Постанова № 6223262, 22.01.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" січня 2008 р.                                                            Справа №12/9184-А

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі м. Кам'янець-Подільський

до Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Панівці Кам'янець-Подільського району

про стягнення 122,82 грн.

Суддя Шпак В.О. Секретар судового засідання Кобріна О.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Позивач - управління Пенсійного фонду України у м. Кам’янець-Подільському, м. Кам’янець-Подільський, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кам’янець-Подільський 122 грн. 82 коп.. заборгованості по внесках на загальгообов’язкове державне пенсійне страхування.

Від представника позивача надійшло клопотання про слухання справи без участі представника позивача.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце засідань суду, повноважного представника не направив, причини неявки не повідомив, письмового пояснення щодо позовних вимог не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 м. Кам’янець-Подільський, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 07.07.2003р.

У відповідності до ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приватний підприємець є страхувальником та платником страхових внесків, зобов'язаний подавати звітність територіальному органу Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Управлінням ПФУ, відповідно до п. 4 ч. 8 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р.; абз. 8 п. 8 ст. 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” № 2285 від 23.12.2004 р., п. 2 ст. 48, п. 4 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505 від 25.03.2005 р. та Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року” № 3583 від 16.03.2006 р. проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, про що складено відповідний акт від 18.09.2007 р.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 16.02.2007р. позивачем було виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-688-4 від 18.09.07р., яку відповідно до підпису на поштовому повідомленні останнім отримано 29.09.2007р.

Зважаючи на те, що в добровільному порядку суму боргу (протягом встановленого десятиденного строку з дня отримання вимоги) приватним підприємцем сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 122 грн. 82 коп. заборгованості.

Аналізуючи обставини справи, судом враховується наступне:

Згідно ст.14, ст.15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, платниками страхових внесків відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

На виконання зазначеного Закону в п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. наведено такий же перелік платників страхових внесків.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування єдиним податком є страхувальником і платником страхових внесків.

За приписами ст. 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 р.” в редакції чинній з 23.12.2004р. по 22.03.2005р., установлено на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому Законом України № 1058-IV також визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

З 14.04.2006р. набрав чинності Закон України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року” № 3583 від 16.03.2006р., яким врегульовано питання сплати фіксованої ставки на рівні різниці між встановленою ставкою внеску та частиною єдиного або фіксованого податку, що не надійшли до Пенсійного фонду.

Суд зважає на те, що вимоги зазначених нормативно - правових актів позивачем дотримано при обрахунку заборгованості відповідача по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 122 грн. 82 коп.

При цьому судом також враховується, що позивачем дотримано вимоги ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за змістом якої, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити вказані суми. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому вимогу про сплату заборгованості у встановленому законодавством порядку не оскаржено та не скасовано. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янець-Подільському районі м. Кам'янець-Подільський до Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Панівці Кам'янець-Подільського району про стягнення 122 грн. 82коп. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (с. Панівці Кам'янець-Подільського району, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду в Кам'янець-Подільському районі (м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнко, 22, р/р № 25603301414 в Ощадбанку №188 КОД 02739732, МФО 375092) заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 122 грн. 82 коп.( сто двадцять дві гривні 82 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.О. Шпак

Віддрук. 3(три) прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.