Ухвала суду № 62235547, 25.10.2016, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2/155/49/16

Справа №155/1747/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Чонки В.В.,

за участю секретаря Федонюк О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду Волинської області заяву про відвід головуючому-судді у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ПАТ КБ «Надра» та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ПАТ КБ «Надра» та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль.

В ході проведення судового розгляду справи по суті представником позивача за первісним позовом ОСОБА_1 заявлено відвід головуючому судді Чонці В.В. В обґрунтування заяви пор відвід посилається на те, що сумніви виникли у позивача за первісним позовом у з в'язку з тим, що в ході судового засідання, яке відбулося 24 червня 2016 року було допитано в якості свідка ОСОБА_5 позиція якого спрямована на підтвердження доводів відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 Водночас, свідок ОСОБА_5 є рідним братом ОСОБА_6, яка працює на посаді керівника апарату Горохівського районного суду і яка, використовуючи своє службове становище та дружні відносини з головуючим суддею Чонкою В.В. може вплинути на останнього та схилити до винесення судового рішення на користь відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 На думку представника позивача ОСОБА_1 існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, котрі відповідно до п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України є підставою для заявлення відводу. Просить суд задовольнити відвід і передати справу на розгляд іншому судді.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Чонки В.В. не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо відводу судді на підставі підпункту 4 статті 20 ЦПК України, тобто якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, то суд зазначає таке.

Чинним законодавством не розкрито поняття інші обставини, а відтак воно є оціночним. Саме по собі твердження представника позивача, що такі сумніви виникли за наслідками судового засідання не заслуговує на увагу з наступних підстав.

Для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Обґрунтування представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про наявність підстав для відводу судді Чонки В.В. не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки заява про відвід головуючого судді подана в порушення вимог статті 23 ЦПК України, оскільки даною законодавчою нормою передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований.

Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд вказує, що однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.

Також, суд зазначає, що згідно із статтею 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В практиці Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду розмежовується суб'єктивний та об'єктивний аспекти.

При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Також суд акцентує увагу представника позивача ОСОБА_1 на те, що у відповідності до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Крім цього, суд вважає, за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

В свою чергу, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи норми чинного законодавства можна зробити висновок, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про відвід судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні будь-які підстави та обставини, задля того, щоб піддати сумніву об'єктивність і неупередженість суду, якому заявлено відвід, відтак жодним чином не вбачається неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення по вказаній справі з урахуванням принципів змагальності та процесуальної рівності усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також принципу публічності.

При цьому судом не приймається до уваги посилання представника позивача ОСОБА_1 на те, що керівник апарату Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_6, яка є рідним братом свідка по даній справі ОСОБА_5, може будь-яким чином вплинути на головуючого суддю Чонку В.В. та схилити останнього на винесення рішення на користь відповідача за первісним позовом ОСОБА_4, оскільки в силу свого службового становища жодного впливу на будь-якого суддю, в тому числі й суддю Чонку В.В., вона згідно чинного законодавства немає.

Крім цього, відвід головуючому судді Чонці В.В. було заявлено представником позивача ОСОБА_1 після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, а підстава заявленого ним відводу була достовірно відома йому раніше.

З огляду на це, суд відмовляє в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чонки В.В.

Керуючись ст.ст.10, 20-24, 60 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача за первісним позовом ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Чонки В.В. у цивільній у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ПАТ КБ «Надра» та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.В. Чонка