Ухвала суду № 62228730, 26.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року справа №812/949/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 р. у справі № 812/949/15 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 № 0000351901,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (на далі - позивач,підприємство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 № 0000351901.

В обґрунтування позову зазначено наступне, що від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 1339790,00 грн. він визначив у відповідності до вимог чинного законодавства за результатами господарських операцій з МПП "Оста", ТОВ "Стілл-Імпекс" та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", що мали реальний характер, підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку. Відтак, на думку позивача, відповідач не мав підстав для винесення податкового повідомлення-рішення. Тому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 09.12.2013 № 0000351901.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 № 0000351901- задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 09.12.2013 № 0000351901 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1339790 грн.

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 05763797) судові витрати в сумі 4872,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп.).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: м.Дніпропетровськ - м.Луганськ, замовлення, рахунок-фактуру (арк. справи 75-79). Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») суд першої інстанції зазначив, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг, що підлягають постачанню в майбутньому, оскільки такі накладні можуть бути виписані лише на фактично поставлені товари/послуги з обов'язковим підтвердженням відповідними документами фактичної поставки таких товарів/послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по зведеним податковим накладним, виписаним ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання». Не погодившись з таким рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не надав товарно-транспортні накладні на підтвердження постачання товару від ТОВ «Стілл-Імпекс», відповідно, не підтверджено правомірність віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, апелянт звертає увагу суду,щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ЛЕО» відповідач зазначив, що в порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «ЛЕО» виписано зведені податкові накладні від 30.06.2013 № 2758/341 та від 31.07.2013 № 3438/341 не по першій події, таким чином, вони є неправомірно виписаними.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (ідентифікаційний код 05763797) є юридичною особою, правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз», зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 749508 та статутом підприємства (арк. справи 8, 10, 11).

Згідно зі свідоцтвом № 100337613 позивач є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 09.07.2015 за № 1528051400090 (арк. справи 7, 9).

20 вересня 2013 року ПАТ «Луганськтепловоз» подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій визначив від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 38174150 грн. (арк. справи 13-14).

У період з 08.11.2013 по 18.11.2013 відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року, результати якої оформив актом від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797 (арк. справи 136-160).

Перевіркою, зокрема, встановлено завищення суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього на 1339790 грн., в т.ч. за червень 2013 року в сумі 89406, липень 2013 року в сумі 918094 грн., серпень 2013 року в сумі 332290 грн. За даними перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» завищило податковий кредит за рахунок включення суми з податку на додану вартість по господарським операціям з МПП «Оста», ТОВ «Стілл-Імпекс», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання».

На підставі акта перевірки від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 № 0000351901, яким Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1339790 грн. (арк. справи 12). Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, що в перевірений період позивач мав господарські взаємовідносини з МПП фірма «Оста», ТОВ «Стілл-Імпекс», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», за наслідками яких сформував показники ПДВ у податкових деклараціях.

01.02.2013 між ПАТ «Луганськтепловоз» (замовник) та МПП фірма «Оста» (підрядник) укладено договір № 814-2, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на виконання робіт, а саме: ремонт крівлі 1-3 прольотів, західної прибудови, торців ліхтарів та парапетної стіни, поперечного прольоту інв. № 000027 (арк. справи 44-48). На виконання умов договору МПП фірма «Оста» видало позивачу податкові накладні від 22.07.2013 № 6, від 22.08.2013 № 7 (арк. справи 50, 52). Загальна сума ПДВ за вказаними податковими накладними, яку позивач включив до податкового кредиту, склала 677948,00 грн.

Оплата за виконаний ремонт здійснена ПАТ «Луганськтепловоз» згідно з платіжними дорученнями від 02.08.2013 № 14923, від 29.08.2013 № 15375, від 27.09.2013 № 15906 (арк. справи 54-56).

Виконання робіт за договором підряду підтверджується актами здачі-приймання робіт (виконання робіт) від 22.07.2013, від 22.08.2013 (арк. справи 51, 53).

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що матеріалами справи підтверджено реальність господарської операції між ПАТ «Луганськтепловоз» та МПП фірма «Оста», на підставі якої позивач включив суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що згідно з інформаційною довідкою ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 24.10.2013 № 2478/12-34-22-09/10 станом на 23.10.2013 інформації від МПП фірма «Оста» не надходило, крім того, дане підприємство не надало ДПІ документи, що підтверджують формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за липень, серпень 2013 року, колегія суддів відноситься критично виходячи з наступного. Чинне законодавство не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. А тому, порушення норм податкового законодавства має наслідки саме для такого суб'єкта господарювання та не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту. Крім того, як вбачається з матеріалів справи,відповідач не надав суду вищевказану інформаційну довідку, що не дає суду можливості оцінити її як доказ.

Як вбачається з матеріалів справи 20.12.2012 між ПАТ «Луганськтепловоз» (покупець) та ТОВ «Стілл-Імпекс» (продавець) укладено договір постачання № 803-398/12, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію згідно зі специфікаціями (арк. справи 62-64).

На виконання умов договору ТОВ «Стілл-Імпекс» видало позивачу податкові накладні від 21.06.2013 № 14, від 13.06.2013 № 8, від 13.06.2013 № 7 (арк. справи 90, 91, 92). Загальна сума ПДВ за вказаними податковими накладними, яку позивач включив до податкового кредиту, склала 89406,00 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена ПАТ «Луганськтепловоз» згідно з платіжними дорученнями від 18.07.2013 № 14521, від 25.07.2013 № 10254, від 02.08.2013 № 8075 (арк. справи 102-104).

На підтвердження обставин поставки товару позивач надав до суду рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, сертифікати якості (арк. справи 71-74, 86-89).

Щодо посилань апелянта про не підтвердження факту транспортування товару колегія суддів має зазначити, що позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: м. Дніпропетровськ - м.Луганськ, замовлення, рахунок-фактуру (арк. справи 75-79).,

Вищезазначені обставини повністю спростовують доводи апелянта з приводу надання товарно-транспортні накладні на підтвердження постачання товару від ТОВ «Стілл-Імпекс», відповідно, не підтверджено правомірність віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту

Щодо посилань податкового органу у апеляційній скарзі на взаємовідносин позивача з ТОВ «ЛЕО» відповідач зазначив, що в порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «ЛЕО» колегія суддів має зазначити наступне.

08.09.2008 між ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» укладено договір № 12 про постачання електричної енергії (арк. справи 119-128).

На виконання умов договору ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» видало позивачу податкові накладні від 31.07.2013 № 3438/341, від 31.06.2013 № 2758/341 (арк. справи 129-130, 131-132). На підставі вказаних податкових накладних позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ 572435,61 грн.

Підтвердженням поставки електроенергії є акти прийняття-передавання товарної продукції (арк. справи 133-134).

Оплата за поставлену електроенергію здійснена позивачем згідно з платіжними дорученнями від 11.06.2013 № 13444, від 11.06.2013 № 13443, від 11.06.2013 № 13445, від 18.06.2013 № 13704, від 27.06.2013 № 14031, від 26.07.2013 № 14726, від 08.07.2013 № 14179, від 15.07.2013 № 14379, від 02.08.2013 № 14922 (арк. справи 110-117).

Стосовно доводів відповідача про те, що ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» в порушення норм податкового законодавства виписало вказані податкові накладні не по першій події, відтак, позивач неправомірно включив суми ПДВ до податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379).

Відповідно до пункту 15 Порядку 1379 у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг.

Окремі питання складання зведених податкових накладних розглянуті в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затвердженій наказом ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1177, у якій, зокрема, зазначено, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

При цьому, з урахуванням правила першої події для визначення податкових зобов'язань постачальника податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату тримання такого авансу.

Разом із цим зазначеною податковою консультацією передбачено, що виключними підставами для складання зведених податкових накладних є: безперервний або ритмічний характер постачання, постійні зв'язки постачальника з покупцем та обов'язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Враховуючи виробничі потужності, обсяги споживання, характер виробництва ПАТ «Луганськтепловоз», а також з огляду на дату укладення договору з контрагентом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», суд робить висновок, що при своєчасній сплаті постачання електричної енергії має безперервний характер та наявні постійні зв'язки постачальника з покупцем.

Такі висновки суду першої інстанції підтверджуються також листом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 28 листопада 2013 року № 01-34/2/6771 щодо виписки зведених податкових накладних на адресу ПАТ «Луганськтепловоз» (арк. справи 135).

Крім того, в договорі між ПАТ «Луганськтепловоз» та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 08 вересня 2008 року № 12 визначена періодичність оплати за надані послуги. З актів прийняття-передавання товарної продукції (на електроенергію) слідує, що в останній день звітного періоду позивач разом із постачальником послуг складає та підписує вказані акти, які за своєю суттю є підтверджуючими документами, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг, відповідно до вимог пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.

Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг, що підлягають постачанню в майбутньому, оскільки такі накладні можуть бути виписані лише на фактично поставлені товари/послуги з обов'язковим підтвердженням відповідними документами фактичної поставки таких товарів/послуг.

На підставі вищезазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по зведеним податковим накладним, виписаним ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання».

Таким чином колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 09.12.2013 № 0000351901 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1339790 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 р. у справі № 812/949/15- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 р. у справі № 812/949/15- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов