Ухвала суду № 62226375, 25.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 р. Справа № 482/651/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Ітрін М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2016 року позов задоволено. Скасовано постанову (№81) по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 188-42 КУпАП від 22 квітня 2016 року винесену посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_4 у виді штрафу в сумі 6800 грн.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 24 травня 2016 року по справі № 482/651/16-а та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2016 р. посадовими особами архітектурно-будівельної інспекції складено Акт про недопущення їх для проведення позапланової перевірки до об'єкта будівництва, а саме, нежитлового приміщення розташованого по адресу: АДРЕСА_1, що є власністю ОСОБА_4, тобто позивача.

В цей же день, посадовою особою архітектурно-будівельної інспекції складено припис № 115 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося від ОСОБА_4 допустити їх до вказаного об'єкта до 21 квітня 2016 року, а також складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, якій інкримінується факт недопущення посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції до перевірки її нежитлового приміщення, а також не надання необхідних документів для здійснення контролю.

22 квітня 2016 р. посадовою особою архітектурно-будівельної інспекції на підставі вищезгаданих документів винесено постанову № 81, якою ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 6800 грн.

Як вибачається зі змісту вказаної постанови ОСОБА_4 обвинувачувалася в тому, що 07 квітня 2016 року не допустила посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції до її нежитлового приміщення для проведення позапланової перевірки та не надала необхідних документів для здійснення контролю, чим порушила п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі Порядок).

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2016 року скасовано постанову (№81) по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 188-42 КУпАП від 22 квітня 2016 року винесену посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_4 у виді штрафу в сумі 6800 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до п.12 Порядку, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, серед іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Диспозиція ч. 2 ст. 188-42 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Таким чином, вчинення адміністративного правопорушення, за який притягнуто до відповідальності ОСОБА_4 характеризується прямим умислом.

Разом з тим, у суді першої інстанції Позивач пояснила, що дійсно отримала листа з архітектурно-будівельної інспекції про проведення позапланової перевірки її нежитлового приміщення 07 квітня 2016 р. Проте, в цей та інші дні вона перебувала на лікарняному з малолітньою дитиною у Новоодеській центральній районній лікарні. Для участі у перевірці направила свого батька ОСОБА_5, у якого були документи на об'єкт та ключі від нього, але у зв'язку з відсутністю в останнього довіреності посадові особи архітектурно-будівельної інспекції не здійснили відповідну перевірку.

Пояснення ОСОБА_4 підтверджуються показами свідка ОСОБА_5, а також довідкою Новоодеської центральної районної лікарні, з якої вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на денному лікуванні в дитячому відділенні лікарні по догляду за дитиною у зв'язку з хворобою.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 77 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Означені вище обставини також підтверджуються допитаними у суду першої інстанції свідками ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які є працівниками Новоодеської міської ради та входили до комісії по перевірці працівниками архітектурно-будівельної інспекції нежитлового приміщення ОСОБА_4

Враховуючи означене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_4 умислу на вчинення інкримінуємого їй адміністративного правопорушення, оскільки вона не допустила посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції до перевірки належного їй приміщення та не надала їм відповідні документи з поважних причин, а відтак в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначив, що Позивач була належним чином заздалегідь повідомлена про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та мала можливість в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, передбачені містобудівним законодавством та КУпАП, однак не скористалась ним, на розгляд справи не з'явилась. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Позивач дійсно знала про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2016 року по справі № 482/651/16-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук