Ухвала суду № 62232153, 25.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/9463/16-ц Провадження № 22-ц/772/3110/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Категорія 27Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

За участю секретаря: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановила:

В травні 2016 року ПАТ «Акцент- Банк» звернуся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № А223RX131790047 від 10.06.2014 року в розмірі 10999, 33 грн., з яких : 4999,62 грн. заборгованість за кредитом; 8,04 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2581, 13 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 2410, 57 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи : 500 грн. (фіксована частина) ; 499, 97 грн. - (процентна складова).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року у задоволенні позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість в сумі 10999,33 грн. за кредитним договором № A223RX131790047 від 10.06.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» судовий збір в сумі 1378) грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначала, що фактично кредит було отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, кошти були зараховані на рахунок підприємця ОСОБА_2, а тому спір фактично виник між двома суб'єктами господарської діяльності. Крім того, заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ «Акцент-Банк» була зарахована як погашена за ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , що підтверджується матеріалами справи № 902/1008/14.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник ПАТ «Акцент- Банк» - Рой В.Л. проти апеляційної скарги заперечив, просив суд її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно із ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

По справі встановлено, що 10.06.2014 року на підставі заяви ОСОБА_2 між сторонами було укладено договір № A223RX131790047, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 4999, 62 грн. зі сплатою 0,12% річних строком до 09.06.2017 року включно на оплату товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ФОП «ОСОБА_4». Щомісячний платіж за кредитним договором становить 289, 13 грн. з 17 по 21 число кожного місяця.

Сторони погодили, що ця Заява разом із запропонованими ПАТ «Акцент-Банк» Умовами та правилами, що розміщені на сайті банку, Тарифами складає кредитно-заставний договір. Товар та/або інше майно позичальника є предметом застави та відповідно до Умов і правил забезпечення зобов'язань (а.с.5-13)..

Згідно з п. 3.2.2 , 3.2.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви. Сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п. 4.1., 4.2 даних Умов та Тарифів. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного погашення кредиту.

Згідно з п. 5.1 Умов при порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов банк має право нарахувати , а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до п. 5.3 Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Взятих за договором обов'язків відповідач належним чином не виконала, що призвело до утворення у неї перед позивачем заборгованості станом на 12.04.2016 року в розмірі 10999,33 грн. , з яких 4999,62 грн. заборгованість за кредитом; 8,04 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2581, 13 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 2410, 57 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи : 500 грн. (фіксована частина) ; 499, 97 грн. - (процентна складова).(а.с. 4).

Згідно з ст. 1054 ЦК України кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі. Зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Оскільки відповідачем порушено кредитне зобов'язання, вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та доведеними, розрахунок заборгованості не спростований відповідачем.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт перший частини другої статті 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Проте, враховуючи положення ч.3 ст. 267 ЦК України та правовий висновок Верховного Суду України від 18.03.2015 року у справі № 6-25цс15, якими передбачено, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони, строк позовної давності не застосовується апеляційним судом.

Посилання відповідача на те, що у зв'язку з визнанням ФОП ОСОБА_2 банкрутом було погашено зобов'язання перед ПАТ «Акцент-Банк», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки будь-якого доказу визнання зобов'язання за кредитним договором № А223RX131790047 від 10.06.2014 року погашеним надано не було.

Відповідно до ст. 53 ЦК України фізична особа-підприємець, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язаних із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом. Отже, в основі ініціювання порушення справи про банкрутство такої категорії боржників лежить підприємницьке зобов'язання, пов'язане з підприємницькою діяльністю.

Таке ж положення передбачено ст. 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Фізична особа-підприємець є боржником лише за зобов'язаннями, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є позичальником за кредитним договором як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, кредитне зобов'язання не пов'язане із здійсненням позичальником підприємницької діяльності, а грошові кошти були зараховані на рахунок продавця товару ФОП «ОСОБА_4», а не на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2, що спростовує доводи відповідача, що спірні правовідносини виникли між двома суб'єктами господарювання.

А тому ПАТ «Акцент-Банк» у зв'язку з тим, що його вимоги залишаються незадоволеними, з дотриманням вимог закону звернуся з позовом в порядку цивільного законодавства.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Ю.Б. Войтко

Згідно з оригіналом: