Ухвала суду № 62228811, 26.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/12022/14

Суддя доповідач Файдюк В.В.

У Х В А Л А

26 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування рішень – задоволено частково.

На вказану постанову суду третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій вона просить її скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій чи їх неповернення тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення по земельному податку, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Враховуючи зазначене, даний адміністративний спір є майновим, а тому при визначенні розміру судового збору за подачу даної апеляційної скарги, необхідно використовувати ставки збору, що вимагаються до сплати з позову майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарг.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 378,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2016 року.

Ціна позову – 1 312 096,56 грн., 1,5% від якої складає 19 681,45 грн.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 21 649, 60 грн. (110% від 19 681,45 грн.) за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, номер адміністративної справи, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

В своїй апеляційній скарзі апелянт ставить питання про відстрочення сплати судового збору. При цьому, посилається на те, що наразі немає можливості сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, та здійснює їх замовлення через вищу установу, у зв’язку з чим зможе їх отримати тільки після відповідного фінансування.

Згідно з ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 статті 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 статті 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Отже, для забезпечення рівності учасників судового та процесу та з урахуванням того, що апелянт не зазначив причин неможливості сплати судового збору та не надав жодних доказів в обґрунтування клопотання, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме додати документ про сплату судового збору в розмірі 21 649,60 грн.

Згідно ч. 3 статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційних скарг до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із ст.ст. 187, 108 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування рішень – залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі двадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Суддя Файдюк В.В.