Ухвала суду № 62231946, 25.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Єремейчука С.В., суддів Маринича В.К., Піскунова В.М., з участю секретаря Вегери М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_1 на ухвалу судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2016 року в кримінальному провадженні №42015180000000163 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, січня місяця, 24 дня, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

з участю прокурора Леськіва Ю.В. ,

захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015180000000163 з додатками по обвинуваченнюОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України , повернуто прокурору прокуратури Волинської області ОСОБА_1.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції покликався на невідповідність обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування вимогамст. ст.109, 291 КПК України.

Так, на думку суду, в порушення вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, оскільки в ньому викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація. Крім цього, реєстр матеріалів _____________

Справа № 11кп/787/597/2016 Головуючий у І-й інстанції : Доля В.А. Категорія : пов. обв. акту Доповідач : Єремейчук С.В. досудового розслідування не відповідає вимогам, передбачених ч.2 ст. 109 КПК України , а саме: відсутні відомості щодо проведення ряду процесуальних дій.

В поданій апеляційній скарзі прокурор Леськів Ю.В. вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що обвинувальний акт складено у відповідності до ст.291 КПК України. На думку апелянта, в обвинувальному акту чітко вказано , що зібраними у вказаному кримінальному провадженні доказами ОСОБА_2 достатньо повно викривається у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України . Крім того, після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_2, в обвинувальному акті сформульовано твердження про вчинення останнім діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Вказує, що при винесенні даної ухвали, суддя Рівненського міського суду не врахував висновки Апеляційного суду Рівненського області від 20.07.2016 року, відповідно до яких, колегія суддів вважає, що в обвинувальному акті зазначені відомості, передбачені ч.2 ст.292 КПК України, зокрема час, місце вчинення злочину, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення в необхідному обсязі. Крім того, як зазначає прокурор, норми діючого кримінального процесуального закону не передбачають можливості повернення обвинувального акту через недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування. Також апелянт покликається на те, що в матеріалах кримінального провадження долучено розписки про отримання підозрюваним та захисником копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування.Просить ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2016 року скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора Леськіва Ю.В. на підтримання апеляційної скарги , думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просять ухвалу суду залишити без зміни , а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора належить до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цьогокодексу.

Зі змісту цієї норами закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цьогокодексу.

При цьому слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності вимогам закону будь-яких додатків до цього акту чи інших суміжних документів (реєстру, цивільного позову, розписок, доданих матеріалів кримінального провадження тощо).

Відповідно до ч. 1-3ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чиннийКПК Українине передбачає.

Із змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_2, копія якого вручена під розписку обвинуваченому та його захиснику ОСОБА_3 ( а. с.16,17 ) , вбачається, що в ньому містяться виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність.

Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що розуміння поняття « формулювання обвинувачення» як складової частини обвинувального акта має визначатися у логічному звязку з положеннями ст.373 КПК України, які визначають вимоги до змісту вироку та оперують поняттям « формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним». Так, п.2 ч.3 ст.373 КПК передбачено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Таким чином, поряд із встановленими прокурором фактичними обставинами кримінального правопорушення , зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта , яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду та в аспекті ст.338 КПК України не завжди може бути остаточним на момент висунення , має містити формулювання вчиненого особою діяння , передбаченого КК України , із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.

Однак обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції в ухвалі вказав , що обвинувачення за конкретною статтею КК України є непредявленим, не відповідають змісту оскаржуваної ухвали , оскільки в ній зазначено про відсутність формулювання обвинувачення.

Також на думку колегії суддів , є безпідставним та не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону твердження прокурора про те, що зазначення в обвинувальному акті вказівки на те , що особа « обвинувачується» у вчиненні інкримінованих їй злочинів , буде порушенням прав підозрюваного, оскільки останній отримавши обвинувальний акт , набуває статусу обвинуваченого лише після передачі обвинувального акту до суду.

Так , відповідно до п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого ( прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З системного аналізу зазначених положень кримінального процесуального закону слідує, що обвинувачення висувається шляхом складання та вручення обвинувального акта. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів вважає, що поняття «набуття статусу обвинуваченого» і « висунення обвинувачення» не є тотожними , а тому і покликання прокурора в своїх доводах є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про підставу для повернення прокурору обвинувального акта - невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогамст.109 КПК України , не відповідає вимогам ст.291 КПК України , яка містить вимоги лише до змісту обвинувального акту.

Інші документи , в тому числі реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного , лише додаються до обвинувального акта, що передбачено ч.4 ст.291 КПК України.

Невідповідність вимогам закону зазначених додатків не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, колегія суддів вважає, що зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині ухвали строку, протягом якого прокурор зобовязаний усунути виявлені недоліки , не узгоджується з вимогами чинного кримінального процесуального закону, оскільки чинний КПК України не містить таких вказівок.

За таких обставин , судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою на підставі п.2 ч.1 ст.407, п.3 ч.1 ст.409 КПК України зміну ухвали суду від 16 вересня 2016 року з виключенням з її мотивувальної частини вказівки як на підставу повернення обвинувального акта невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України , а з резолютивної вказівку на строк, протягом якого прокурор зобовязаний усунути виявлені недоліки. В іншій частині ухвала суду законна, обґрунтована і вмотивована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405,407,409,419 КПК України,колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_1, задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2016 року , якою обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженню в кримінальному провадженні №42015180000000163 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України , повернуто прокурору , змінити.

Виключити :

1)з мотивувальної частини ухвали суду від 16 вересня 2016 року вказівку як на підставу повернення обвинувального акта невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України;

2)з резолютивної частини ухвали суду від 16 вересня 2016 року вказівку на строк протягом якого прокурор зобовязаний усунути виявлені недоліки.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

______ ______ _______

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6