Ухвала суду № 62229208, 21.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28009/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної ради Рівненської області про визнання протиправним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рокитнівської районної ради Рівненської області згідно якого просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рокитнівської районної ради №11-К від 01 лютого 2016 року «Про звільнення ОСОБА_1.» на піставі п.1 ст.40 КЗпП України та поновити його на роботі; зобов'язати Рокитнівську районну раду Рівненської області нарахувати та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2016 року день поновлення на роботі у розмірах щомісячного середнього заробітку 6076,80 гривень; стягнути з Рокитнівської районної ради Рівненської області відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок звільнення в розмірі 10000 гривень.

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до попередження №06/8 276 від 01.12.2015 року головного спеціаліста з питань контролю та правового та правового забезпечення діяльності ради ОСОБА_1, у зв'язку зі скороченням штату працівників , відповідно до ст.49-2 КЗпП України, попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України та повідомлено що на даний момент відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування (переведення). З даний попередженням позивач ознайомився 01 грудня 2015 року, про що свідчить його підпис у попередженні. Під час судового засіданні позивач підтвердив, що дійсно з попередженням був ознайомлений 1 грудня 2015 року.

Згідно акту від 01 грудня 2015 року, працівниками Рокитнівської районної ради, а саме: в.о. керуючого справами виконавчого апарату райради ОСОБА_2, головним спеціалістом з питань організаційного забезпечення діяльності ради ОСОБА_3, радником голови районної ради ОСОБА_4, радником голови з питань культурного розвитку територій ОСОБА_5, складено даний акт про те, що ОСОБА_1 були запропоновані наступні посади: головний спеціаліст з питань економічного розвитку та комунальної власності відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи виконавчого апарату ради; секретар-друкарки загального відділу виконавчого апарату районної ради; радник голови ради організаційного відділу виконавчого апарату районної ради; радник голови ради з питань юридичного забезпечення ради організаційного відділу виконавчого апарату районної ради (на період відсутності основного працівника, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

Від переведення та вищезазначені посади ОСОБА_1 відмовився, не погоджуючись із скороченням посади, яку обіймав. ОСОБА_1 заявив, що серед вищевказаних посад відсутні вакантні посади, які могли б бути йому запропоновані. Від підписанні даного акту про відмову від запропонований вакансій ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до акту від 01 лютого 2016, працівниками Рокитнівської районної ради , а саме: в.о. керуючого справами виконавчого апарату райради ОСОБА_2, начальником організаційного відділу виконавчого апарату районної ради ОСОБА_3, начальником відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи виконавчого апарату районної ради ОСОБА_4, начальником загального відділу виконавчого апарату районної ради ОСОБА_5, складено даний акт про те, що 01 лютого 2016 року у їх присутності ОСОБА_4 зачитав список наявних вакантних посад. Були запропоновані наступні посади: головний спеціаліст з питань економічного розвитку та комунальної власності відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи виконавчого апарату ради; секретар-друкарки загального відділу виконавчого апарату районної ради; радник голови ради організаційного відділу виконавчого апарату районної ради; головний спеціаліст з питань протокольної роботи та по зв'язкам з територіальними громадами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади організаційного відділу виконавчого апарату районної ради.

Від переведення та вищевказані посади ОСОБА_1 відмовився, не погоджуючись із скороченням посади, яку обіймав. Від підписанні даного акту про відмову від запропонований вакансій ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до протоколу №1 засідання профспілкової організації Рокитнівської районної ради від 20 січня 2016 року, де розглядалося питання про надання згоди на звільнення члена профспілки ОСОБА_6, дано згоду на звільнення члена профспілки, головного спеціаліста з питань контролю та правового забезпечення діяльності ради ОСОБА_1 по п.1 ст. 40 КЗпП у зв'зку із скороченням штату.

Згідно розпорядження голови Рокитнівської районної ради №11-К від 01 лютого 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста з питань контролю та правового забезпечення діяльності ради з 01 лютого 2016 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Отже, Рокитнівською районною радою Рівненської області при винесенні розпорядження №11К від 01 лютого 2016 року про звільнення ОСОБА_1 було дотримано всіх норм законодавства про працю.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що суди проігнорували керівні роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", в п.19 якої серед інших роз'яснень Верховний Суд України наголошує, що "розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення".

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної ради Рівненської області про визнання протиправним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка