Постанова № 62228261, 29.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року (15 год. 45 хв.)Справа № 808/2713/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області ( далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової звітності позивача - декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, поданої позивачем 17.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" зазначає, що підприємством була сформована в електронній формі та 17.06.2016 подана до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2016. Однак, листом від 24.06.2016 № 2023/10/08-25-12-034 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя відмовила ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" в прийнятті податкової звітності, посилаючись на те, що підприємством зазначений звіт заповнено всупереч вимогам Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 ( далі - Порядок). При цьому, відмова відповідача в прийнятті податкової звітності не містить вказівки на те, який саме з обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачений пп. 48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не було зазначено позивачем. Оскільки, дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, поданої 17.06.2016 позивач вважає протиправними, просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

У судове засідання 29.09.2016 представник позивача не прибув. Клопотанням від 29.09.2016 просить розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2016 також не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечення чи пояснення по суті спору від відповідача до суду не надходили..

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини шостої статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» є платником податку на додану вартість з 01.05.2015 року, що підтверджується Витягом з Реєстру платників податку на додану вартість № 538254500128 (ф. № 2-ВР) від 20.04.2015 р., сформованим Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до положень ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» була сформована в електронній формі та подана 17.06.2016 податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2016 року, на підтвердження чого до матеріалів справи додано квитанцію № 2 від 17.06.2016.

29.06.2016 відповідачем було отримано лист вих.. № 2023/10/08-25-12-034 від 24.06.2016 «Про відмову у прийнятті податкової звітності», в якому зазначено, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведена камеральна перевірка податкової декларації ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість за травень 2016 року (вх. №9101027512 від 17.06.2016). За результатами перевірки встановлено, що підприємством зазначений звіт заповнено всупереч Порядку. Посилаючись на викладене, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податковій декларації ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість за травень 2016 року (вх. №9101027512 від 17.06.2016) присвоєно статус «не визнано як податкова звітність» та запропоновано ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» подати повторно податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової звітності протиправними, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Положеннями пункту 49.8 статті 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Підпунктом 4.13.6 Методичних рекомендацій з прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 № 516, визначено, що у випадку подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в ЦОЕЗ останній формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт; перевіряє дійсність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийомі звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію завіряє своїм ЕЦП та спрямовує платнику податків. В зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити отриманого електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час отримання електронного звіту та дані відправника квитанції; імпортує дані електронного звіту, по якому відправлена платнику податків перша квитанція, у базу даних АО; завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає у відповідні органи АО за місцем реєстрації підписанту; завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем реєстрації платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Так, позивачем до матеріалів справи додано копії квитанції № 2, що підтверджує отримання ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкової декларації за травень 2016 року від ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС».

За приписами пункту 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Пункт 49.10 ст. 49 ПК України визначає, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Крім того, відповідно до п. 20, 21 Порядку податкова звітність, подана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист у ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.06.2016 №2023/10/08-25-12-034 «про відмову у прийнятті податкової звітності» в якому не обґрунтовано, які саме з обов'язкових реквізитів, визначених вичерпним переліком, що міститься у ст. 48 Податкового кодексу України позивачем не було вказано.

Оскільки, як встановлено вище, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області належним чином не обґрунтовано підстави для відмови у прийнятті у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, то зазначена відмова є неправомірною.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку , що позовні вимоги ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що частиною третьою статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови у прийнятті податкової звітності - декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" 17.06.2016.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Промсервіс" (код ЄДРПОУ 39641616) судовий збір в сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39502086).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко