Вирок № 62225939, 29.09.2016, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/854/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2016 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

секретаря - Климус Г.В.

за участю прокурора - Бужака Д.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - Спіжавки Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016260090000209 від 29.06.2016 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 біля 14 год. 00 хв. 01.06.2016, знаходячись в урочищі «Тік», що в межах с. Погорілівка Заставнівського району, діючи умисно, усвідомлюючи протиправне значення своїх дій вступив у суперечку із ОСОБА_2, під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс йому два удари лівою та правою руками, а саме кулаком в область грудної клітини.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №150-мд від 29.06.2016 р., отримав тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, виниклого від дії твердого тупого предмету, який відноситься до розряду легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав повністю та надав суду показання про те, що 01.06.2016 року після 14 години він разом із іншими учасниками АТО, а також його мати ОСОБА_4, прийшли в урочище «Тік», що розташоване в межах с. Погорілівка, де відбувалися заміри земельної ділянки, що була виділена ОСОБА_2 як учаснику бойових дій. Він спитав у ОСОБА_2, яким чином він отримав земельну ділянку розміром 1,75 га, якщо всім іншим учасникам АТО виділили земельні ділянки розміром по 1 га. Під час цієї розмови ОСОБА_2 почав ображати його та ОСОБА_4 та висловлюватися нецензурними словами. У зв'язку з цим він наніс ОСОБА_2 один удар кулаком лівої руки в область грудної клітини, а другий удар кулаком правої руки в область голови. Після закінчення конфлікту вони роз'їхалися в різних напрямках.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. Сумнівів в достовірності та щирості цих показань немає, тому судове слідство було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, а також висновку експерта №150-Мд від 29.06.2016 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, виниклого від дії твердого тупого предмету, який відноситься до розряду легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я ( а.с.37-38).

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується його показаннями, а також належно зібраними по справі доказами, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, які відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним досліджувати в судовому засіданні.

Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки в ході судового слідства було встановлено, що він заподіяв умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

При обранні ОСОБА_1 виду покарання суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення належить до злочинів невеликої тяжкості. Обвинувачений повністю визнав свою вину, своїми показаннями сприяв розкриттю злочину, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Суд враховує обставини вчинення злочину, а також особу винного, те що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, повністю визнав свою вину, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

З врахуванням даних про особу, обставин що пом'якшують покарання, його поведінку після вчинення злочину, щодо надання матеріальної допомоги для лікування потерпілого та його видужання, думки потерпілого та його представника, суд вважає, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та йому належить призначити покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, встановленому у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні цивільних позовів, поданих Кіцманською місцевою прокуратурою та потерпілим суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила даний злочин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов Кіцманської місцевої прокуратури щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 1661 грн. 10 коп. підлягає задоволенню, оскільки вказана сума витрат підтверджена довідкою обласної комунальної установи ЛШМД від 10.06.2016 року за №883.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_2, слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіював шкоди тощо).

По справі встановлено, що внаслідок тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 тиждень знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, переносячи фізичний біль та моральні страждання, був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя. Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 було принижено гідність потерпілого, він отримав суттєвий нервовий стрес, відчуває постійний дискомфорт через погіршення своєї соціальної репутації, у нього порушився сон, став роздратований, постійно відчуває головні болі. Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 становить 2 000 грн., які слід стягнути із обвинуваченого на користь потерпілого.

У зв'язку із відмовою цивільного позивача ОСОБА_2 від позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1695 грн., суд не вирішує цивільний позов в цій частині.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.118, ч.2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача належать до процесуальних витрат. Згідно ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За таких обставин з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2 слід стягнути 2500 грн. у відшкодування документально підтверджених витрат на правову допомогу представника потерпілого та цивільного позивача адвоката Спіжавки Т.Г.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Цивільний позов Кіцманської місцевої прокуратури задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА (р/р 31417544700001 ГУДКС в Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач місцевий бюджет Чернівецької області ,24060300»Інші надходження», ОКПО 37836095) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1661 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят одна гривня ) 10 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 грн. витрат на правову допомогу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Пухарєва О.В.