Постанова № 62238641, 26.10.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5643/16-а

Провадження №2-а/265/205/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Азаровій А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про скасування рішенні про відмову в призначенні пенсії, визнання дій неправомірними та зобов'язання провести призначення, нарахування та виплату пенсії, починаючи з 19 травня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування рішенні про відмову в призначенні пенсії, визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити йому, нарахувати та проводити виплату пенсії, починаючи з 19 травня 2016 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, якому при зверненні за призначенням пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» представниками відповідача було відмовлено за рішенням від 30 травня 2016 року на підставі відсутності підтвердження його пільгового права на пенсію. Вважаючи вказане рішення відповідача незаконним посилався на те, що ним були надані усі необхідні документи для призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку, в тому числі довідки, які підтверджували його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в червні 1986 року. Таким чином вважаючи, що він має право на призначення пенсії з 19 травня 2016 року за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» просив суд визнати дії відповідача неправомірними, скасувати рішення від 30 травня 2016 року про відмову у призначенні пенсії, зобов'язати відповідача здійснити призначення, нарахування та виплату пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, починаючи з 19 травня 2016 року.

В судовому засіданні позивач, підтримуючи заявлені ним позовні вимоги, вказував, що він приймав участь з 1 червня 1986 року по 29 червня 1986 року у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуваючи на відстані 10 км від міста Чорнобиль, обслуговуючи вертолітну смугу та вертоліти, а також, як водій, перевозив людей. Вважав, що надав усі необхідні документи представникам відповідача для призначення йому пільгової пенсії, тому просив суд задовольнити його позов.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, Вайншток Б. Г., заперечуючи проти заявлених вимог ОСОБА_1, вказував, що позивачем не було надано необхідних документів для призначення йому пенсії за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Додавав, що довідки, надані ОСОБА_1, не мають вказівку на період та район, де перебував позивач, ліквідуючи наслідки аварії на ЧАЕС. На підставі наведеного просив суд відмовити у задоволені позову.

За письмовими запереченнями на поданий позов представники відповідача, не визнаючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, вказували, що ОСОБА_1, 1966 р. н., дійсно 20 травня 2016 року звернувся до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя із заявою про призначення пенсії за віком за ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років. За вказаною нормою учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження незалежно від кількості днів з моменту аварії до 1 липня 1986 року, мають право на зниження пенсійного віку на 10 років. Оскільки за ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком чоловіки набувають по досягненню 60 років, то станом на дату звернення до управління із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 досяг 50 років. За Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку заявник надає наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи або інші первинні документи, в яких зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Надані довідки заявника не містять даних про їх належність йому, та які були без зазначення населеного пункту в зоні відсудження, в якому він працював при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та за якими неможливо було встановити періоди перебування позивача в зоні відчуження. Також зазначав, що запис про виконання функцій по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проведено у довідках та виписках позивача не військовою частиною, до якої його було командировано, а навчальним закладом. На підставі переліченого вважав, що рішення від 30 травня 2016 року № 2287 про відмову в призначенні пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку є законним. Додавав, що посвідчення позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, не визначає його право на зниження пенсійного віку без підтвердження періоду та району його роботи у зоні відчуження. На підставі викладеного просив відмовити у задоволені позову ОСОБА_1

Суд, вислухавши учасників процесу, які з'явились, дослідивши письмові докази, вважає заявлений ОСОБА_1 позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

За ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

На підставі п. 7 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 16 березня 2012 року № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорій 2, 3 і 4, пенсія призначається та обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, та з обчислення середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії (статті 55 та 57 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 10 років для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів.

За ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до Розділу 2 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом постанови - Порядок оформлення пенсії), визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до п. 1.8 Порядку оформлення пенсії особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Згідно із ч. 5 п. 2.1 Порядку оформлення пенсії до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Судом було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (другої категорії) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження у травні - червні 1986 року, незалежно від кількості робочих днів, що підтверджується копією паспорту ОСОБА_1 (серія ВВ № 250987) та перереєстрованим посвідченням (серія А № 265075), виданим позивачу в березні 1994 року Донецькою облдержадміністрацією (а. с. 9, 15).

Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 20 травня 2016 року до УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що вбачається з рішення відповідача від 30 травня 2016 року, та визнавалось представниками відповідача (а. с. 13).

Натомість за рішенням від 30 травня 2016 року № 2287 начальником Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя було відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви позивача від 20 травня 2016 року про призначення пенсії за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі відсутності документа, який би підтвердив належність ОСОБА_1 документів, що підтверджують періоди виїзду в зону відчуження позивача, відсутності початку прийняття участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, невідповідність у наданих документах дати закінчення такої участі позивача, що свідчить про неможливість встановлення періодів участі у ліквідації аварії на ЧАЕС позивача. При цьому з вказаного рішення вбачається, що позивачем були надані такі документи: заява від 20 травня 2016 року, копія паспорту, копія ІПН, копія трудової книжки, архівна довідка від 12 січня 2016 року, витяги з наказів від 30 травня 1986 року та від 10 липня 1986 року, а також довідка № 897 від 11 листопада 1990 року і посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дипломом про навчання позивача (а. с. 13).

Судом також було встановлено, що з копії архівної довідки № 03-43 від 12 січня 2016 року вбачається, що за архівними документами військової частини № 01094 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з (дата на вказана) до 29 червня 1986 року (дні виїзду в зони відчуження на об'єкти не відображені). Натомість у наказах командира військової частини 01094 по стройовій частині за період з 31 травня 1986 року по 28 червня 1986 року прибуття ОСОБА_1 не відображено. При цьому зазначено, що журнали обліку доз випромінювання та фінансових документів на виплату добових на зберігання не надходили до архіву (а. с. 6).

На підставі копії витягу з наказу № 105 від 30 травня 1986 року начальника Васильківського військового авіаційно-технічного училища вбачається, що рядовий ОСОБА_1 вважався таким, що вибув з 30 травня 1986 року по 30 червня 1986 року у відрядження для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 11).

Відповідно до копії витягу з наказу № 134 від 10 липня 1986 року начальника Васильківського військового авіаційно-технічного училища вбачається, що рядовий ОСОБА_1 вважався таким, що прибув 10 липня 1986 року з відрядження після обслуговування заходу (а. с. 12).

За довідкою № 897 від 11 листопада 1990 року Васильківського військового авіаційно-технічного училища вбачається, що ОСОБА_1 в період з 30 травня 1986 року по 30 червня 1986 року приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС (а. с. 10).

Також в судовому засіданні ОСОБА_1 було надано оригінал картки обліку № 18 доз радіоактивного опромінення на рядового ОСОБА_1, де вказано, що у період з 1 червня 1986 року по 29 червня 1986 року доза складає 5,3 рентген (а. с. 8).

Згідно із військовим квитком ОСОБА_1 від 24 жовтня 1985 року вбачається, що з 1 червня 1986 року по 29 червня 1986 року він виконував функціональні обовязки оперативної групи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 7).

Вказане також підтверджується подякою від 27 червня 1986 року ОСОБА_1 за самовіддане виконання державного завдання з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 14).

Крім цього суд зазначає, що на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 2 вересня 2016 року, яке набуло чинності 23 вересня 2016 року, було встановлено факт належності позивачу, ОСОБА_1, архівної довідки № 03-43 від 12 січня 2016 року, виписки з наказу № 105 від 30 травня 1986 року, виписки з наказу № 134 від 10 липня 1986 року та довідки від 11 листопада 1990 року № 897 (а. с. 4-5).

Суд при цьому з огляду на вивчені докази у справі дійшов висновку, що не можна погодитись з доводами представника відповідача про те, що позивач не довів своє право на пенсійне забезпечення, як особи, яка має право на пільги передбачені ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так суд вважає, що ОСОБА_1 представникам відповідача надав всі необхідні документи, що дають йому право на призначення та отримання пенсії, враховуючи те, що статусу ліквідатора аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії позивача ніхто не позбавляв.

Суд при цьому вказує, що ОСОБА_1 було надано представникам відповідача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та документи, що підтверджують період його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та в яких визначено фактично період роботи позивача в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, крім іншого, була надана архівна довідка з військової частини, у складі якої позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того суд зазначає, що з наведених позивачем документах вбачається, що ним виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії безпосередньо у зоні відчуження.

Відповідно до цього в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що він є особою, яка безпосередньо брала участь у роботах, пов'язаних з усуненням аварії на ЧАЕС, її наслідків у зоні відчуження, тобто є таким, що працював на територіях радіоактивного забруднення протягом з 1 червня 1986 року по 29 червня 1986 року.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи представників відповідача про те, що позивачем не було доведено правомірність його вимог.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач набув право на пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 10 років, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки ОСОБА_1 працював у зоні відчуження бодай один день у період часу з моменту аварії до 1 липня 1986 року.

На підставі переліченого суд вважає, що представники відповідача діяли не у відповідності до чинного законодавства України в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому рішення УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя від 30 травня 2016 року підлягає скасуванню.

Таким чином заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2016 року, враховуючи момент виникнення у позивача права на призначення пенсії.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про скасування рішенні про відмову в призначенні пенсії, визнання дій неправомірними та зобов'язання провести призначення, нарахування та виплату пенсії, починаючи з 19 травня 2016 року, - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області № 2287 від 30 травня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19 травня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя