Постанова № 62228296, 12.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 жовтня 2016 року (15 год. 00 хв.) Справа № 808/205/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

14.01.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2015 № 0001202203 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 496 033,50 грн., у тому числі за основним платежем - 330 689,00 грн. та за штрафними санкціями - 165 344,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.09.2015 № 0001192203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 505,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2015 по 30.06.2015 відповідачем відносно позивача було складено Акт перевірки від 18.09.2015 № 2324/08-27-2203/19264196 та прийнято відносно позивача два податкових повідомлення-рішення, а саме: 1) податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2015 № 0001202203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 496 033,50 грн. з яких: за основним платежем - 330 689,00 грн., за штрафними санкціями - 165 344,50 грн.; 2) податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.09.2015 № 0001192203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 505,00 грн. Підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку відповідача, стало заниження ПДВ на загальну суму 330 689,00 грн. та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року та суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 45 505,00 грн.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, оскільки надані позивачем до перевірки первинні бухгалтерські документи повністю відповідають встановленим законом вимогам щодо їх складання та змісту, а також обсягам проведених господарських операцій. Виконання укладених між позивачем, ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» договорів підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими і податковими документами, а саме: рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними. Позивач вважає, що вся необхідна для ідентифікації предмета перевезення, осіб, які беруть участь у перевезенні, маршруту перевезення, транспортних засобів, інформація повністю відображена безпосередньо у товарно-транспортних накладних. Щодо невідповідності пункту відправки придбаного позивачем товару податковій адресі його контрагентів позивач зазначив, що законодавство у відповідній сфері правовідносин не зобов'язує суб'єкта господарювання відправляти товар виключно з його податкової адреси. На думку позивача, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що він обґрунтовано відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 330 689,00 грн. та правомірно визначив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 18.01.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні представником відповідача подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки пункти відправки придбаного позивачем товару не відповідають податковим адресам контрагентів позивача ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп». Сертифікати (паспорти) якості, відповідності придбаного позивачем товару або інші такі документи у нього відсутні. Також, на підставі наданих позивачем до перевірки видаткових та товарно-транспортних накладних неможливо ідентифікувати осіб, які безпосередньо брали участь у здійсненні господарських операцій позивача із наведеними контрагентами. Крім того, у запереченнях проти позову відповідач зауважив, що аналізом податкової звітності та інформаційних баз даних по ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» було встановлено відсутність у них трудових та матеріальних ресурсів, основних і транспортних засобів, необхідних для провадження господарської діяльності. Отже, відповідач дійшов висновку, що господарські операції між позивачем з однієї сторони та ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» з іншої сторони фактично не відбувались, а тому позивач правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою суду від 12.10.2016 закінчено підготовче провадження і за письмовою згодою представників позивача та відповідача справу призначено до судового розгляду у той же день, а саме на 12.10.2016.

12.10.2016 судом було отримано клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 205959 позивача зареєстровано як юридичну особу 13.01.1993 (т. 1, а.с. 35). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади, 12.11.2014 (т. 1, а.с. 252).

До видів економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: виробництво іншого електричного устаткування (27.90); виробництво вогнетривких виробів (23.20); виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. (23.99); оптова торгівля кавою, чаєм, како та прянощами (46.37); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); вантажний автомобільний транспорт (49.41); діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (52.20); оброблення та видалення безпечних відходів (38.21); інша діяльність щодо поводження з відходами (39.00); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т. 1, а.с. 34).

З 09.09.2015 по 11.09.2015 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.05.2015 по 30.06.2015 (далі - Перевірка). За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 18.09.2015 № 2324/08-27-2203/19264196 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «НПКО «ТАТА» (код ЄДРПОУ 19264196) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2015 по 30.06.2015» (далі - Акт перевірки, т. 1, а.с. 10-28).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до: заниження ПДВ на загальну суму 330 689,00 грн., у тому числі за травень 2015 року на суму ПДВ 17 992,00 грн., за червень 2015 року на суму ПДВ 312 697,00 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року та суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 45 505,00 грн.

Оскільки позивач не погодився із висновками відповідача, ним були направлені заперечення від 22.09.2015 № 2900 на Акт перевірки (далі - заперечення на Акт перевірки, т. 1, а.с. 57-58), обґрунтування яких є тотожними аргументам, що наведені позивачем у позовній заяві.

Відповідачем заперечення позивача на Акт перевірки не були взяті до уваги, оскільки, на його переконання, підстав для перегляду результатів Акту перевірки немає, про що позивачу направлено листа від 25.09.2015 № 11422/10/08-27-22-0311 (т. 1, а.с. 59-62).

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме: 1) податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2015 № 0001202203 (далі - перше податкове повідомлення-рішення, а.с. 7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 496 033,50 грн. з яких: за основним платежем - 330 689,00 грн., за штрафними санкціями - 165 344,50 грн.; 2) податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.09.2015 № 0001192203 (далі - друге податкове повідомлення-рішення, а.с. 8), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 505,00 грн.

Оцінюючи правомірність першого та другого податкових повідомлень-рішень, суд виходить із такого.

У період з травня по червень 2015 року позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп».

Так, 26.05.2015 на підставі договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7» в усній формі, останнім виписано позивачу видаткову накладну № РН-0000099 (т. 1, а.с. 83) на загальну суму 107 952,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 992,00 грн., та податкову накладну № 5 (т. 1, а.с. 86) на загальну суму 107 952,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 992,00 грн. на такий товар: електроди графітовані ЕГ ф 350. Також, ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7» було складено рахунок-фактуру від 26.05.2015 № СФ-0000098 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 82).

Позивач 26.05.2015 перерахував ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7» платіж у розмірі 107 952,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2015 № 20 (т. 1, а.с. 85).

Транспортування придбаного позивачем у ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7» товару було здійснено ФОП ОСОБА_1, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 26.05.2015 № РН-0000099 (т. 1, а.с. 84).

У подальшому придбані у ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7» електроди графітовані ЕГ ф 350 позивач реалізував ТОВ «НПП «Метрика», про що свідчить наявна у матеріалах справи видаткова накладна від 26.05.2015 № 2111 (т.1, а.с. 178).

02.06.2015 між ТОВ «Маркет Пак» та позивачем було укладено Договір № 02/06 (далі - Договір від 02.06.2015 № 02/06, т. 1, а.с. 87), за умовами якого ТОВ «Маркет Пак» зобов'язується передати у власність позивача товар в асортименті, кількості та за цінами відповідно до видаткових накладних, а позивач - прийняти товар та оплатити його. Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Договору від 02.06.2015 № 02/06 транспортні витрати, пов'язані з доставкою вантажу, оплачуються позивачем. Розвантаження товару та інші витрати, пов'язані з розвантаженням, проводяться за рахунок позивача. Пунктами 7.1, 7.2 Договору від 02.06.2015 № 02/06 визначено, що оплата товару здійснюється позивачем по договірній ціні шляхом перерахування 100% вартості товару на розрахунковий рахунок ТОВ «Маркет Пак». Оплата за отримані матеріали здійснюється протягом 10 днів з моменту його приймання на складі позивача. Відповідно до п. 10.1 Договору від 02.06.2015 № 02/06 він вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2016.

ТОВ «Маркет Пак» виписано позивачу видаткові накладні від 03.06.2015 № РН-0000028 (т. 1, а.с. 89) на загальну суму 253 718,40 грн., в т.ч. ПДВ 42 286,40 грн., від 18.06.2016 № РН-0000032 (т. 1, а.с. 91) на загальну суму 22 848,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 808,00 грн., та податкові накладні від 02.06.2015 № 1 (т. 1, а.с. 96) на загальну суму 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн., від 03.06.2015 № 2 (т. 1, а.с. 97) на загальну суму 125 000,00 грн., в т.ч. 20 833,33 грн., від 18.06.2015 № 5 (т. 1, а.с. 98) на загальну суму 1 566,40 грн., в т.ч. ПДВ 261,07 грн. на такий товар: цегла вогнетривка ХП 1 № 1, цегла вогнетривка ШЛ 1,3. Також, ТОВ «Маркет Пак» було складено рахунок-фактуру від 02.06.2015 № СФ-0000044 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 88).

