Рішення № 62229863, 24.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р.Справа № 916/2361/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 3 від 30.12.2015р.

Від відповідача: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про стягнення 58 033,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго (далі по тексту ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області (далі по тексту УДАІ ГУМВС України в Одеській області) про стягнення заборгованості в сумі 58 033,36 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 54 840,03 грн., пені у розмірі 2 925,14 грн., трьох відсотків річних у розмірі 268,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не зявився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження УДАІ ГУМВС України в Одеській області згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5 були повернуті суду у звязку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки УДАІ ГУМВС України в Одеській області не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача суд встановив наступне.

21.10.2015р. між ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго (Постачальник) та УДАІ ГУМВС України в Одеській області (Споживач) було укладено договір № 947 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між Постачальником та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про електроенергетику) постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Положеннями п. 2.2.2 договору № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. до обовязків Постачальника, віднесено, зокрема, постачання Споживачу електроенергії, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу). До обовязків Споживача відповідно до п. 2.3.3 договору належить здійснення оплати Постачальнику вартості електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Додатком №1 до договору № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. було встановлено, що обсяг електроенергії, який постачається УДАІ ГУМВС України в Одеській області у 2016р., складає 90 тис. кВт. год.

Додатком №10 до договору № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. сторонами було погоджено перелік обєктів споживача, які Постачальник забезпечує електричною енергією: 1) пост ДАІ, с. Дачне, номер лічильника 1100100; 2) камера відеоспостереження, с. Дачне, номер лічильника 100332.

21.10.2015р. на обєкті споживання пост ДАІ, с. Дачне було встановлено лічильник активної електричної енергії №1100100; сторонами було підписано технічний НОМЕР_1 та акт про пломбування №013664.

10.01.2016р. на обєкті споживання камера відеоспостереження, с. Дачне було встановлено лічильник активної електричної енергії №100332; сторонами було підписано технічний НОМЕР_2 та акт про пломбування №016802.

Відповідно до п. п. 1,2 додатку №2 (Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії) до договору № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. Споживач зобовязаний самостійно здійснювати зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергії у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно Постачальнику за адресою: 67600, Одеська область м. Біляївка, вул. Плієва, 1. У випадку, коли розрахунковий засіб обліку електричної енергії Споживача встановлений в підстанції Постачальника на якій відсутній черговий персонал, покази розрахункових засобів обліку знімаються уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до п. 9.4 договору № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016р. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України № 18 від 31.07.1996р., споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії.

Відповідно до п.2 Додатку 5 до договору № 947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. УДАІ ГУМВС України в Одеській області здійснює оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пені, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго зазначає, що за період з 21.10.2015р. по 20.07.2015р. Споживач не здійснював оплату спожитої електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла основна заборгованість перед позивачем у розмірі 54 840,03 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п. п. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Абзацом 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику від 16.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями) передбачено обовязок споживача енергії додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, УДАІ ГУМВС України в Одеській області протягом періоду з 21.10.2015р. по 19.05.2016р. було спожито 26 946 кВт/год електричної енергії на суму 50 812,85 грн., що підтверджується актом про обсяги спожитої електричної енергії у травні 2016р., розшифровкою нарахувань за травень 2016р., підписаною представником Споживача та рахунком-фактурою №947/1 від20.02.2016р. Протягом періоду з червня по липень 2016р. Споживачем протягом червня-липня 2016р. було спожито 1 265 кВт/год та 672 кВт/год на суму 2 557,52 грн. та 1 469,66 грн. відповідно, на підтвердження чого позивачем було надано акти про обсяги спожитої електричної енергії у травня 2016р., липні 2016р.; розшифровками нарахувань за травень-липень 2016р. та рахунками-фактурами від 23.06.2016р. та 25.07.2016р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії, поставленої позивачем протягом спірного періоду, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за УДАІ ГУМВС України в Одеській області рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 54 840,03 грн.

В результаті викладеного, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго в частині стягнення із УДАІ ГУМВС України в Одеській області суми основного боргу в розмірі 54 840,03 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань за договором №947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості електричної енергії, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано УДАІ ГУМВС України в Одеській області до сплати 3% річних в сумі 268,19 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у звязку з чим, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго про стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 268,19 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. ч. 1 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 4.2.1 договору №947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, як діяла за той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

З посиланням на наведені умови договору №947 про постачання електричної енергії від 21.10.2015р. позивачем було нараховано УДАІ ГУМВС України в Одеській області до сплати пеню в сумі 2 925,14 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у звязку з чим, визнає обґрунтованим факт нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 2 925,14 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості УДАІ ГУМВС України в Одеській області перед ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго в загальній сумі 58 033,36 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 54 840,03 грн., пені у розмірі 2 925,14 грн., трьох відсотків річних у розмірі 286,19 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго до УДАІ ГУМВС України в Одеській області у повному обсязі на суму 58 033,36 грн. Таким чином, із Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області слід стягнути на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго суму основного боргу в розмірі 54 840,03 грн., пеню в сумі 2 925,14 грн., три відсотки річних в сумі 286,19 грн. відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 615, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. 26 Закону України „Про електроенергетику від 16.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області /65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, ідентифікаційний код 24523033/ на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго /65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, ідентифікаційний код 00131713/ суму основного боргу в розмірі 54 840 грн. 03 коп. /пятдесят чотири тисячі вісімсот сорок грн. 03 коп./, пеню в сумі 2 925 грн. 14 коп. /дві тисячі девятсот двадцять пять грн. 14 коп./, три відсотки річних в сумі 268 грн. 19 коп. /двісті шістдесят вісім грн. 19 коп./, судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп. /одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп./ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу

Повний текст рішення підписано 26 жовтня 2016 р.

Суддя С.П. Желєзна