Постанова № 62229924, 25.10.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.10.2016р. справа №908/1562/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретаря ОСОБА_4за участю представниківвід позивача:ОСОБА_5 предст. за дов. №728 від 27.04.2016р.від відповідача:ОСОБА_6 адвокат, договір №25 про надання юридичної допомоги від 21.10.2016р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької областівід08.08.2016 рокуу справі№908/1562/16 (суддя Гончаренко С.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Дніпропетровськ до відповідачаКомунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька областьпростягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання у розмірі 105 697,82грн.

ВСТАНОВИВ:

07.06.2016р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» м.Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька область про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання у розмірі 105 697,82грн. (т.1 а.с.3-5).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. позов задоволено у повному обсязі (т.1 а.с.144-146).

Стягнуто з Комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Дніпропетровськ заборгованість у сумі 105 697,82грн., судовий збір у розмірі 1 585,47коп.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу у сумі 105697,82 грн. за період з лютого по квітень 2016р.

Відповідач, Комунальне підприємство «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька область звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. у даній справі, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити (т.2 а.с.9-13).

Скаржник вказує на те, що починаючи з лютого 2016р. позивач безпідставно самостійно змінив спосіб розрахунку спожитої води та почав виставляти рахунки виходячи із встановленого ліміту водопостачання, який на тепер є майже втричі більший ніж фактичне водоспоживання.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідачем було надано відомість збору грошових коштів за холодну воду за лютий, березень, квітень 2016р., в яких зазначено кількість води спожитої населенням відповідно до показників лічильників води, а також нарахування населенню, які не мають засобів обліку води, згідно встановленої норми споживання.

Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано оплату відповідачем послуг з водопостачання у сумі 17 318,40грн., яка була проведена 26.05.2016р. платіжним дорученням №36.

17.10.2016р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 11.10.2016р. №3393, в якому позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. у даній справі залишити без змін, який колегією суддів розглянутий та залучений до матеріалів справи (т.2 а.с.38-40).

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1413 від 21.10.2016р., на виконання службової записки головуючого судді по справі ОСОБА_1, у зв»язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_7 через перебування у відпустці на дату слухання справи 25.10.2016р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1562/16.

За результатами протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Попков Д.О.., ОСОБА_3

Представник апелянта у судове засідання підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та підтримав доводи, викладені відзиві на апеляційну скаргу від 11.10.16р. №3393.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» м.Київ (ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Дніпропетровськ є юридичною особою (ідентифікаційний код 40081237), що підтверджено статутом, випискою з ЄДРПОУ (т.1, а.с.32, 34-35).

Відповідач, Комунальне підприємство «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька область є юридичною особою (ідентифікаційний код 30876597), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.59).

Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 вказаної Постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", до якого ввійшло й Державне підприємство Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Згідно Статуту Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворено відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови КМУ від 25.06.2014р. №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та є правонаступником усіх прав і обов»язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту (т.1 а.с.32).

Наказом №1/4 від 01.12.2015р. реорганізовані відокремлені структурні підрозділи ДП «Придніпровська залізниця» шляхом перетворення в структурні підрозділи регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до додатку. Відокремлений структурний підрозділ Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління Державного підприємства Придніпровська залізниця був реорганізований шляхом перетворення в структурний підрозділ Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця (т.1 а.с.38-39).

15.04.2009р. між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» (за договором постачальник, далі позивач) та Комунальним підприємством «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради (за договором абонент, далі відповідач) був укладений договір про постачання води і прийом стоків №421, згідно предмету якого постачальник забезпечує абоненту постачання води і прийом стоків, керуючись при цьому діючими Правилами користування системами водопроводу і каналізації на залізничному транспорті, затвердженим Міністром транспорту України від 02.08.1999р. №393, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.08р. №190, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України затверджених наказом Госжилкомхозу України від 05.06.1995р. №30, ГОСТом 2874-82 Вода питна (п. 1.1. договору) (т.1 а.с.8-9).

Абонент забезпечує прийом води в обємі, передбаченому цим договором, і оплату Постачальнику за подану воду і прийом стоків (п.1.2 договору).

Розділом 3 договору сторони визначили об»єми, порядок подачі і обліку води і стоків.

Постачальник проводить постачання води Абоненту в обємі 39417м. куб./рік, у тому числі для населення 39417м куб./рік (п.3.1 договору).

Облік кількості використаної води здійснюється по показниках вимірювальних приладів обліку води. В окремих випадках розрахунок витрати води з Абонентом, що не має вимірювальних приладів, за узгодженням з постачальником, проводиться по нормах водоспоживання, затверджених місцевими органами державної виконавчої влади (п.3.2 договору).

Четвертим розділом договору сторони визначили порядок розрахунків.

Для здійснення розрахунків між постачальником і абонентом встановлені тарифи і на момент укладення договору складають без урахування ПДВ: вода для населення 3,25грн. /м3. Сума договору 153726,30грн. у т.ч. ПДВ 25621,05грн. У разі зміни тарифів, діючих на момент складання договору, оплата абонентом наданих послуг здійснює за новими цінами без зміни інших умов договору (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що Абонент проводить планові платежі щомісячно до 5-го числа поточного місяця у розмірі 100% від фактичної вартості послуг за минулий місяць з проведенням остаточного розрахунку, не пізніше 3-х днів після отримання рахунку, на підставі показань водоміра або, у разі його відсутності, по розрахунках водоспоживання. Підставою для розрахунків є двосторонній акт.

На підставі рішення Новобогданівської сільської ради №01 від 11.06.2008р., відповідно до п.4.1 договору, для здійснення розрахунків між Постачальником і Абонентом встановлені затверджені тарифи і на момент укладання договору складали (без ПДВ) 3,25грн./куб.м.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1260 від 16.04.2015р. були встановлені нові тарифи на централізоване водопостачання Державному підприємству Придніпровська залізниця у сумі 14,088 грн./куб.м (без ПДВ) з 01.05.2015.

Згідно до п. 7.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання договору по 31.12.2009р. і вважається продовженим на календарний рік на таких же умовах, якщо за місяць до припинення його дії не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

В підтвердження виконання вимог договору з боку позивача надано акти приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг з лютого 2016р. по квітень 2016р. разом із рахунками, а саме: акт №421 від 29.02.2016р. у розмірі 46 279,08грн. та рахунок №421 за період з 01.02.16р. по 29.02.16р., акт №421 від 31.03.2016р. у розмірі 46 279,08грн. та рахунок №421 за період з 01.03.16р. по 31.03.16р., акт №421 від 30.04.2016р. у розмірі 46 279,08грн. та рахунок №421 від 01.04.16р. по 30.04.16р., на загальну суму 138 837,24грн., які підписані та скріплені печатками з боку позивача.

30.03.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1018 разом із актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.16р., в якій пропонував останньому перерахувати боргу у сумі 46 079,06грн. (т.1 а.с. 27-29).

15.04.2016р. відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив про безпідставність вимог про сплату боргу, посилаючись на те, що рахунок, виставлений за лютий 2016р., розрахований виходячи з ліміту водопостачання води, затвердженого у п.3.1 договору (т.1 а.с. 30).

04.04.2016р. відповідач здійснив оплату у сумі 15 680,90грн., згідно власних розрахунків, з призначенням платежу «оплата за фактично використану воду за лютий 2016р.», що підтверджено платіжним дорученням №2 від 04.04.2016р. (т.1 а.с.54).

29.04.2016р. відповідач здійснив оплату у сумі 17 258,50грн., згідно власних розрахунків, з призначенням платежу «оплата за фактично використану воду за березень 2016р. згідно договору №421 від 15.04.2009р.», що підтверджено платіжним дорученням №19 від 29.04.2016р. (т.1 а.с.55)

26.05.2016р. відповідач здійснив оплату у сумі 17 318,40грн., згідно власних розрахунків, з призначенням платежу «оплата за фактично використану воду за квітень 2016р. згідно договору №421 від 15.04.2009р.», що підтверджено платіжним дорученням №36 від 26.05.2016р. (т.1 а.с.56).

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 01.05.2016р. заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання відповідно до договору складає: за лютий 2016р.- 30 398,16грн., за березень 2016р. 29 020,58грн., за квітень 2016р. 46 279,08грн.

Враховуючи те, що відповідач у повному обсязі не сплатив направлені разом із рахунками акти приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг за період з лютого по квітень 2016р., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення за надані послуги з водопостачання заборгованості у розмірі 105 697,82грн.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема є договори та інші право чини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Договір №421 від 15.04.2009р. на постачання води і прийом стоків відноситься до договорів про надання послуг, а відтак регулюється нормами глави 63 ЦК України «Послуги. Загальні положення».

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ( ч.1 ст. 901 ЦК України).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що Абонент проводить планові платежі щомісячно до 5-го числа поточного місяця у розмірі 100% від фактичної вартості послуг за минулий місяць з проведенням остаточного розрахунку, не пізніше 3-х днів після отримання рахунку, на підставі показань водоміра або, у разі його відсутності, по розрахунках водоспоживання. Підставою для розрахунків є двосторонній акт.