Позивач 02.06.2015, 03.06.2015, 19.06.2015 перерахував ТОВ «Маркет Пак» платіж у загальному розмірі 276 835,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.06.2015 № 47 на суму 150 000,00 грн., від 03.06.2015 № 62 на суму 125 000,00 грн., від 19.06.2015 № 10 на суму 1 566,40 грн. (т. 1, а.с. 93-95).

Транспортування придбаного позивачем у ТОВ «Маркет Пак» товару було здійснено безпосередньо позивачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.06.2015 № 28 та від 18.06.2015 № 32 (т. 1, а.с. 90, 92).

У подальшому придбану у ТОВ «Маркет Пак» цеглу вогнетривку ХП 1 № 1, цеглу вогнетривку ШЛ 1,3 позивач реалізував ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8», про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні від 03.06.2015 № 2257, від 14.07.2015 № 2999 (т.1, а.с. 184, 186).

Також, 01.06.2015 між позивачем та ТОВ «Охорона і Захист» було укладено договір поставки продукції № 25 (Договір від 01.06.2015 № 25, т. 1, а.с. 99), за умовами якого ТОВ «Охорона і Захист» зобов'язується за попередньою письмовою заявкою поставити та передати у власність позивача товар в асортименті, зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а позивач зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору. Відповідно до п. 5.1 Договору від 01.06.2015 № 25 позивач зобов'язується оплатити продукцію шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Охорона і Захист» у вигляді 50% попередньої оплати, а решту 50% - по факту відвантаження протягом 10 банківських днів. Згідно з п. 9.1 Договору від 01.06.2015 № 25 він вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 01.06.2016.

25.06.2015 ТОВ «Охорона і Захист» виписано позивачу видаткову накладну № 70 (т. 1, а.с. 101) на загальну суму 153 848,40 грн., в т.ч. ПДВ 25 641,40 грн., та податкову накладну № 93 (т. 1, а.с. 103) на загальну суму 153 848,40 грн., в т.ч. ПДВ 25 641,40 грн. на такий товар: цегла ША-97. Також, ТОВ «Охорона і Захист» було складено рахунок на оплату від 25.06.2015 № 98 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 100).

25.06.2015 ТОВ «Охорона і Захист» виписано позивачу видаткову накладну № 71 (т. 1, а.с. 105) на загальну суму 112 291,20 грн., в т.ч. ПДВ 18 715,20 грн., та податкову накладну № 94 (т. 1, а.с. 106) на загальну суму 112 291,20 грн., в т.ч. ПДВ 18 715,20 грн. на такий товар: арматура 10 мм. Також, ТОВ «Охорона і Захист» було складено рахунок на оплату від 25.06.2015 № 99 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 104).

25.06.2015 ТОВ «Охорона і Захист» виписано позивачу видаткову накладну № 72 (т. 1, а.с. 108) на загальну суму 107 004,24 грн., в т.ч. ПДВ 17 834,04 грн., та податкову накладну № 95 (т. 1, а.с. 109) на загальну суму 107 004,24 грн., в т.ч. ПДВ 17 834,04 грн. на такий товар: арматура 8 мм. Також, ТОВ «Охорона і Захист» було складено рахунок на оплату від 25.06.2015 № 100 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 107).

25.06.2015 ТОВ «Охорона і Захист» виписано позивачу видаткову накладну № 68 (т. 1, а.с. 112) на загальну суму 110 500,03 грн., в т.ч. ПДВ 18 416,67 грн., та податкову накладну № 91 (т. 1, а.с. 113) на загальну суму 110 500,03 грн., в т.ч. ПДВ 18 416,67 грн. на такий товар: цемент «Горкал-40». Також, ТОВ «Охорона і Захист» було складено рахунок на оплату від 25.06.2015 № 96 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 111).

