Ухвала суду № 62226389, 11.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 484/3245/15-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Закревський В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Косцової І.П.

суддів Турецької І.О.

Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_3 про вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області про визнання не чинним, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області про визнання нечинним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Суд апеляційної інстанції визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області щодо зменшення розміру пенсійних виплат ОСОБА_3 з 01.08.2014 року, зобов'язав відповідача поновити ОСОБА_3 виплату пенсії у розмірах, визначених постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.03.2012 року по справі № 1421/104/12 та рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року у справі №2-984/10, а саме, в розмірі 8 733 грн., з 01 серпня 2014 року та здійснити відповідні нарахування та виплати.

05 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою, в якій просив встановити Первомайському об'єднаному Управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий контроль за виконанням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у даній справі та зобов'язати відповідача виконати ухвалу Первомайського міськрайонного суду від 26.02.2014 року по справі №1421/1041/12.

В обґрунтування своєї заяви вказує, що відповідач навмисно не виконує судове рішення, безпідставно повертає йому виконавчий лист, та відмовляється від проведення перерахунку пенсії, чим чинить перешкоди по виконанню постанови суду. Зазначені обставини, на думку заявника, є підставою для звернення до суду в порядку ст.267 КАС України з метою захисту порушених прав.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Положеннями статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах: 1) судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення, 2) судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб.

Способами судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних за правилами наведеної правової норми є: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Згідно ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 7 п. 4 ч.1 ст. 163 КАС України, абзацу 5 п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі №484/3245/15-а питання щодо встановлення судового контролю не вирішувалося, а відтак заява ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яка подана після прийняття постанови у справі, не підлягає задоволенню.

Що стосується вимог заявника про зобов'язання відповідача та Первомайський міськрайонний суд виконати ухвалу Первомайського міськрайонного суду від 26.02.2014 року по справі №1421/1041/12, колегія суддів зазначає, що цей процесуальний документ прийнятий зовсім по іншій справі, тому питання щодо його виконання слід розглядати саме в тому провадженні, в якому його було прийнято. До того ж в матеріалах справи, що розглядається, зазначена ухвала відсутня.

Таким чином, в задоволенні заяви ОСОБА_3 слід відмовити в повному обсязі.

Поряд з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити та роз'яснити заявнику наступне.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду заявника) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Аналіз положень наведених правових норм дає підстави для висновку, що примусове виконання судових рішень покладено на Державну виконавчу службу.

Вказаним Законом достатньо чітко і детально врегульовано порядок та способи виконання судових рішень, що здійснюється в примусовому порядку, а в разі порушення прав, свобод чи інтересів учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, останні мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, в якій оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби в порядку ст.181 КАС України.

Ще один спосіб захисту прав та інтересів осіб внаслідок невиконання судового рішення закріплений у ч.9 ст.267 КАС України, згідно якої особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Згідно ч.10 цієї статті за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, 21.04.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з заявою, в якій, в порядку ст.267 КАС України просив визнати протиправними дії відповідача - Первомайського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо невиконання виконавчого листа від 12.04.2016 року, виданого на підставі судового рішення у даній справі, та, відповідно, і постанови суду, ухваленої за наслідком розгляду справи по суті та встановити судовий контроль за виконанням постанови суду в повному обсязі (а.с.109).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року, прийнятою за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, визнано протиправною бездіяльність начальника Первомайського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 року у цій самій справі згідно виконавчого листа від 12.04.2016 року.

В частині вимог про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання постанови суду суд апеляційної інстанції провадження закрив на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України (а.с.211-214).

Водночас, згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого за правилами КАС України, розглядається судом, який ухвалив це рішення, закриття провадження у справі з підстав, наведених в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року, є помилковим.

Зазначена обставина є підставою для оскарження вищенаведеної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду в касаційному порядку, чим ОСОБА_3. має право скористатись відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім цього заявник має право звернутися до суду першої інстанції з позовом на бездіяльність державної виконавчої служби в порядку ст.181 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 206, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі №484/3245/15-а та зобов'язати відповідача виконати ухвалу Первомайського міськрайонного суду від 26.02.2014 року по справі №1421/1041/12 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: Косцова І.П.

Суддя: Турецька І.О.

Суддя: Стас Л.В.