Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/22/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
12.05.2016 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо відмови у виплаті пенсії згідно Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2015 року, зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії з 01.04.2015 року, призначену відповідно до Закону України ««Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» .
В судове засідання позивачка не зявилася, у позовній заяві заявила прохання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату , час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується розпискою наявною в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
У відповідності до ч. 6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі та з 25.12.2008 року отримує пенсію як інвалід третьої групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що стверджується пенсійним посвідченням ( а.с.7).
З 1 квітня 2015 року відповідачем виплату вказаної вище пенсії позивачці припинено з посиланням на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ (далі - Закон № 213), яким внесені зміни до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , що підтверджується листом відповідача № 661/03 від 12.02.2016 року.
Позивачка з вказаними діями відповідача не погоджується, вважає, що з 1 червня 2015 року посада, на якій вона працює , не дає їй права на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» , а тому виплату пенсії повинно бути відновлено.
Суд вважає , що позивачка діяла в межах строків позовної давності звернення до суду і строків звернення до адміністративного суду не порушувала, оскільки її дії відповідають вимогам ст. 99 КАС України .
Відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової-служби, та деяких інших осіб" від 09,04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) в редакції Закону № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів 1 та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідач вважає, що оскільки позивачка працювала на посаді , яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", то в період з 1 квітня 2015 року пенсія , призначена згідно Закону № 2262 їй виплачуватись не повинна до часу звільнення з посади державного службовця .
Суд зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивачка дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах , передбачених Законом України "Про державну службу", але у даному випадку позивачці нараховується пенсія відповідно до Закону України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування » тобто з інших підстав у зв'язку з чим відповідачем неправомірно виплату пенсії позивачці було припинено.
Крім того суд звертає увагу , що відповідач при припиненні виплати пенсії позивачці з 01.04.2015 року відповідне розпорядження не виніс, що на думку суду є протизаконним .
Відповідач, як субєкт владних повноважень не надав суду доказів правомірності своїх дій , як того вимагає ч.2 ст.71 КАС України
Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу",Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", Про статус народного депутата України", Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу", Про Національний банк України", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-копсультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність , зокрема , норми Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивачка, не дає права на призначення їй пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу , у зв'язку з чим передбачені статтею. 54 Закону № 2262 підстави для невиплати позивачці пенсії, призначеної відповідно до цього Закону , відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для нарахування та виплати позивачці призначеної пенсії повністю відсутні.
З огляду на вказане суд дійшов до висновку , що з 1 червня 2015 року виплата пенсії , призначеної позивачці відповідно до Закону № 2262 підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 54 вказаного Закону підстав для її невиплати. При цьому суд вважає , що поновити права та інтереси позивачці іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.
Керуючись вимогами : ст.ст. 19, 22, 58, 68 Конституції України ; ст.ст. 30, 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, ст.ст.10,11,17,70,71,79,86,122,158-163,167,186,254 КАС України ,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської областістосовно відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» - протиправними.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області відновити нарахування та виплату пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року, включно, ОСОБА_1, як інваліду третьої групи, загального захворювання.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду третьої групи, загального захворювання, починаючи з 01.01.2016 року .
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути поданадоЖитомирського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьоїст.160 КАС України, а також прийняттяпостановиу письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Л.В.Винар
Судове рішення № 62239569, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 19.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/22/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: