Постанова № 622348, 21.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2006 р.

Справа № 15а/255-4180

16 год. 10 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

при секретарі судового засідання Суховій Р.М.

Розглянув справу

за позовом Приватного малого підприємства "Люкс", вул. Кривоноса, 7/84, м. Тернопіль

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

про визнання нечинним рішення № 0002882303/0 від 09.06.2006р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"

за участю представників сторін:

позивача: Криль М.П. - довіреність № 04 від 12.10.2006р.

відповідача: головний державний податковий інспектор юридичного відділу Полівчак С.С. - довіреність №15500/7/10-015 від 16.03.2006р.

Суть справи:

Приватне мале підприємство "Люкс", м. Тернопіль звернулося у господарський суд з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль про визнання нечинним рішення №0002882303/0 від 09.06.2006р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51, 130 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

В ході розгляду справи представником позивача було заявлено клопотання щодо залучення до участі у справі в якості свідка Серветніка Ю.В., що працював барменом в барі „Монако” на час здійснення перевірки, результати якої оформлені актом, на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, що є предметом спору у даній справі. Однак, у зв’язку з неможливістю надати дані щодо місця перебування даної особи та забезпечити явку в судове засідання представником позивача було зняте дане клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, зазначаючи, що з висновками, викладеними у рішенні від 09.06.2006р. №0002882303/0, рішенні про результати розгляду повторної скарги від 28.07.2006р. №8295/10/25-007 та рішенні від 28.09.2006р. №10887/6/25-0115, частково не погоджується в частині застосування штрафних санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) з наступних підстав:

- у резолютивній частині акту вказано, що виявлено невідповідність сум готівкових коштів па місці проведення розрахунків, сумі коштів денного звіту РРО на загальну суму 530,00 грн. (а саме: сума готівкових коштів на місці проведенні розрахунків - 650,00 гри., сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО - 120,00 грн.), проте абзац 24 статті 2 Закону чітко дає пояснення термінів використаних в даному Законі, де зазначається, що «...місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо»;

- в тексті акту не вказано, де саме (в якому саме місці) було виявлено невідповідність готівкових коштів даним поточному звіту РРО, а також не взято пояснень у працівника - касира про допущенні помилки щодо даного факту (хоча про інші порушення пояснення отримані) залишається сумнівним сам факт порушення п. 13 ст. 3 Закону. Так, з усних пояснень продавця-касира Серветника Ю.В. відомо, що при розрахунку за отриманий товар інспектори оплатили кошти касиру, в зв’язку з відсутністю у касовому апараті купюр з відповідним номіналом необхідним для видачі здачі покупцю (інспектору), а також в зв’язку з відсутністю купюр з іншим номіналом у покупця (інспектора), касир, щоб не затримувати клієнта, дав йому готівкову здачу скориставшись власними грошима, які були у його кишені. На такі дії касира покупці (інспектори Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції) пред’явили посвідчення, повідомили про перевірку застосування реєстраторів РРО і наказали покупцю вийняти всі його власні гроші з його власної кишені, і, як наслідок, відобразили це в Акті, як порушення п. 13 ст. 3 Закону;

- однак, у чинній на момент проведення перевірки, редакції Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженої Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 із змінами і доповненнями та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001р. № 107/5298 відсутня заборона на зберігання касиром власних грошей на місці проведення розрахунків; натомість Положення (яке втратило чинність на момент перевірки) «Про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", затвердженого Наказом ДПА України від 18.09.1997.р №343, де в п. 6.5 прямо заборонено касиру тримати на робочому місці власні гроші;

- стверджує, що права на обшук касира інспектор немає, натомість, він може лише вимагати від касира надати виручку для перерахунку; при перерахунку складається опис грошових коштів (по купюрах і монетах); складений опис підписується касиром і є додатком до Акта перевірки. Як видно з Акту перевірки, такий опис відсутній, і, тим більше, він не підписаний самим касиром; а, як видно з пояснень касира даних у самому Акті перевірки, ним визнано лише сам факт відсутності г-звіту за 23.05.2006р. та не проведення повної суми покупки (18,00 грн.) через зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО і не виданий покупцю чек. Жодних згадок про невідповідність готівкових коштів зазначеним у звіті РРО під час перевірки не йшлося.

Представник відповідача у судовому засіданні та заперечені на позов № 73652/7/10-015 від 08.11.2006р. позовні вимоги ПМП „Люкс" щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2006р. №0002882303/0/35669 в частині 2560,00 грн. не визнає, вважаючи їх безпідставними, у зв’язку з наступним:

- проведеною перевіркою 31.05.2006р. ПМП „Люкс" щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв, ліцензій, патентів поряд з іншими встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме позивачем не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;

- відповідно до вказаного Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;

- у позовних вимогах позивачем безпідставно та необґрунтовано зазначається, що у акті перевірки не вказано де саме виявлено невідповідність готівкових коштів, оскільки у п. 10 акту чітко зазначено - сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 650,00 грн., а у п. 11 акту - сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО 120,00 грн.;

- стверджує, що необгрунтованим є висновок позивача зроблений у позовних вимогах щодо відсутності у чинному законодавстві заборони на зберігання касиром власних грошей на місці проведення розрахунків оскільки відповідно до ч. 4 п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення" (попередня редакція від 08.02.1995.р №108) - забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників;

- вважає, що спроби позивача пояснити походження надлишкових коштів не заслуховують на увагу, оскільки факт вчинення правопорушення належним чином встановлений та доведений так, як бармен Серветник Юрій Володимирович на прохання перевіряючих особисто перерахував та повідомив суму коштів (650 грн.), яка знаходилася на місці проведення розрахунків у момент перевірки шляхом написання такої суми на звороті звіту РРО знятого в момент перевірки, з проставленням дати, посади, прізвища та особистого підпису працівника позивача;

- таким чином, на думку відповідача, порушення вчинене позивачем щодо не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО дійсно мало місце, належним чином встановлене, доведене та не спростоване позивачем, а відтак вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

Приватне мале підприємство "Люкс", вул. Кривоноса, 7/84, м. Тернопіль зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа, ідентифікаційний код 14027899, Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 23.04.1991р., що підтверджено свідоцтвом про держану реєстрацію серії АОО № 329835 та довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 07-159 від 24.06.2005р.