Як зазначає позивач, відповідачем не погашений борг у розмірі 105 697,82грн. за надані послуги з водопостачання та просить суд стягнути з останнього вказану суму боргу.

Втім, відповідач не визнає заборгованість за договором на постачання води і прийом стоків №421 від 15.04.2009р. у розмірі 105 697,82грн. та заперечує проти наявності боргу у вказаній сумі, посилаючись на розрахунки фактично спожитої води за спірний період, довідку про кількість встановлених споживачем засобів обліку питної води, квитанції про оплату за фактично спожиті послуги за водопостачання за спірний період.

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 105 697,82грн. та прийняв в якості належного доказу акти приймання здачі виконаних робіт та надання послуг без врахування оплати відповідача за фактично використану воду за лютий, березень та квітень 2016р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність розміру заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав докази оплати за надані послуги з водопостачання згідно власних розрахунків, з призначенням платежу «оплата за фактично використану воду за лютий 2016р.», що підтверджено платіжним дорученням №2 від 04.04.2016р. (т.1 а.с.54); з призначенням платежу «оплата за фактично використану воду за березень 2016р. згідно договору №421 від 15.04.2009р.», що підтверджено платіжним дорученням №19 від 29.04.2016р. (т.1 а.с.55); з призначенням платежу «оплата за фактично використану воду за квітень 2016р. згідно договору №421 від 15.04.2009р.», що підтверджено платіжним дорученням №36 від 26.05.2016р. (т.1 а.с.56).

Суд першої інстанції не звернув уваги на дані обставини та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення боргу за надані послуги з водопостачання у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не врахована оплата відповідача за фактично використану воду на суму 50 257,80грн., а відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 88 579,42грн. за надані послуги з водопостачання за договором на постачання води і прийом стоків №421 від 15.04.2009р. за період з лютого по квітень 2016р.

Доводи апелянта відносно того, що позивачем безпідставно змінений спосіб розрахунку спожитої питної води, виходячи із встановленого у договорі ліміту водопостачання, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

За умовами договору, а саме пунктом 3.1, встановлено, що Постачальник проводить постачання води Абоненту в обємі 39417м. куб./рік, у тому числі для населення 39417 м куб./рік.

Пунктом 3.2 договору визначено, що облік кількості використаної води здійснюється по показниках вимірювальних приладів обліку води. В окремих випадках розрахунок витрати води з Абонентом, що не має вимірювальних приладів, за узгодженням з постачальником, проводиться по нормах водоспоживання, затверджених місцевими органами державної виконавчої влади.

В лютому квітні 2016 року позивач поставив відповідачу воду і виставив на оплату рахунки, виходячи з місячної норми водоспоживання відповідно до п.3.1 договору (39417м. куб./рік : 12 місяців = 3 285 м.куб.) в розмірі 46 279,08грн. за кожний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладання договору, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою встановити вимірювальні прилади обліку води на врізках (10 шт.) у оглядових колодязях (листи відповідачу вих..№885 від 24.03.2008р., №1017 від 23.04.2009р., №986 від 25.04.2013р. тощо). Відповідачем ці вимоги по встановленню засобів обліку виконані не були.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що зміни до договору на постачання води і прийом стоків №421 від 15.04.2009р. стосовно об»єму водопостачання не вносились.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька область підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. у справі №908/1562/16 скасуванню в частині стягнення основного у розмірі 105 697,82грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новобогданівське» Новобогданівської сільської ради с.Новобогданівка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016 року у справі № 908/1562/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. у справі №908/1562/16 в частині стягнення основного боргу у розмірі 105 697,82грн. та судового збору у розмірі 1 585,47грн. - скасувати.

Перший абзац резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. у справі №908/1562/16 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково».

Другий абзац резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2016р. у справі №908/1562/16 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Комунального підприємства Новобогданівське Новобогданівської сільської ради (вул. Леніна, буд. 137/2, с.Новобогданівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72330, код ЄДРПОУ 30876597) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, Київська область, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49602, адреса для листування: вул. Кругова, буд. 80 А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ 40081237) основний борг у розмірі 88 579,42грн., судовий збір у розмірі 1 328,69грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, Київська область, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49602, адреса для листування: вул. Кругова, буд. 80 А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Комунального підприємства Новобогданівське Новобогданівської сільської ради (вул. Леніна, буд. 137/2, с.Новобогданівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72330, код ЄДРПОУ 30876597) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 282,55 грн.

Господарському суду Запорізької області надати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді Д.О.Попков

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 у справу; 2позивачу;3 відповідачу;4 ДАГС;5ГС Запорізької обл.