлитих з однієї плавки, повинно було прийматись на підставі експертиз, вказаних у пункті 5 Єдиного плану, тоді як жодні висновки відповідних експертиз до матеріалів справи не додані.

З огляду на наведене, судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що бокові рами, які були виготовлені ПрАТ "Кременчуцький сталеливарний завод"у 2013 році, є дефектними, бракованими або виготовлені з іншими порушеннями, що можуть призвести до порушення безпеки руху, оскільки вказані твердження не підтверджені жодними належними доказами, а відтак, розцінюються судом як припущення відповідача.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, поданому через відділ діловодства суду 10.10.2016, як на обґрунтування належних підстав щодо відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів власності позивача, відповідач посилається на п. 12.11 "Правил технічної експлуатації залізниць України" (далі Правила технічної експлуатації), затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.12.1996 №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.12.1997 за № 50/1854.

Згідно пункту 1 Правил технічної експлуатації дані правила встановлюють основні положення та порядок роботи залізниць і працівників залізничного транспорту України, основні розміри, норми утримання найважливіших споруд, пристроїв та рухомого складу і вимоги, які ставляться до них, систему організації руху поїздів та принципи сигналізації (пункт 1 наведених правил).

Правила технічної експлуатації обов'язкові для усіх підрозділів та працівників залізничного транспорту. Виконання Правил технічної експлуатації забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху (пункт 2 Правил технічної експлуатації).

Пункт 12.11 Правила технічної експлуатації, на який посилається відповідач, передбачає, що технічне обслуговування без відчеплення та з відчепленням і ремонт вагонів проводиться в пунктах технічного обслуговування, у вагонних депо і на заводах. При цьому відповідач зазначає, що технічний огляд вантажних вагонів, про які йдеться у позовній заяві, проводився у ремонтно-експлуатаційних та експлуатаційних вагонних депо ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", а саме: Знамянка, Дарниця, Жмеринка, Козятин, Конотоп, Котовськ, Кременчук, Одеса-Застава, Херсон та Основа. Втім, до предмету доказування у даній справі входить не встановлення місця проведення технічного огляду спірних вагонів, а встановлення правомірності дій відповідача щодо відставлення від експлуатації спірних вагонів для проведення технічного огляду цих вагонів.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Матеріалами справи, а саме дефектними відомостями (форма ВУ-22), складеними за результатами обстеження спірних вагонів, повністю спростовується той факт, що вказані вагони мали несправності, зокрема, бокових рам, які загрожують безпеці руху.

Також, як на обґрунтування належних підстав щодо відставлення від експлуатації вагонів-зерновозів власності позивача, відповідач посилається на п. 2 додатку № 3 до "Правил експлуатації власних вантажних вагонів", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2016 за № 168/26613, а також на п. 4.2 до вказаних Правил.

Додаток № 3 до наведених Правил експлуатації власних вантажних вагонів містить перелік ремонтних робіт (несправностей), за наявності яких власні вантажні вагони необхідно подавати для технічного обслуговування з відчепленням. До такого переліку включено заміну бокової рами або надресорної балки візка внаслідок злому або наявність тріщин через утомленість металу, прихованих дефектів при виготовленні, а також через спрацювання фрикційних планок (п. 2 додатку № 3 до Правил експлуатації власних вантажних вагонів).

Проте, посилання відповідача на Правила експлуатації власних вантажних вагонів, зокрема, 4.2 цих правил та п. 2 додатку № 3 до цих правил, як на правову підставу проведення технічного огляду спірних вагонів, є безпідставним, оскільки спірні вагони на дату їх відставлення від експлуатації знаходились у справному технічному стані, будь-які дефекти або брак встановлених на цих вагонах бокових рамах був відсутній, що підтверджується наявними в матеріалів справи дефектними відомостями (форма ВУ-22) щодо кожного спірного вагону.

Відтак, судом встановлений факт неправомірних дій відповідача щодо відставлення від експлуатації 177 вагонів-зерновозів власності ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ".

Неправомірні дії відповідача щодо відставлення від експлуатації 177 вагонів-зерновозів власності ПрАТ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" нанесли позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди позивача, розмір яких підтверджується наступним.

Судом встановлено, що у період відставлення від експлуатації на виконання телеграми ПАТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" частина спірних вагонів-зерновозів знаходились в оренді у ТОВ "ТЕП ТРАНСКО" на підставі договору оренди вагонів від 05.08.2015 № 05082015 та у ТОВ "КАРГОТРАНС" на підставі договорів оренди вагонів від 11.09.2015 № UTL-054, від 29.04.2014 № 29/04/14.

Договір оренди вагонів від 05.08.2015 №05082015 укладено між позивачем (орендодавець) та ТОВ "ТЕП ТРАНСКО" (орендар, третя особа-1).

Відповідно до п. 1.1 Договору від 05.08.2015 №05082015, орендодавець зобовязується передати у строкове платне користування вантажні вагони-зерновози моделі 11-739 та моделі 19-752, що знаходяться у власності орендодавця, а орендар зобовязується прийняти у строкове платне користування вагони та своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки передбачені цим договором.

На виконання Договору від 05.08.2015 №05082015 орендодавець передав орендарю вагони-зерновози в оренду згідно з Актами приймання-передачі від 10.08.2015 №1 (31 вагон), від 11.08.2015 №2 (9 вагонів), від 20.08.2015 №3 (17 вагонів), від 25.08.2015 №4 (7 вагонів), від 25.08.2015 №5 (8 вагонів), від 28.08.2015 №6 (20 вагонів), від 31.08.2015 №7 (14 вагонів), від 10.09.2015 №8 (1 вагон), а всього в оренду було передано 107 вагонів-зерновозів.

Згідно з п. 3.1 Договору від 05.08.2015 №05082015 орендна плата за орендну 1 вагона складає 175,00 грн. ( у т.ч. ПДВ) за одну добу.

Пунктом 3.4 Договору від 05.08.2015 №05082015 передбачено, що під час перебування вагонів у капітальному, деповському та поточних ремонтах, орендна плата за оренду вагонів орендодавцем не нараховується з моменту складання повідомлення акту форми ВУ-23М включно, про що орендар у цей же день письмово повідомляє орендодавця листом з наданням завіреної копії акту форми ВУ-23М і поновлюється з моменту складання повідомлення акту форми ВУ-36 з подальшим наданням орендодавцю завіреної копії цього акту.

Відповідно до п. 9.1 Договору від 05.08.2015 №05082015 цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2016. При цьому зібрані у справі докази свідчать, що у період відставлення від експлуатації спірних вагонів-зерновозів наведений договір був чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Із 107 вагонів-зерновозів, переданих в оренду третій особі-1, 96 вагонів були відставлені від експлуатації на вимогу телеграми ПАТ "УКР ЗАЛІЗНИЦЯ" (перелік наведено на стор. 3 позовної заяви (а.с. 52 т. 1). При цьому в період відставлення спірних вагонів від експлуатації Договір від 05.08.2015 №05082015 був чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Зокрема, пунктом 9.1 цього договору визначено, що він діє з моменту підписання до 31.12.2016 включно.

Листами від 30.12.2015 №3012-Д1 та 12.01.2016 р. №1201-Д1 третя особа-1 звернулась до позивача щодо ненарахування орендної плати за період перебування вагонів-зерновозів у ремонті згідно телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".

На виконання п. 3.4 Договору від 05.08.2015 №05082015 позивач не нараховував орендну плату третій особі-1, оскільки вагони-зерновози протягом визначеного періоду знаходились на технічному обслуговуванні у вагонних депо, на виконання телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ". Зазначені обставини не заперечувались третьою особою-1.

Договір оренди вагонів від 11.09.2015 №UTL-054 укладено між позивачем (орендодавець) та ТОВ "КАРГОТРАНС" (орендар, третя особа-2).

Відповідно до п. 1.1 Договору від 11.09.2015 №UTL-054 орендодавець зобовязується передати у строкове платне користування вантажні вагони-зерновози моделі 11- 739 та моделі 19-752 (далі - вагони), що знаходяться у власності орендодавця, а орендар зобовязується прийняти у строкове платне користування (далі - оренда) вагони та своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки передбачені цим договором.

На виконання Договору від 11.09.2015 №UTL-054 орендодавець передав орендарю вагони-зерновози в оренду згідно з Актами приймання-передачі від 17.09.2015 №1 (34 вагони), від 21.09.2015 №2 (9 вагонів), від 27.09.2015 №3 (1 вагон), ), а всього в оренду було передано 44 вагони-зерновози.

Згідно з п. 3.1 Договору від 11.09.2015 №UTL-054 орендна плата за орендну 1 вагона складає 216,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за одну добу.

Згідно з п. 4.5 Договору від 11.09.2015 №UTL-054 орендар проводить за свій рахунок поточний ремонт вагонів при недотриманні умов правил експлуатації вагонів. У разі необхідності проведення поточного ремонту вагонів з причин недотримання умов їх експлуатації, орендар невідкладно повідомляє орендодавця та прибуває за місцезнаходженням вагонів з метою інспектування виявлених пошкоджень та несправностей вагонів і встановлення причин, що їх зумовили, про що складається акт. У разі неприбуття представника орендаря на інспектування, поточний ремонт вагонів проводиться за рахунок орендаря. У випадку встановлення у передбаченому законодавством України порядку причин пошкоджень та несправностей, що зумовили необхідність проведення поточного ремонту з вини орендодавця, які не повязані із експлуатацією вагонів (у тому числі після розгляду акту рекламації ф. ВУ-41М), поточний ремонт оплачується за рахунок орендодавця та орендна плата на строк перебування вагону в поточному ремонті в цьому випадку орендарю не нараховується. Порядок передачі вагонів обумовлений пунктами 2.2 і 2.6. В інших випадках поточний ремонт проводиться за рахунок орендаря.

Відповідно до п. 9.1 Договору від 11.09.2015 №UTL-054 цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2016. При цьому зібрані у справі докази свідчать, що у період відставлення від експлуатації спірних вагонів-зерновозів наведений договір був чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Із 44 вагонів переданих в оренду третій особі-2 за Договором від 11.09.2015 №UTL-054, вагони у кількості 41 одиниця були відставлені від експлуатації на вимогу ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".

Договір оренди вагонів від 29.04.2014 №24/04/14 укладено між позивачем (орендодавець) та ТОВ "КАРГОТРАНС" (орендар, третя особа-2).

Відповідно до п. 1.1 Договору від 29.04.2014 №24/04/14 орендодавець зобовязується передати у строкове платне користування вантажні вагони-зерновози (надалі - вагони), що знаходяться у власності Публічного акціонерного товариства "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ", а орендар зобовязується прийняти у строкове платне користування (надалі - оренда) вагони та своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені цим Договором.

На виконання Договору від 29.04.2014 №24/04/14 орендодавець передав третій особі-2 вагони-зерновози в оренду згідно з Актами приймання-передачі від 14.08.2015 №19 (15 вагонів), від 18.08.2015 №20 (15 вагонів), від 03.09.2015 №21 (19 вагонів), від 11.09.2015 №22 (1 вагон).

Згідно умов Договору від 29.04.2014 №24/04/14 з урахуванням додаткових угод до нього, в період відставлення від експлуатації спірних вагонів-зерновозів орендна плата за орендну 1 вагона становила 228,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за одну добу.

Відповідно до п. 4.5 Договору від 29.04.2014 №24/04/14 (в редакції Додаткової угоди №1 від 21.08.2014) орендар проводить за свій рахунок поточний ремонт вагонів при недотриманні умов правил експлуатації вагонів. У разі необхідності проведення поточного ремонту вагонів з причин недотримання умов їх експлуатації, орендар невідкладно повідомляє орендодавця та прибуває за місцезнаходженням вагонів з метою інспектування виявлених пошкоджень та несправностей вагонів і встановлення причин, що їх зумовили, про що складається акт. У разі неприбуття представника орендаря на інспектування, поточний ремонт вагонів проводиться за рахунок орендаря. У випадку встановлення у передбаченому законодавством України порядку причин пошкоджень та несправностей, що зумовили необхідність проведення поточного ремонту з вини орендодавця, які не повязані із експлуатацією вагонів (у тому числі після розгляду складеного акту-рекламації ф. ВУ-41М), поточний ремонт оплачується за рахунок орендодавця та орендна плата на строк перебування вагону в поточному ремонті в цьому випадку орендарю не нараховується. Порядок передачі вагонів обумовлений пунктами 2.2. і 2.6. В інших випадках поточний ремонт проводиться за рахунок орендаря.

Відповідно до п. 9.1 Договору від 29.04.2014 №24/04/14 цей договір діє з моменту підписання до повного виконання зобовязань, передбачених даним договором. При цьому зібрані у справі докази свідчать, що у період відставлення від експлуатації спірних вагонів-зерновозів даний договір був чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Із загальної кількості вагонів переданих в оренду третій особі-2 за Договором від 29.04.2014 №29/04/14, вагони у кількості 40 одиниць були відставлені від експлуатації на вимогу ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".

Третя особа-2 направила позивачу листи від 30.12.2015 та від 29.01.2016 з переліком орендованих у позивача вагонів, які були відставлені від експлуатації відповідно до телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", із зазначенням періоду, протягом якого вагони перебували в ремонті, що відповідно до умов договорів від 11.09.2015 №UTL-054, від 29.04.2014 №24/04/14 є підставою для ненарахування орендної плати протягом зазначеного періоду.

Позивач відповідно до умов договорів від 11.09.2015 №UTL-054, від 29.04.2014 №24/04/14 не нараховував орендну плату третій особі-2, оскільки вагони-зерновози протягом визначеного періоду знаходились на технічному обслуговуванні у вагонних депо, на виконання телеграми ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ". Зазначені обставини підтверджені третьою особою-2.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач за звичайних обставин, якби відповідач не відставив від експлуатації спірні вагони, міг одержати орендну плату на підставі вищенаведених укладених з третіми особами договорів оренди вагонів.

В якості додатку № 1 до позовної заяви позивачем додано "Розрахунок упущеної вигоди". Наведений розрахунок містить дати подачі спірних вагонів в ремонт (дати, з яких спірні вагони були направлені на проведення технічного огляду, а контрагент позивача був позбавлений права користування відповідним вагоном), дати повернення спірних вагонів з ремонту, кількість днів простою (загальну кількість днів, протягом яких спірні вагони знаходились на технічному огляді) та розмір упущеної вигоди за оренду кожного спірного вагону (розраховувався позивачем шляхом множення кількості днів простою відповідного вагону на вартість його оренди за добу на підставі відповідного договору оренди з контрагентом позивача).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, загальний розмір завданих позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди становить 73591,98 грн.

Враховуючи викладене, саме протиправність дій відповідача щодо відставлення від експлуатації спірних вагонів потягла за собою наслідки у вигляді упущеної вигоди позивача, яка була передбачувана та реальна на підставі укладених позивачем з третіми особами договорів оренди спірних вагонів.

Тому, між неправомірними діями відповідача та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Про наявність вини відповідача свідчать два елементи: а) наявність у останнього реальної можливості діяти правомірно і попередити наступ негативних наслідків (збитків) і б) невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення протиправної поведінки та попередження настання збитку.

Суд також взяв до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів або упущеної вигоди враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. В спірному випаду вагони-зерновози власності позивача були відставлені від експлуатації телеграмою ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", а у позивача були відсутні правові підстави для невиконання відповідних вказівок ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".

Таким чином, судом в спірному випадку встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), яка за змістом ст. ст. 22, 1166 ЦК України необхідна для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Отже, за встановлених обставин справи, факт завданих позивачу з вини відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 73591,98 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому відповідні позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1378,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 85, 111-28, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСЛІЗИНГ" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, офіс 8; ідентифікаційний код 30674253) 73591,98 грн. (сімдесят три тисячі пятсот девяносто одну гривню 98 коп.) збитків у вигляді упущеної вигоди, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2016

Суддя Гумега О.В.