31.05.2006р. працівниками державної податкової інспекції Стаднік О.М. та Пелех С.Л. на підставі направлень на перевірку відповідно №№ 169/2303, 170/2303 від 26.05.2006р. проведено перевірку бару «Монако», що розташований у м. Тернопіль, вул. Тернопільська, 80 та належить Приватному малому підприємству "Люкс" щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за результатами якої складено акт №009703/1918/23-03/14027899 від 31.05.2006р., який підписано зі сторони позивача барменом Серветником Ю.В.

Перевіркою стану дотримання вимог законодавства встановлено, що при реалізації 0,2 л. горілки «Союз Віктан»(оригінальна) по ціні 9,00 грн. за 0,1 л. розрахункову операцію на загальну суму 18,00 грн. не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій, не роздруковано і не видано розрахункового документа, не забезпечено роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій моделі DATEKS MP-500-00 заводський номер ДА 80005521 фіскального звітного чека за 23 травня 2006 року та його зберігання в книзі обліку розрахункових операцій; а також невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (650,00 грн.), сумі готівкових коштів денного звіту РРО (120,00 грн.) на загальну суму 530,00 грн., чим порушено п. 1, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на викладене, 09 червня 2006 року Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення про застосування до ПМП «Люкс»штрафних (фінансових) санкцій №0002882303/0 за порушення п. 1, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 2990 грн., в тому числі: 90,00 грн. –за не проведення розрахункової операції на суму 18,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій (18,00 грн. x 5), 2560,00 грн. –п’ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність (5 x (650 грн. –18 грн.) –за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, 340 грн. –за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

За результатами розгляду скарги ПМП «Люкс» на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002882303/0 від 09.06.2006р., Державною податковою адміністрацією в Тернопільській області прийнято рішення №8295/10/25-007 від 28.07.2006р., згідно якого оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України №10887/6/25-0115 від 28.09.2006р. залишено без змін рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002882303/0 від 09.06.2006р., а апеляційну скаргу ПМП «Люкс»від 14.08.2006р. –без задоволення.

Пунктом 2 частини 1 статті ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.0995р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Заперечення позивача, викладені в акті перевірки від 31.05.2006р., щодо порушення ним п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які обґрунтовані тим, що всупереч статті 2 Закону (якою передбачено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) в тексті акту не вказано, де саме (в якому саме місці) було виявлено невідповідність готівкових коштів даним поточному звіту реєстратора розрахункових операцій, не відповідають дійсності, оскільки в акті перевірки № 009703/1918/23-03/14027899 від 31.05.2006р. зазначено місце проведення розрахунків: пункт 10) «Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 650,00 грн., пункт 11) «Сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій - 120,00 грн.

Згідно тверджень ПМП «Люкс»(основаних на усних поясненнях продавця-касира Серветника Ю.В.), при розрахунку за отриманий товар інспектори оплатили кошти касиру, у зв’язку з відсутністю у касовому апараті купюр з відповідним номіналом необхідним для видачі здачі покупцю (інспектору), а також в зв’язку з відсутністю купюр з іншим номіналом у покупця (інспектора), касир, щоб не затримувати клієнта, дав йому готівкову здачу скориставшись власними грошима, які були у його кишені.

Доводи позивача про те, що в Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому Наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001р. №107/5296, відсутня заборона на зберігання касиром власних грошей на місці проведення розрахунків; а Положення про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що затверджене Наказом ДПА України від 18.09.1997р. № 343 (згідно якого у п. 6.5 прямо заборонено касиру тримати на робочому місці власні гроші) - втратило чинність на момент перевірки, судом до уваги не беруться, у зв’язку з наступним.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2001 року за № 614, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №107/5296 та на який посилається позивач, затверджено не Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), а Положення про форму та зміст розрахункових документів, яким визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначає Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. за № 833.

Відповідно до ч. 4 п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі; забороняється зберігання на місці проведення розрахунку в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Окрім того, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків (650,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (120,00 грн.) і склала 530,00 грн. підтверджена барменом Серветніком Ю.В., яким на денному звіті реєстратора розрахункових операцій власноручно зафіксовано суму готівкових коштів в розмірі 650,00 грн. із зазначенням місця їх знаходження –місця проведення розрахунків.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Таким чином, Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією правомірно застосовано до ПМП «Люкс»штрафні санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 2560,00 грн. (530,00 грн. х 5= 2650,00 грн.) (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002882303/0 від 09.06.2006р.).

Водночас, позивачем не заперечено застосованих, на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно п. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002882303/0 від 09.06.2006р. за результатами перевірки ПМП «Люкс»штрафних санкцій в сумі 90,00 грн. –за не проведення розрахункової операції на суму 18,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій та в сумі 340 грн. –за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та п. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з аналізу правових норм, зважаючи, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Приватного малого підприємства "Люкс" прийняте Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією в межах компетенції органу, визначеної законодавством України та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення № 0002882303/0 від 09.06.2006р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 6, 8, 12, 17 - 19, 49, 50, 51, 59, 69 - 79, 87, 94, 122 - 154, 158 - 163 та п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя Г.Б. Бучинська