Ухвала суду № 62236187, 26.10.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 156/1148/15-к

провадження №1-кп/165/100/16

Нововолинський міський суд Волинської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Харук Ю.І.,

прокурора Данилюка О.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську кримінальне провадження №12015030080000279 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого вироком Іваничівського районного суду від 18 грудня 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, покарання невідбуте,

за вчинення злочинів, передбачених ч.2, ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Нововолинського міського суду від 07.09.2016 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 05.11.2016 року включно та визначено заставу у розмірі 40000грн.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, мотивуючи тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 та наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати на даний час, і були враховані судом під час прийняття рішення про застосування щодо ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечив щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку захисника ОСОБА_1, який просив змінити ОСОБА_2 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як зазначено в п. 64 рішення Європейського суду з прав людини по справі Єлоєв проти України, суд повторює, що пункт 4 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення "законності" позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

Прокурором не доведено недостатності застосування більш мяких запобіжних заходів щодо ОСОБА_2 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положення ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що ОСОБА_2 при застосуванні щодо нього більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде ухилятися від суду, та буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, те що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, перебуваючи на волі після скасування вироку апеляційною інстанцією інших злочинів не вчинив, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити та обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 181, 194, ст.ст. 314 - 316, 369,372 КПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Змінити раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт строком на 2 (два) місяці і заборонити останньому цілодобово залишати житло за вказаною адресою.

Строк дії ухвали суду про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу увиді домашнього арешту встановити з 26 жовтня 2016 року по 26 грудня 2016 року включно.

На цей же період, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обовязок - прибувати до Нововолинського міського суду Волинської області за першою вимогою.

Негайно звільнити ОСОБА_2 з під варти.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 передати для виконання відділу поліції за його місцем проживання - вул. Миру, 20, с. Соснина Іваничівського району Волинської області , а саме до Іваничівського відділення Нововолинського ВП ГУНП України у Волинській області.

Згідно ст.181 ч.4 КПК України відділ поліції зобовязаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р.Ференс-Піжук