Рішення № 62230005, 30.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" вересня 2016 р.Справа № 911/2236/16

за позовомпублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Калинівка Васильківського району

простягнення 147 390,55 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважена, довіреність №2465-К-О від 17.07.2014р;

від відповідача: ОСОБА_1, особисто;

СУТЬ СПОРУ:

позивач публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 29.06.2016р. до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Калинівка Васильківського району, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 147 390,55 грн., в тому числі: 88 981,00 грн. основного боргу, 40 011,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 11 982,76 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, 6415,64 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором банківського обслуговування від 04.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2016р. позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 147 390,55 грн. прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 05.09.2016р.

22.08.2016р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а також клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення кримінального провадження.

05.09.2016р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.09.2016р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/2236/15 з мотивів, наведених в ухвалі, та оголошено перерву в судовому засіданні до 15.09.2016р.

13.09.2016р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 40 011,15 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань в сумі 11 982,76 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6 415,64 грн. в заявлених сумах. До відзиву на позовну заяву, відповідачем долучено власний коннтрозрахунок суми заборгованості, в якому відповідач звертає увагу суду, що різниця між розрахунками позивача та відповідача складає 16 342,21 грн. по процентам за користування кредитом, 9,00 грн. по комісії за користування кредитом, 9 708,44 грн. по пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

В обґрунтування відзиву на позов, відповідач вказує, що позивач, здійснюючи розрахунок загальної суми боргу, застосував положення Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, відмінні від тих, які діяли в момент укладення між сторонами договору банківського обслуговування, і з якими відповідач був ознайомлений та погодився, що підтвердив своїм підписом на заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Крім того, зазначає, що базові процентні ставки за користування кредитом, строк, з якого зобов'язання клієнта вважається простроченим, строк нарахування неустойки та строк її стягнення, розмір комісії та строк її оплати не відповідають тим Умовам, які діяли в момент підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. В зв'язку з наведеним, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними і необґрунтованими, оскільки з відповідачем в належній формі не було погоджено зміну Умов та правил надання банківських послуг.

Також, до господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд в порядку ст. 77 ГПК України оголосити перерву в судовому засіданні, для надання часу сторонам врегулювати спір в позасудовому порядку.

15.09.2016р. до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 15.09.2016р. представник позивача в усних поясненнях підтримав клопотання відповідача про надання часу сторонам врегулювати спір, подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів та письмове клопотання про продовження строку розгляду спору у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2016р. продовжено строк розгляду спору у справі №911/2236/16 на п'ятнадцять днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 26.09.2016р.

Ухвалою суду від 26.09.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.09.2016р.

В судове засідання 30.09.2016р. з'явився представник позивача та відповідач особисто. В судовому засіданні 30.09.2016р. представник позивача та відповідач заявили, що сторонами не досягнуто остаточної згоди щодо врегулювання спору. В усних поясненнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро (далі по тексту ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Калинівка Васильківського району (далі по тексту ФОП ОСОБА_1, Клієнт), вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина ст. 628 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2014р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", за якими відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_3, що розмішені в мережі Інтернет на сайті www/pb.ua, які разом із заявами складають договір банківського обслуговування б/н від 04.08.2014р. (далі - Договір).

У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті банку www.pb.ua), тарифами банку, які разом з вказаною анкетою складають договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, клієнт погодився на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" документообороту, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Таким чином, підставою виникнення взаємних прав та обовязків сторін у справі є укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ФОП ОСОБА_1 Договір банківського обслуговування від 04.08.2014р., який за правовою природою є змішаним договором з елементами договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 05.08.2014р. по 25.07.2016р., банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надаючи відповідачу кредит, та здійснюючи в межах встановленого ліміту операції по рахунку відповідача без навності на ньому власних коштів.

Судом встановлено, що розмір кредитного ліміту встановленого ФОП ОСОБА_1 станом на 04.06.2015р. складав 90 000,00 грн. (згідно довідки №08.7.0.0.0/160629114312 від 29.06.2016р виданої ПАТ КБ "ПриватБанк").

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 05.08.2014р. по 25.07.2016р., відповідач у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно ОСОБА_4 банку, обнуління дебетового сальдо не забезпечив, в результаті чого станом на 23.06.2016р. за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 88 981,00 грн. яка виникла за період з 06.11.2015р. по 23.06.2016р.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою правління Національного банку України №566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8.07.2003 р. за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 є належними доказами в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитними договорами (із змінами та доповненнями), надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеними Кредитним договором (із змінами та доповненнями).

ФОП ОСОБА_1 у наданому суду відзиві на позовну заяву від 12.09.2016р. в задоволенні вимог банку просить суд відмовити частково, оскільки, згідно контррозрахунку відповідача його заборгованість становить 23 668,94 грн. по процентам за користування кредитом, 6406,64 грн. по комісії за користування кредитом 2 274,32 грн. пені. В обґрунтування відзиву на позов, відповідач вказує, що позивач, здійснюючи розрахунок загальної суми боргу, застосував положення Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, відмінні від тих, які діяли в момент укладення між сторонами договору банківського обслуговування. Крім того, зазначає, що базові процентні ставки за користування кредитом, строк, з якого зобов'язання клієнта вважається простроченим, строк нарахування неустойки та строк її стягнення та розмір винагороди (комісії ) за використання ліміту, строк оплати комісії не відповідають тим Умовам, які діяли в момент підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Суд прийняв до уваги наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву від 12.09.2016р. доводи, однак не погоджується з такими з огляду на наступне.

Відповідно до розділу 1 Загальних положень Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ КБ "Приватбанк" публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто Умови та Правила надання банківських послуг є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, в якій зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що знаходяться на сайті банку www.pb.ua, тарифами банку, які разом з цією анкетою складатимуть договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, клієнт погодився на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" документообороту, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Всі клієнти зобов'язані в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документа ознайомлюватись із внесеними змінами.

Відповідно до п.1.1.2.1.4 Умов в редакції від 01.08.2014р. при незгоді з змінами Правил і/чи тарифів банку клієнт зобов'язаний звернутись в банк для розірвання договору і погасити утворену перед банком заборгованість.

Відповідачем не надано суду жодних доказів звернення із такою заявою до ПАТ КБ "Приватбанк", а відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем ПАТ КБ "Приватбанк" заявлено до стягнення з відповідача 6415,64 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.11.15р. до 23.06.16р.

Відповідно до п.3.18.4.4 Умов (в чинній редакції) клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який був на закінчення банківського дня за попередній місяць. Клієнт доручає банку здійснити списання винагороди зі своїх рахунків.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 88 981,00 грн., яка виникла у період з 06.11.2015р. по 23.06.16р. та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6415,64 грн. за період з 01.11.2015р. по 23.06.2016р. є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 04.08.2014р. для розрахунку процентів встановлено наступний порядок.

Умовами в п.3.2.4.1.2 передбачено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

Відповідно до п.3.18.4.1.3 Умов, в разі непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнту по погашенню заборгованості вважаються порушеними.

За сумами кредиту отриманими з 01.05.2015р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 дня після дати закінчення періоду, в якій дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушені клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (3.2.1.4.1.3 Умов чинної редакції ).

Відповідно до частини 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Як вбачається з поданих банком виписок по рахунку відповідача, кредит (тобто платежі з рахунка відповідача за рахунок кредитного ліміту), який є предметом розгляду, і на який банком нараховано проценти в заявленому розмірі (66% з 91 дня) був наданий банком після 01.05.2015р., а отже банком вірно застосовано у розрахунку процентну ставку.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що станом на 23.06.2016р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 40 011,15 грн.

У звязку із простроченням відповідачем грошових зобовязань за Договором банківського обслуговування від 04.08.2014р., позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 11 982,76 грн., передбачену пунктом 3.18.5.1. Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого з обов'язків щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Інше встановлене договором, а саме в п.3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вказаних норм закону перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та станом на 23.06.2016р. належна до стягнення з відповідача пеня складає 11982,76 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" повністю та приймає рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 147 390,55 грн. заборгованості, яка складається з: 88 981,00 грн. основного боргу, 40011,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 6415,64грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, та 11982,76 грн. пені. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 634, частиною 1 ст. 1048, ст. 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056-1, частиною 1 ст. 1066, частинами 1, 2 ст. 1067, ст. 1069 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08623, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Лисенка, будинок 7-А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570)

88 981,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одну гривню нуль копійок) заборгованості за кредитом,

40 011,15 грн. (сорок тисяч одинадцять гривень п'ятнадцять копійок) заборгованості по процентам,

11 982,76 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні сімдесят шість копійок) пені,

6 415,64 грн. (шість тисяч чотириста п'ятнадцять гривень шістдесят чотири копійки) заборгованості по комісії;

2 210,86 грн. (дві тисячі двісті десять гривень вісімдесят шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 25.10.2016р.

Суддя О.В. Конюх