25.06.2015 ТОВ «Охорона і Захист» виписано позивачу видаткову накладну № 69 (т. 1, а.с. 115) на загальну суму 122 452,56 грн., в т.ч. ПДВ 20 408,76 грн., та податкову накладну № 92 (т. 1, а.с. 116) на загальну суму 122 452,56 грн., в т.ч. ПДВ 20 408,76 грн. на такий товар: цемент «Горкал-70». Також, ТОВ «Охорона і Захист» було складено рахунок на оплату від 25.06.2015 № 97 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 114).

Транспортування придбаного позивачем у ТОВ «Охорона і Захист» товару було здійснено безпосередньо позивачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 25.06.2015 № Р70, від 25.06.2015 № Р71, від 25.06.2015 № Р68 (т. 1, а.с. 102, 110, 117).

У подальшому придбану у ТОВ «Охорона і Захист» цеглу, арматуру, цемент позивач використав для будівництва промислового майданчика за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240, про що свідчать наявні у матеріалах справи накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 31.03.2015 № 00000000048, від 30.06.2015 № 00000000152 (т.1, а.с. 241-242).

Крім того, 01.06.2015 між позивачем та ТОВ «Айрес Груп» було укладено договір поставки продукції № 15 (Договір від 01.06.2015 № 15, т. 1, а.с. 118), за умовами якого ТОВ «Айрес Груп» зобов'язується за попередньою письмовою заявкою поставити та передати у власність позивача товар в асортименті, зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а позивач зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору. Відповідно до п. 5.1 Договору від 01.06.2015 № 15 позивач зобов'язується оплатити продукцію шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Айрес Груп» у вигляді 50% попередньої оплати, а решту 50% - по факту відвантаження протягом 10 банківських днів. Згідно з п. 9.1 Договору від 01.06.2015 № 15 він вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 01.06.2016.

22.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 65 (т. 1, а.с. 120) на загальну суму 101 418,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 903,00 грн., та податкову накладну № 192 (т. 1, а.с. 121) на загальну суму 101 418,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 903,00 грн. на такий товар: мертель, графіт ГЛ. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 22.06.2015 № 81 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 119).

22.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 66 (т. 1, а.с. 124) на загальну суму 109 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 200,00 грн., та податкову накладну № 193 (т. 1, а.с. 127) на загальну суму 109 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 200,00 грн. на такий товар: графіт ГЛС, карбід кремнія. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 22.06.2015 № 83 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 123).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 67 (т. 1, а.с. 129) на загальну суму 85 881,60 грн., в т.ч. ПДВ 14 313,60 грн., та податкову накладну № 214 (т. 1, а.с. 130) на загальну суму 85 881,60 грн., в т.ч. ПДВ 14 313,60 грн. на такий товар: арматура 10 мм. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 85 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 128).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 68 (т. 1, а.с. 132) на загальну суму 157 701,60 грн., в т.ч. ПДВ 26 283,60 грн., та податкову накладну № 212 (т. 1, а.с. 133) на загальну суму 157 701,60 грн., в т.ч. ПДВ 26 283,60 грн. на такий товар: арматура 8 мм. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 86 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 131).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 69 (т. 1, а.с. 136) на загальну суму 188 870,64 грн., в т.ч. ПДВ 31 478,44 грн., та податкову накладну № 205 (т. 1, а.с. 137) на загальну суму 188 870,64 грн., в т.ч. ПДВ 31 478,44 грн. на такий товар: арматура 12 мм. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 87 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 135).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 70 (т. 1, а.с. 140) на загальну суму 105 672,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 612,00 грн., та податкову накладну № 207 (т. 1, а.с. 144) на загальну суму 105 672,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 612,00 грн. на такий товар: плити перекриття ПК-47. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 88 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 139).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 71 (т. 1, а.с. 146) на загальну суму 131 464,80 грн., в т.ч. ПДВ 21 910,80 грн., та податкову накладну № 208 (т. 1, а.с. 155) на загальну суму 131 464,80 грн., в т.ч. ПДВ 21 910,80 грн. на такий товар: плити перекриття ПК-75. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 89 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 145).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 72 (т. 1, а.с. 157) на загальну суму 29 635,20 грн., в т.ч. ПДВ 4 939,20 грн., та податкову накладну № 206 (т. 1, а.с. 158) на загальну суму 29 635,20 грн., в т.ч. ПДВ 4 939,20 грн. на такий товар: арматура 10 мм. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 90 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 156).

23.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 73 (т. 1, а.с. 160) на загальну суму 51 773,40 грн., в т.ч. ПДВ 8 628,90 грн., та податкову накладну № 213 (т. 1, а.с. 161) на загальну суму 51 773,40 грн., в т.ч. ПДВ 8 628,90 грн. на такий товар: арматура 8 мм. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 91 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 159).

24.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 74 (т. 1, а.с. 164) на загальну суму 36 180,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 030,00 грн., та податкову накладну № 210 (т. 1, а.с. 165) на загальну суму 36 180,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 030,00 грн. на такий товар: цегла ША-22. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 92 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 163).

24.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 75 (т. 1, а.с. 167) на загальну суму 36 370,80 грн., в т.ч. ПДВ 6 061,80 грн., та податкову накладну № 209 (т. 1, а.с. 168) на загальну суму 36 370,80 грн., в т.ч. ПДВ 6 061,80 грн. на такий товар: цегла ША-29. Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 93 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 166).

24.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 76 (т. 1, а.с. 171) на загальну суму 119 000,03 грн., в т.ч. ПДВ 19 833,34 грн., та податкову накладну № 211 (т. 1, а.с. 172) на загальну суму 119 000,03 грн., в т.ч. ПДВ 19 833,34 грн. на такий товар: цемент «Горкал-40». Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 94 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 170).

24.06.2015 ТОВ «Айрес Груп» виписано позивачу видаткову накладну № 77 (т. 1, а.с. 174) на загальну суму 113 382,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 897,00 грн., та податкову накладну № 215 (т. 1, а.с. 175) на загальну суму 113 382,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 897,00 грн. на такий товар: цемент «Горкал-70». Також, ТОВ «Айрес Груп» було складено рахунок на оплату від 23.06.2015 № 95 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 173).

Транспортування придбаного позивачем у ТОВ «Айрес Груп» товару було здійснено безпосередньо позивачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.06.2015 № Р65, від 22.06.2015 № Р66, від 23.06.2015 № Р67, від 23.06.2015 № Р68, від 23.06.2015 № Р69, від 23.06.2015 № Р70, від 23.06.2015 № Р71, від 24.06.2015 № Р74, від 24.06.2015 № Р76 (т. 1, а.с. 122, 125, 126, 134, 138, 141-143, 148-154, 162, 176).

У подальшому придбану у ТОВ «Айрес Груп» цеглу, арматуру, цемент, мертель, графіт, карбід кремнія, плити перекриття позивач частково використав для будівництва промислового майданчика за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240; частково направив у переробку для виготовлення кремніємістких матеріалів; частково реалізував іншим суб'єктам господарювання, а саме: ПП «Полтавський ливарно-механічний завод», ТОВ «Кремпуть», ТОВ «Юстас-Концесія», ДП «ЗМКБ «Прогрес», ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8», ТОВ «ПЛТ Груп», ПАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе», ТОВ «ХЗ ПТУ», НВФ «Ганза», ТОВ «Мендол», ТОВ « Прогрес Груп», ТОВ «Трубоелемент», ТОВ «Азбохім», ТОВ «МЗАЗ», ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», фірмі «GLARIOZO ADVANCED LIMITED». Про це свідчать наявні у матеріалах справи накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 31.03.2015 № 00000000048, від 30.06.2015 № 00000000152 (т.1, а.с. 241-242), відповідні видаткові накладні (т. 1, а.с. 204, 212, 217, 232, 234, 189, 222, 225, 192, 194, 199, 208, 217, 231).

На підставі виписаних податкових накладних позивачем за період з 01.05.2015 по 30.06.2015 було сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 1 237 277,00 грн., з яких по операціях з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» - 330 689,00 грн. (т. 1, а.с. 11).

Оцінюючи правомірність формування позивачем податкового кредиту за травень, червень 2015 року на суму ПДВ 330 689,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» та, відповідно, правильність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року і суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 45 505,00 грн. суд виходить із такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

За приписами п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із наведених вище правових норм вбачається, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту пов'язане виключно з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних), та не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Пунктами 200.1, 200.2, 200.4 ст. 201 ПК України, встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Судом встановлено, що у досліджуваному відповідачем періоді позивачем з метою провадження господарської діяльності було укладено договори поставки товарів з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп», а саме: Договір від 02.06.2015 № 02/06 (т. 1, а.с. 87), Договір від 01.06.2015 № 25 (т. 1, а.с. 99), Договір від 01.06.2015 № 15 (т. 1, а.с. 118).

Господарські операції позивача, що мали місце з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп», відповідають меті діяльності позивача та підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: копіями видаткових та податкових накладних, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження (т. 1, а.с. 83, 86, 89, 91, 96-98, 101, 103-106, 108, 109, 112, 113, 115, 116); копіями рахунків на оплату (т. 1, а.с. 82, 88, 100, 107, 111, 114, 119, 123, 128, 131, 135, 139, 145, 156, 159, 163, 166, 170, 173); копіями платіжних доручень (т. 1, а.с. 85-95).

Також, у матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування придбаного позивачем у ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» товару (т. 1, а.с. 84, 90,92, 102, 110, 117, 122, 125, 126, 134, 138, 141-143, 148-154, 162, 176). На зазначених документах містяться підписи уповноваженими особами позивача, які отримували придбаний товар, скріплені печаткою суб'єкта господарювання.

Щодо невідповідності пунктів відправки придбаного позивачем товару податковим адресам контрагентів позивач надав пояснення, що законодавство у відповідній сфері правовідносин не містить імперативних приписів відвантажувати його виключно з податкової адреси контрагентів, а не зі складських приміщень ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» (т. 2, а.с. 92-97). Крім того, придбана позивачем продукція не потребує її сертифікації. Доказів зворотнього представником відповідача не було надано.

Також, як вбачається з Акту перевірки, одним із доказів не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» є висновок відповідача про неможливість виконання сторонами своїх договірних зобов'язань через відсутність у них необхідних умов (трудових та матеріальних основних і транспортних засобів) для ведення господарських операцій.

Однак, зазначені обставини, на переконання суду, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Отже, вищезазначені та досліджені докази у їх сукупності, на переконання суду, засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» за травень, червень 2015 року на суму ПДВ 330 689,00 грн., що були включені позивачем до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за відповідний період, та, відповідно, правильність визначення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року і суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 45 505,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем відповідачу були надані всі первинні документи, які підтверджують реальність придбання, оплати, транспортування, зберігання та подальшого використання ним у своїй господарській діяльності придбаного у ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» товару, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» на суму ПДВ 330 689,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року та суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 45 505,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, на переконання суду, не надано достатніх та переконливих доказів завищення позивачем суми податкового кредиту за травень, червень 2015 року на суму ПДВ 330 689,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «МЕГА-ЛІТ-7», ТОВ «Маркет Пак», ТОВ «Охорона і Захист», ТОВ «Айрес Груп» та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року та суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 45 505,00 грн.

При цьому, суд вважає, що позивач довів протиправність першого та другого податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а відтак - адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 13.01.2016 № 4 (т. 1, а.с. 3) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 8 123,08 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС форми «Р» від 28.09.2015 № 0001202203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 496 033,50 грн. з яких: за основним платежем - 330 689,00 грн., за штрафними санкціями - 165 344,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС форми «В4» від 28.09.2015 № 0001192203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 505,00 грн.

Судовий збір у розмірі 8 123,08 грн. (вісім тисяч сто двадцять три гривні вісім копійко) присудити на користь Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (ідентифікаційний код 19264196) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус