Рішення № 62229801, 19.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа № 911/2626/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»

про стягнення 405 013,96 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №14-96 від 18.04.2014);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 25.08.2016);

ОСОБА_3 (дов. б/н від 05.09.2016).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 405 013,96 грн заборгованості, з яких: 142 334,72 грн пені, 245 842,82 грн інфляційних втрат та 16 836,41 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2016 порушено провадження у справі № 911/2626/16, розгляд справи призначено на 22.09.2016.

14.09.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №2279 від 13.09.2016 (вх. №18825/16), згідно якого заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30, у звязку з чим були укладені договори про організація взаєморозрахунків, що змінили порядок та строк проведення розрахунків, а відтак відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2016 розгляд справи відкладено на 13.10.2016.

У судовому засіданні 13.10.2016 оголошено перерву до 19.10.2016.

19.10.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення на відзив (вх. №21810/16).

У судовому засіданні 19.10.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 заперечив проти задоволення позову.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

Ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 459,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 295,60 грн, крім того ПДВ 17% - 50,25 грн, а всього з ПДВ 345,85 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3 823,78 грн, крім того ПДВ-17% - 650,04 грн, всього з ПДВ 4 473,82 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно п. 11 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

31.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п.п 1.2 та 5.2 договору.

Згідно п. 2 угоди №1 з 01.01.2014 викласти пункт 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 2 448,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 287,00 грн, крім того ПДВ 20% - 57,40 грн, всього з ПДВ 344,40 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2 783,96 грн, крім того ПДВ-20% - 556,79 грн, всього з ПДВ 3 340,75 грн».

30.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 5.2 договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №2 з 01.04.2014 викласти пункти 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 4 020,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 287,00 грн, крім того ПДВ 20% - 57,40 грн, всього з ПДВ 344,40 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 4 387,40 грн, крім того ПДВ-20% - 877,48 грн, всього з ПДВ 5 264,88 грн».

23.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 5.2 договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №3 з 01.05.2014 викласти пункти 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 4 724,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 355,00 грн, крім того ПДВ 20% - 71,00 грн, всього з ПДВ 426,00 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 173,48 грн, крім того ПДВ-20% - 1 034,70 грн, всього з ПДВ 6 208,18 грн».

10.06.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 5.2 договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №4 з 01.06.2014 викласти пункти 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 4 724,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн, крім того ПДВ 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 185,18 грн, крім того ПДВ-20% - 1 037,04 грн, всього з ПДВ 6 222,22 грн».

15.09.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №5 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 5.2 договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №5 з 01.09.2014 викласти пункти 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 4 874,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн, крім того ПДВ 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 338,18 грн, крім того ПДВ-20% - 1 067,64 грн, всього з ПДВ 6 405,82 грн».

17.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №6 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 5.2 договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №6 з 01.11.2014 викласти пункти 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 5 100,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн, крім того ПДВ 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 568,70 грн, крім того ПДВ-20% - 1 113,74 грн, всього з ПДВ 6 682,44 грн».

15.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №7 до договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 5.2 договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №7 з 01.12.2014 викласти пункти 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 5 900,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн, крім того ПДВ 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 6 384,70 грн, крім того ПДВ-20% - 1 276,94 грн, всього з ПДВ 7 661,64 грн».

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013 та додаткових угод до нього, протягом січня квітня 2014 року та жовтня - грудня 2014 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 1 145 120,66 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014 та від 31.12.2014.

Відповідач, за отриманий за зазначений період природний газ, в порушення п. 6.1. договору, розрахувався з порушенням строків оплати, визначених договором, що підтверджується випискою по операціях підприємства та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий протягом січня - грудня 2014 року природний газ відсутній.

Крім того, судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - постанова КМ України №30) між сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Києво-Святошинської районної державної адміністрації та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією було укладено договір про організацію взаєморозрахунків №792/30, предметом якого була організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статей 14, 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

За умовами зазначеного договору, сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача за договором №1449/14-БО-41 від 25.12.2013 на суму 49 933,20 грн.

Відповідно до підпунктів 2, 3 п. 11, п. 16 вказаного договору, сторони зобовязалися: не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні.

Сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета спору.

16.10.2014 на виконання зазначеного договору в рахунок погашення заборгованості частково за березень 2014 року у розмірі 30 963,84 грн та за квітень 2014 року у розмірі 18 969,36 грн перераховано 49 933,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25 від 16.10.2014.

18.12.2015 між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Києво-Святошинською районною державною адміністрацією, Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа», НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір про організацію взаєморозрахунків №560/375-в, предметом якого була організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статей 14, 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

За умовами зазначеного договору, сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача за договором №1449/14-БО-41 від 25.12.2013 на суму 440 054,17 грн.

Відповідно до підпунктів 2, 3 п. 12, п. 17 вказаного договору, сторони зобовязалися: не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні.

Сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета спору.

23.12.2015 на виконання зазначеного договору в рахунок погашення заборгованості частково за листопад 2014 року у розмірі 16 970,74 грн та за грудень 2014 року у розмірі 423 083,43 грн перераховано 440 054,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №21 від 23.12.2015.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи заборгованість з оплати за отриманий газ відсутня.

Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання згідно договору купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013, позивач просить суд стягнути з відповідача 142 334,72 грн пені розрахованої за періодами зазначеними в наданому розрахунку штрафних санкцій, 3% та інфляційних втрат, зокрема: 8 787,03 грн пені за зобовязаннями січня 2014 року за період з 15.02.2014 по 28.05.2014, 5 905,29 грн пені за зобовязаннями лютого 2014 року за період з 15.03.2014 по 01.07.2014, 5 211,80 грн пені за зобовязаннями березня 2014 року за період з 15.04.2014 по 13.10.2014, 1 778,44 грн пені за зобовязаннями квітня 2014 року за період з 15.05.2014 по 13.10.2014, 283,24 грн пені за зобовязаннями жовтня 2014 року за період з 15.11.2014 по 27.11.2014, 8 976,28 грн пені за зобовязаннями листопада 2014 року за період з 15.12.2014 по 24.12.2015 та 111 392,65 грн пені за зобовязаннями грудня 2014 року за період з 15.01.2015 по 24.12.2015.

Крім того, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязань за договором купівлі-продажу природного газу №1449/14-БО-41 від 25.12.2013 за вищенаведеними періодами нараховано 245 842,82 грн інфляційних втрат та 16 836,41 грн 3% річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абз. 2,3 п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом приписів ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, судом встановлено, що 16.10.2014 та 23.12.2015 на виконання договору про організацію взаєморозрахунків №792/30 від 14.10.2014, договору про організацію взаєморозрахунків №560/375-в від 18.12.2015 та Постанови КМУ №30 від 29.01.2014 в рахунок погашення заборгованості частково за березень 2014 року у розмірі 30 963,84 грн та за квітень 2014 року у розмірі 18 969,36 грн перераховано 49 933,20 грн., в рахунок погашення заборгованості частково за листопад 2014 року у розмірі 16 970,74 грн та за грудень 2014 року у розмірі 423 083,43 грн перераховано 440 054,17 грн.

З огляду наведеного, уклавши вищезазначені договори про організацію взаєморозрахунків №792/30 від 14.10.2014 та №560/375-в від 18.12.2015, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, отриманий за період, на який була нарахована пеня, 3% річних та інфляційні втрати, що є предметом розгляду у даній справі, а тому для застосування передбачених пунктом 7.2. договору санкцій та наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України, необхідно щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених протокольними рішеннями та договором про організацію взаєморозрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі №922/3596/14.

Водночас, як встановлено судом та визнається сторонами у справі у повному обсязі, розрахунок за поставлений природний газ у лютому, березні, квітні, жовтні, листопаді 2014 року частково відбувся за рахунок коштів, перерахованих на підставі договору про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень.

За таких обставин, враховуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість погашену у порядку організації взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів Державного бюджету, не відповідає вимогам статей 611, 612, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України.

Аналогічна правова позиція про відсутність правових підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобовязання по оплаті вартості поставленого газу у разі укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2014 у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012 та постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі №924/406/14, у той час, як ст. 11128 ГПК України унормована обовязковість рішень Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та зобов'язання судів привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, а також безпідставне включення позивачем до періоду обрахунку пені та 3% річних сум коштів, погашених в порядку організації взаєморозрахунків, суд здійснював перерахунок заявленої до стягнення пені та 3% річних наступним чином:

з 15.02.2014 по 29.04.2014 на 252 256,85 грн заборгованості за січень 2014 року,

з 30.04.2014 по 13.05.2014 на 152 256,85 грн заборгованості за січень 2014 року,

з 14.05.2014 по 28.05.2014 на 52 112,30 грн заборгованості за січень 2014 року,

з 15.03.2014 по 28.05.2014 на 152 932,94 грн заборгованості за лютий 2014 року,

з 29.05.2014 по 09.06.2014 на 105 045,24 грн заборгованості за лютий 2014 року,

з 10.06.2014 по 01.07.2014 на 5 045,24 грн заборгованості за лютий 2014 року,

з 15.04.2014 по 01.07.2014 на 44 954,76 грн заборгованості за березень 2014 року,

з 15.11.2014 по 18.11.2014 на 34 456,89 грн заборгованості за жовтень 2014 року,

з 19.11.2014 по 27.11.2014 на 25 710,41 грн заборгованості за жовтень 2014 року,

з 15.12.2014 по 17.12.2014 на 170 531,85 грн заборгованості за листопад 2014 року,

з 18.12.2014 по 23.12.2014 на 166 460,53 грн заборгованості за листопад 2014 року,

з 24.12.2014 по 23.12.2014 на 164 942,15 грн заборгованості за листопад 2014 року,

з 30.12.2014 по 16.02.2015 на 73 919,38 грн заборгованості за листопад 2014 року.

Оскільки арифметично вірний розмір пені та 3% річних обрахованої судом в межах визначених позивачем періодів, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 21 742,28 грн та 3 650,92 грн відповідно, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 142 334,72 грн пені та 16 836,41 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 21 742,28 грн пені та 3 650,92 грн 3% річних.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 245 842,82 грн інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

- за лютий-квітень 2014 року на 252 256,85 грн заборгованості за січень 2014 року,

- за травень 2014 року на 67 767,45 грн заборгованості за січень 2014 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

- за березень-травень 2014 року на 152 932,94 грн заборгованості за лютий 2014 року,

- за червень 2014 року на 19 702,88 грн заборгованості за лютий 2014 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

- за квітень-червень 2014 року на 75 918,60 грн заборгованості за березень 2014 року,

- за липень-вересень 2014 року на 37 263,30 грн заборгованості за березень 2014 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

- за травень-вересень 2014 року на 18 969,36 грн заборгованості за квітень 2014 року,

- за листопад 2014 року на 34 456,89 грн заборгованості за жовтень 2014 року,

- за грудень 2014 року на 187 502,59 грн заборгованості за листопад 2014 року,

- за січень-лютий 2015 року на 96 515,20 грн заборгованості за листопад 2014 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

- за березень-листопад 2015 року на 30 861,67 грн заборгованості за листопад 2014 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

- за січень-листопад 2015 року на 423 083,43 грн заборгованості за грудень 2014 року.

З системного аналізу ст. 625 ЦК України слідує, що нарахування індексу інфляції згідно вищевказаної статті відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому, за весь період прострочення.

З огляду наведеного, приписи ст. 625 ЦК України передбачають збільшення суми боргу на індекс інфляції за весь період прострочення, а не наростаючим порядком з урахуванням щомісячного збільшення, у той час, як позивачем інфляційні витрати нараховувалися не на саму суму боргу, що мала місце у кожному розрахунковому періоді, а на суми боргу, які вже збільшені на розмір інфляційними втрат, що суперечить положенням ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.11.2013 у справі №905/439/13.

Враховуючи встановлені судом вище обставини, безпідставне включення до періоду обрахунку інфляційних втрат сум коштів, погашених в порядку організації взаєморозрахунків, та сум інфляційних втрат за попередні періоди, суд здійснював перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат наступним чином:

за лютий-квітень 2014 року на 252 256,85 грн заборгованості за січень 2014 року,

за травень 2014 року на 52 112,30 грн заборгованості за січень 2014 року,

за березень-травень 2014 року на 152 932,94 грн заборгованості за лютий 2014 року,

за червень 2014 року на 5 045,24 грн заборгованості за лютий 2014 року,

за квітень-червень 2014 року на 44 954,76 грн заборгованості за березень 2014 року,

за листопад 2014 року на 34 456,89 грн заборгованості за жовтень 2014 року,

за грудень 2014 року на 170 531,85 грн заборгованості за листопад 2014 року,

за січень-лютий 2015 року на 73 919,38 грн заборгованості за листопад 2014 року.

Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахованих судом в межах визначених позивачем періодів з урахуванням вимог вищезазначених норм закону, становить 48 175,02 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 245 842,82 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 48 175,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 142 334,72 грн пені, 245 842,82 грн інфляційних втрат та 16 836,41 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 21 742,28 грн пені, 48 175,02 грн інфляційних втрат та 3 650,92 грн 3% річних, в решті позовних вимог судом відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, буд. 9; ідентифікаційний код 23576122) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 21 742 (двадцять одну тисячу сімсот сорок дві гривні) 28 коп. пені; 48 175 (сорок вісім тисяч сто сімдесят пять гривень) 02 коп. інфляційних втрат; 3 650 (три тисячі шістсот пятдесят гривень) 92 коп. 3 % річних та 1 103 (одну тисячу сто три гривні) 52 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 25.10.2016

Суддя В.М. Антонова