Ухвала суду № 62225785, 24.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-зз/760/3/16

(№760/18496/14-ц)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24. 10. 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровник О. В.

при секретарі Яковенко Н. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29. 10. 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29. 10. 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним.

Заявник мотивував свою заяву тим, що сам позов, і відповідно заява про вжиття заходів його забезпечення, є необґрунтованими і не стосуються предмету спору, яким є оспорюваний правочин у виді договору позики, в той час як вжиті судом заходи забезпечення позову стосуються майна, що не є предметом спору і відповідно не можуть бути предметом судового рішення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні заяви.

Представник позивача адвокат Білецький Є.В. заперечував проти заяви представника відповідача та зазначив, що скасування заборони з квартири АДРЕСА_1, накладеної ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.10.2014 р. може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також вказав, що незважаючи на існуючу заборону відповідачем ОСОБА_1 було продано спірну квартиру 16.03.2015 р. Крім того, на сьогоднішній день проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12014100060005267, розпочатого 27.09.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо незаконного заволодіння спірною квартирою. В даному кримінального проваджені позивач була визнана потерпілою. Постановою прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Жукової В.В. від 24.09.2015 року спірна квартири була визнана речовим доказом та приєднана до вказаного кримінального провадження. Додатково зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2015 р. на спірну квартиру було накладено арешт в рамках вказаного кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2015 р. в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на спірну квартиру було відмовлено. Дана ухвала залишена в силі Апеляційним судом м. Києва. В зв'язку із зазначеним просив відмовити в задоволенні заяви.

Представник позивача адвокат Клечановський І.С. також заперечував проти заяви представника відповідача та просив суд відмовити у її задоволенні зважаючи на те, що спірна квартири є предметом договорів іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, які оспорюються в даному судовому проваджені.

Третя особа: Приватний нотаріус КМНО Антипова І. В. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши пояснення сторін присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд приходить до наступного.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.10.2014 року було заборонено вчиняти будь-які дії щодо продажу, застави, дарування чи будь-які інші дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Квартира АДРЕСА_1 є предметом договорів іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, які оспорюються позивачем у даному судовому процесі.

16.03.2015 р. ОСОБА_1, незважаючи на існування заборони, уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу спірної квартири.

За таким обставин суд приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.10.2014 р. може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а відтак підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. ст. 151, 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Суддя: