Постанова № 62238824, 24.10.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-а/243/262/2016

Номер справи 243/8251/16-а

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2016 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Чемодурова Н.О., розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Обґрунтувала свої вимоги тим, що вона працювала на посаді голови, судді Дебальцевського міського суду Донецької області з 19 листопада 1984 року по 25 листопада 2015 року. 03 жовтня 2014 року вона звернулася з заявою про відставку, яка надійшла до Вищої ради юстиції 07 жовтня 2014 року. Розглянувши зазначену заяву, Вища рада юстиції 16 липня 2015 року прийняла рішення про направлення подання до Верховної Ради України щодо звільнення її у відставку.

На підставі Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року, відповідно до ст. 126 Конституції України, у зв'язку з поданням заяви про відставку, вона була звільнена з посади судді Дебальцевського міського суду Донецької області.

07 грудня 2015 року вона звернулася із заявою та відповідним пакетом документів до Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області про призначення і виплату їй - судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання від грошового утримання судді у розмірі 24 804,00 грн.

Рішенням Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області №28 від 16 грудня 2015 року їй було відмовлено у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін відповідно до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, вказавши, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вважаючи відмову відповідача у призначенні та виплаті їй щомісячного довічного грошового утримання протиправною та незаконною, вона звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 01 березня 2016 року її позовні вимоги були задоволені частково, рішення Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області №28 від 16 грудня 2015 року було визнане судом протиправним та скасоване. СО УПФУ був зобов'язаний нарахувати та виплатити їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 25 листопада 2015 року.

В задоволенні її вимог в частині визначення конкретного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді їй було відмовлено. Але причиною відмови, як зазначено в судовій постанові, була передчасність цих вимог, оскільки СО УПФУ оскаржуваним рішенням відмовив їй взагалі в нарахуванні та виплаті грошового утримання судді у відставці і в зазначеній відмові про його розмір взагалі не йшлося.

В травні 2016 року СО УПФУ, на виконання Постанови суду від 01 березня 2016 року, їй проведено нарахування довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60 відсотків від заробітної плати з обмеженням, з урахуванням раніше виплаченого.

01 вересня 2016 року вона звернулася із заявою про перерахування їй довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків заробітку, починаючи з моменту, коли вона отримала на це право, а саме з 25 листопада 2015 року.

Але, листом від 13 вересня 2016 року №20890/02 їй було відмовлено в здійсненні такого перерахунку.

Вважає таку відмову протиправною з наступних підстав.

Її право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці встановлено Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 01 березня 2016 року, яка набула чинності. Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Також суд в Постанові зазначив, що право на отримання довічного грошового утримання судді вона отримала на підставі Закону «Про судоустрій і статус суддів», який діяв в редакції від 07 липня 2010 року. В частині 3 ст.141 зазначеного Закону закріплювалося, що щомісячне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вона має стаж роботи судді станом на 25 листопада 2015 року 31 рік 7 днів.

Таким чином, її щомісячне довічне грошове утримання повинно виплачуватись у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно довідки ТУ ДСА України в Донецькій області її заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становила 24 804,00 гривні.

Враховуючи викладене, її щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці станом на 25 листопада 2015 року повинно виплачуватись у розмірі 90 відсотків від грошового утримання судді який працює на відповідній посаді, а саме у розмірі 90 відсотків від 24 804,00гривень.

Враховуючи викладене, просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці їй із розрахунку 90 відсотків від грошового утримання судді в розмірі 24 804 гри.00 коп., починаючи з 25 листопада 2015 року по 08 червня 2016 року, без встановлення граничних обмежень.

Ухвалою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2016 року було відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача направив до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, згідно письмових заперечень, представник відповідача посилається на те, що Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2016 року №2-а/243/31/2016 зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити з 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2016 року Управлінням здійснено призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 60 відсотків грошового утримання судді, який працює па відповідній посаді.

Порядок призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на час проведення нарахування врегульовані ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07 липня 2010 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII. від 02 березня 2015 року до зазначеної статі внесено зміни та частини третю - п'яту статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладене в такій редакції:

"3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

5. …. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України".

Норми законодавства щодо умов та порядку призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, па час здійснення, нарахування є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

08 червня 2016 року Рішенням Конституційного суду України №4-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (с неконституційними), положення статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ. а саме:

- частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII;

- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;

- пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

2. Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911 -VIII та положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-УПІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Так. згідно вимог вищезазначеної о рішення Конституційного суду України (далі КСУ) ОСОБА_1 з 08 червня 2016 року проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді без обмеження граничного розміру. Станом на жовтень 2016 року розмір утримання складає 23 490.00 грн.

Одночасно зазначили, що п.9 вищезазначеного рішення КСУ встановлено що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (частина друга статті 152 Основного Закону України ).

Просили звернути увагу суду на те, що рішення КСУ ухвалено 08 червня 2016 року. Отже до 08 червня 2016 року діяли норми Законів, якими Управління керувалось при здійсненні своїх повноважень та обов'язків, як то передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно вищевикладеного вважають, що дії Управління стосовно призначення з 25 листопада 2015 року щомісячного грошового утримання судді із розрахунку 60 відсотків грошового утримання судді, який працює па відповідній посаді обґрунтовані та відповідають вимогам законодавства, що діяло на час призначення грошового утримання.

Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2016 року №2-а/243/31/2016 зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити з 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.8-10).

Листом від № 20890/02 від 13 вересня 2016 року СО УПФУ позивачу повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 25 листопада 2015 року х 90 %, без обмеження граничного розміру немає законних підстав (а.с.3).

На даний час правові засади організації судової влади, порядок забезпечення судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року (зі змінами).

Визначені Конституцією України (розділ VІІІ) та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до них високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Про це неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

Так, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення».

В рішенні від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) Конституційний Суд України вказав, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Аналогічна позиція КСУ викладена і в рішенні від 08 червня 2016 року по Справі №4-рп/2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Правові позиції щодо звуження прав та свобод суддів у відставці висловлена КСУ в рішенні від 08 червня 2016 року по Справі №4-рп/2016. Так, Конституційний Суд України вказав: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду України, викладених у постанові від 17 березня 2015 року № 21-371а14 за конкретним адміністративним позовом судді у відставці до управління Пенсійного фонду про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язаннями вчинити певні дії щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Наведене узгоджується й з положеннями Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

При вирішенні питання про застосування правових норм у часі до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10 лютого 2015 року № 21-630а14, відповідно до яких зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення та реалізації права на її призначення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у письмових запереченнях на положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року як правову підставу для відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного утримання, тому як ця норма рішенням КСУ визнана такою, що не відповідає Конституції України.

Як зазначено у позовній заяві та в листі Слов'янського об'єднаного УПФУ №20890/02 від 13 вересня 2016 року, з 08 червня 2016 року ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 90 % грошового утримання судді без обмеження граничного розміру. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 25 листопада 2015 року по 07 червня 2016 року включно.

Отже, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

У зв'язку з зазначеною вище нормою закону, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даної постанови у межах суми стягнення за один місяць.

Судові витрати за правилами ст. 94 КАС України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - задовольнити частково.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 із розрахунку 90 відсотків від грошового утримання судді в розмірі 24 804,00 грн., починаючи з 25 листопада 2015 року по 07 червня 2016 року включно, без встановлення граничних обмежень.

Допустити до негайного виконання постанову у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі Слов'янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, м. Слов'янськ Донецької області, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) на користь держави судовий збір у розмірі 551 гривня 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок) на рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, Код за ЄДРПОУ 37803368, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УК/Слов'янське/22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Н.О. Чемодурова