Постанова № 62228149, 21.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2016 р. Справа № 802/1220/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2016 року Могилів-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Могилів-Подільська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 6724,42 грн.

Представник позивача 20.10.2016 року подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.

Крім того, 18.10.2016 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 від 13.10.2016 року про розгляд справи за її відсутності. При цьому відповідач зазначає, що позовні вимоги Могилів-Подільської ОДПІ заперечує, оскільки їй не було відомо про необхідність сплати податку на доходи фізичних осіб при оформленні спадщини після смерті її сестри. Також просить врахувати, що матеріальне становище не дає їй змогу сплатити податкову заборгованість в сумі 4763,60 грн. одноразово, а тому буде сплачуватись нею частинами. Водночас відповідач не погоджується сплачувати нараховану пеню.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши доводи позивача та заперечення відповідача, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Встановлено, що Могилів-Подільською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки виявлено порушення вимог пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. ''в'' п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України у зв'язку з неподанням податкової декларації за 2013 рік, а також вимог пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174, ст. 176 ПК України внаслідок заниження сум загального оподаткованого річного доходу за 2013 рік на 95 272 грн.

Результати перевірки відображені в акті № 303/17/1427320127 від 24.07.2015 року (а.с. 6-11), на підставі якого 11.08.2015 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003101700 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, за основним платежем на суму 4764 грн. та за штрафними санкціями на суму 1191 грн. (а.с. 12).

Примірник вищезазначеного податкового повідомлення-рішення направлений на адресу відповідача (а.с. 12).

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань відповідачу нараховано пеню в сумі 769,42 грн.

Таким чином, станом на даний час за відповідачем ОСОБА_1 рахується непогашений податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 6724,42 грн., який вважається узгодженим.

Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення спірної заборгованості, суд керується наступними мотивами.

В силу положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. ''в'' п. 176.1 ст. 176 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п. 179.1 ст. 179 ПК України).

Пунктом 179.7 ст. 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПК України об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

При цьом пунктом 167.2 статті 167 ПК України визначено ставку податку на доходи фізичних осіб, що становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Водночас в силу положень п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. В такому разі нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Таким чином, оскільки грошове зобов'язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4764 грн. було самостійно визначене контролюючим органом за результатами проведеної перевірки і таке зобов'язання відповідачем не сплачене у встановлений законом строк застосування штрафних санкцій та нарахування пені є правомірним.

Відтак, судом встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі штрафні санкції та пеня, у загальному розмірі 6724,42 грн.

При цьому грошове зобов'язання на вказану суму вважається узгодженим, а отже визнається податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 12), 05.09.2015 року ОСОБА_1 отримано податкову вимогу Могилів-Подільської ОДПІ № 3974-00 від 03.09.2015 року на суму 6724,42 грн., після чого сума податкового боргу відповідачем сплачена не була.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 6724,42 грн.

Оцінюючи заперечення відповідача суд зазначає, що важке матеріальне становище не може звільняти особу від обов'язку зі сплати податків та зборів. Разом з тим, згідно з пп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПК України та п. 100.2 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Крім того, враховуючи вимоги ст.ст. 17, 18, 19, 22 КАС України відсутні правові підстави для передачі цієї адміністративної справи на розгляд Ямпільського районного суду Вінницької області, про що фактично просить відповідач у своїй заяві до суду від 12.09.2016 року (вх. № 19322 від 15.09.2016 року).

Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: 24504, Вінницька область, Ямпільський район, с. Гальжбіївка) на користь місцевого бюджету с. Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області (р/р № 33110341700725, УК в Ямпільському районі Вінницької області, ОКПО 37840876, код податку 11010500) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6724,42 грн.(шість тисяч сімсот двадцять чотири гривні сорок дві копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович