Рішення № 62225754, 18.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3748/16

Справа №760/7110/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Оксюти Т.Г.,

при секретарі - Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Київський метрополітен», третя особа начальник КП «Київський метрополітен» Брагінський Віктор Володимирович про визнання незаконними та скасування наказів від 26.01.2016 року №1-Н/с та від 28.01.2016 року №1-Н/с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати незаконними та скасувати накази третьої особи - начальника КП «Київський метрополітен» Брагінського В.В. від 26.01.2016 року №1-Н/с та від 28.01.2016 року №2-Н/с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працює у КП «Київський метрополітен» на посаді провідного інженера відділу оренди управління оренди та реклами з листопада 2007 року. За час роботи на даній посаді порушень трудової дисципліни не допускав. Дисциплінарних стягнень не мав.

27.01.2016 року та 28.01.2016 року позивача було ознайомлено з двома наказами про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, а саме від 26.01.2016 року №1-Н/с та від 28.01.2016 року №2-Н/с відповідно.

Вважає такі накази про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани неправомірними, безпідставними та такими, що порушують його трудові права.

Зазначив, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани відбулось на ґрунті особистої неприязні та упередженому ставленні до нього начальника управління та реклами Топал К.О. і заступника начальника КП «Київський метрополітен» Пеклуна Д.Ю.

08.12.2015 року позивач отримав від начальника управління оренди та реклами Топал К.О. нову посадову інструкцію провідного інженера відділу оренди, затверджену заступником начальника метрополітену Пеклуном Д.Ю. 07.12.2015 року, яка на думку позивача містить функції, що є завідомо нездійсненними. Фактично відбулась зміна істотних умов праці, у зв'язку з внесенням в посадову інструкцію нових обов'язків, що передбачає попередження за два місці та надання згоди працівника.

Нова посадова інструкція нічим не відрізнялась від попередньої, за виключенням одного п. 2.9 який був викладений без конкретизації, що саме мається на увазі під терміном «вживає заходи», а саме було передбачено «аналізує звіти, акти, інформаційні матеріали, отримані від структурних підрозділів підприємства стосовно виявлених при перевірках контрагентів (орендарів) порушень виконання ними умов договорів, а також за дорученням керівництва вживає заходи до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання.

Такі функції не відносяться до компетенції відділу оренди (не передбачено положення про відділ оренди) та є завідомо нездійсненими.

Між тим, п. 4.5 Положення про відділ оренди, відділ має право брати участь у розробці положень інструкцій, методичних рекомендацій лише після затвердження нових посадових інструкцій відділу.

Позивачу незрозуміло, які заходи він може вживати безпосередньо до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання.

Позивачем були подані письмові пропозиції щодо окремих пунктів нової посадової інструкції доповідною запискою від 09.12.2015 року №11-03/734.

Після чого, начальником управління Топал К.О. було підготовлено подання від 14.12.2015 року №125-НЗ за підписом заступника начальника Пеклуна Д.Ю. щодо призначення позивачу позачергової атестації.

Зазначив, що подання підготовлено безпідставно та всупереч нормам КЗпП України і діючому на метрополітені Положення про проведення атестації керівних працівників, професіоналі та фахівців КП «Київський метрополітен», в якому не передбачена позачергова атестація працівників.

18.12.2015 року позивач направив до керівництва КП «Київський метрополітен» лист, в якому повідомив керівника про ситуацію, яка склалась в управлінні оренди та реклами стосовно нових посадових інструкцій та намагань безпідставно провести позачергову атестацію.

Після отримання керівництвом метрополітену листа позивача, на нього почали здійснювати адміністративний тиск шляхом неодноразового надання окремих доручень з завідомо нездійсненим терміном виконання, у зв'язку з чим позивач неодноразово просив перенести термін виконання доручень.

Ще одним заходом адміністративного тиску на позивача стала отримана ним 30.12.2015 року письмова вимога про надання пояснень на окремі питання, викладені в його зверненні від 18.12.2015 року.

Листом від 31.12.2015 року позивач надав обґрунтовану письмову відповідь в якій повідомив, що не відмовляється від надання пояснень, в порядку визначеному нормативними документами КП «Київський метрополітен» та чинним законодавством України, однак в резолюції начальника метрополітену відсутнє доручення щодо надання ним будь-яких пояснень.

27.01.2016 року та 28.01.2016 року позивача було ознайомлено з двома наказами про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення доган, а саме:

від 26.01.2016 року №2-Н/с, основною підставою для винесення якого стало ненадання позивачем пояснень на вимогу метрополітену від 30.12.2015 року стосовно окремих питань, викладених у його листі від 18.12.2015 року;

від 28.01.2016 року №2-Н/с, основними підставами для винесення якого стали не підписання позивачем нової посадової інструкції, а також невиконання доручень, стосовно ненадання графіку демонтажу.

У зв'язку з тим, що зазначені накази були винесені за упередженим ставленням до нього та у порушення строків ст. 148 КЗпП України, просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просив перенести розгляд справи, у зв'язку із знаходженням його в декретній відпустці по догляду за дитиною та неможливістю залишити дитину на іншу особу.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого знаходженням позивача у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Виходячи з цього, суд вважає неявку позивача в судове засідання неповажною.

Представник позивача в судове засідання також не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного, суд вважає неявку представника відповідача неповажною та приходить до висновку про розгляд справи без її участі.

Крім того, в ході розгляду справи позивач та його представник надали пояснення в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Враховуючи те, що позивач та його представник надали пояснення суду з приводу пред'явленого позову, були присутні при наданні пояснень іншими учасниками процесу, задавали питання, судом досліджені всі матеріали справи та докази і заперечення сторін, підстави, передбачені ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду справи та оголошення перерви в ній відсутні, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутність.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на те, що викладені позивачем обставини не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначили, що починаючи з 25.12.2015 року позивач не виконав доручення посадових осіб підприємства та не надав пояснення щодо свого звернення від 18.12.2015 року, про що було складено акт від 06.01.2015 року, чим порушив вимоги ст. 139 КЗпП України, п.п. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен» та перешкоджав виконанню доручення начальника метрополітену посадовими особами підприємства, йому було оголошено догану відповідно до наказу від 26.01.2016 року №1-Н/с.

Підставою для оголошення позивачу догани на підставі наказу від 28.01.2016 року №2-Н/с стало порушення позивачем вимог ст. 139 КЗпП України, п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен» за систематичне невиконання посадових обов'язків та доручень керівництва.

Всі доручення начальника управління оренди та реклами, які позивач зазначає у своєму позові, ним були проігноровані. Незважаючи на те, що терміни виконання доручення на прохання позивача неодноразово продовжувались, позивач їх так і не виконав, звинувативши при цьому начальника управління оренди та реклами в упередженому ставленні.

Загалом описаний перебіг подій свідчить про те, що позивач взагалі не мав наміру виконувати доручену йому роботу.

З урахуванням викладеного просили у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що вони є надуманими та необґрунтованими, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши думку представників відповідача та третьої особи, свідків, врахувавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює у КП «Київському метрополітені» на посаді провідного інженера відділу управління оренди та реклами з листопада 2007 року.

Наказом №1-Н/с від 26.01.2016 року КП «Київський метрополітен» за неналежне виконання посадових обов'язків, порушення вимог ст. 139 КЗпП України, п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен», провідному інженеру відділу оренди управління оренди та реклами ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказом №2-Н/с від 28.01.2016 року за неналежне виконання посадових обов'язків, порушення вимог ст. 139 КЗпП України, п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен», провідному інженеру відділу оренди управління оренди та реклами ОСОБА_1 оголошено догану.

Позивач вважає вказані накази незаконними у зв'язку з тим, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення йому догани відбулось на ґрунті особистої неприязні та упередженому ставленні до нього начальника управління та реклами Топал К.О. і заступника начальника КП «Київський метрополітен» Пеклуна Д.Ю.

За змістом позовної заяви та пояснень у судовому засіданні позивача та його представника 08.12.2015 року позивач отримав від начальника управління оренди та реклами Топал К.О. нову посадову інструкцію провідного інженера відділу оренди, затверджену заступником начальника метрополітену Пеклуном Д.Ю. 07.12.2015 року, яка на його думку, містила функції, що є завідомо нездійсненними.

На думку позивача фактично відбулась зміна істотних умов праці, у зв'язку з внесенням в посадову інструкцію нових обов'язків, що передбачає попередження за два місяці та надання згоди працівника.

Проте, вказані твердження позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно п.1.1 наказу від 15.10.2015 року № 367-Н «Про удосконалення організаційної структури КП «Київський метрополітен» 19.10.2015 року з департаменту забезпечення організаційної діяльності було вилучено управління оренди та реклами і підпорядковано безпосередньо заступнику начальника метрополітену.

Відповідно до п.1.2 наказу № 367-Н департамент забезпечення організаційної діяльності ліквідовано та скорочено посаду директора департаменту.

Згідно з п.4 наказу № 367-Н зобов'язано начальника управління оренди та реклами до 01.12.2015 року в установленому на підприємстві порядку надати на затвердження положення про управління та його підрозділи і посадові інструкції працівників.

На виконання наказу № 367-Н працівників департаменту забезпечення організаційної діяльності, у тому числі й особисто ОСОБА_1, ознайомлено з наказом 19.10.2015 року, про що свідчить його підпис на листку ознайомлення з наказом.

Отже, позивач не заперечував щодо розробки нової посадової інструкції та відповідно розумів, що вона буде мати певні зміни та доповнення.

Після розробки нової посадової інструкції, позивачу було запропоновано підписати посадову інструкцію, затверджену заступником начальника метрополітену Пеклуном Д.Ю. 07.12.2015 року, проте він відмовився від її підписання.

Позивачу було відомо про розробку і затвердження нових посадових інструкцій працівників управління оренди та реклами та своїм підписом він засвідчив згоду щодо розробки нової посадової інструкції провідного інженера відділу оренди.

Проте, з моменту ознайомлення з наказом, з 19.10.2015 року, до моменту затвердження нової посадової інструкції 07.12.2015 року, позивач не надав жодних заперечень чи пропозицій щодо змісту посадової інструкції.

У позовній заяві позивач зазначає, що згідно п.4.5 Положення про відділ оренди, відділ має право брати участь у розробці положень інструкцій, методичних рекомендацій лише після затвердження нових посадових інструкцій відділу.

Однак, як зазначено самим позивачем, надання таких пропозицій належить до компетенції відділу, а не особисто провідного інженера відділу оренди та право вносити пропозицій чи надавати заперечення до посадової інструкції не передбачене посадовими обов'язками провідного інженера відділу ні новою інструкцією, ні тією, що була затверджена до ліквідації департаменту організаційної діяльності підприємства.

Крім цього, у позовній заяві та з пояснень позивача в судовому засіданні слідує, що нова посадова інструкція нічим не відрізняється від попередньої.

Отже, як вбачається з викладеного, надання пропозицій до змісту посадової інструкції не передбачено посадовими обов'язками провідного інженера відділу оренди та позивач погодився з тим, що буде затверджено нову посадову інструкцію провідного інженера відділу оренди, що засвідчив своїм підписом 19.10.2015 року на листку ознайомлення з наказом № 367-Н.

Таким чином, зазначені доводи позивача спростовуються наведеними фактами та свідчать про те, що ОСОБА_1 навмисно вказує завідомо неправдиву інформацію.

Щодо пункту 2.9 посадової інструкції провідного інженера відділу оренди, затвердженої заступником начальника метрополітену Пеклуном Д.Ю. 07.12.2015 року, який позивач вважає таким, що не належить до його компетенції та є завідомо нездійсненним, то така інформація не відповідає дійсним обставинам справи та ґрунтується на припущеннях позивача.

Як вбачається з пункту 2.9 посадової інструкції, його зміст не змінює посадові обов'язки провідного інженера відділу оренди та не призводить до істотної зміни його умов праці, оскільки цим пунктом лише конкретизовано та більш детально окреслено коло обов'язків провідного інженера.

За змістом п. 2.9 посадової інструкції провідний інженер відділу оренди аналізує звіти, акти, інформаційні матеріали, отримані від структурних підрозділів підприємства, стосовно виявлених при перевірках контрагентів (орендарів) порушень виконання ними умов договорів, а також за дорученням керівництва вживає заходи до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання.

Так, згідно з пунктом 2.3 посадової інструкції передбачено, що провідний інженер контролює виконання умов договорів щодо передачі в оренду нерухомого майна.

Пунктом 2.4 посадової інструкції до обов'язків провідного інженера відділу оренди віднесено проведення аналізу виконання умов договорів, та у разі виявлення порушень, надання пропозицій щодо їх усунення.

За умовами пункту 2.5 посадової інструкції провідний інженер організовує проведення перевірок об'єктів на предмет дотримання умов договорів.

Отже, аналіз звітів, актів, інформаційних матеріалів, стосовно виявлених при перевірках орендарів порушень, виконання ними умов договорів та вжиття заходів до контрагентів, що передбачено п.2.9 посадової інструкції, є логічним завершенням обов'язків провідного інженера відділу оренди, визначених пунктами 2.3, 2.4, 2.5 його посадової інструкції.

Вжиття заходів до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання, можливе лише після здійснення перевірок, контролю та проведення аналізу виконання умов договорів, що й належить до безпосередніх функціональних обов'язків позивача, та передбачає дії виключно в рамках чинного законодавства та в межах посадових обов'язків позивача.

Зокрема, у разі порушення контрагентами зобов'язань за договорами оренди, при необхідності відшкодування збитків або застосування штрафних санкцій за порушення умов договорів, учасник господарських відносин, чиї права та законні інтереси порушено, керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського-процесуального кодексу України та умовами договорів оренди, з метою врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів, має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Зобов'язання з вжиття заходів до контрагентів, що порушують умови договорів передбачені розділом II та розділом III Положення про порядок ведення претензійної, позовної роботи та виконання судових рішень в КП «Київський метрополітен», затвердженого наказом від 15.01.2015 року № 15-Н, та відповідно відносяться до компетенції фахівця, який контролює виконання умов договорів, у даному випадку провідного інженера відділу оренди.

Крім того, обов'язки зі здійснення контролю, перевірок, виявлення порушень договорів, передбачені пунктами 2.3, 2.4, 2.5 посадової інструкції провідного інженера, втрачають свій зміст, якщо в подальшому не буде вжито заходів щодо усунення виявлених порушень.

Також, пунктом 2.12 посадової інструкції передбачено, що провідний інженер відділу оренди виконує доручення начальника відділу, готує відповідні роз'яснення (також щодо виконання договорів оренди), довідки, інформаційні та інші матеріали. А отже, виконання доручень та підготовка будь-яких документів, у тому числі й тих, що стосується вжиття заходів до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання, не суперечить посадовим обов'язкам провідного інженера відділу оренди.

При цьому, позивач у позовній заяві зазначає, що йому незрозуміло, які заходи він може вживати безпосередньо до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання, а також у зверненні до начальника метрополітену від 18.12.2015 року вказує, що за вжиття заходів до контрагентів, що порушують договірні зобов'язання, його може бути звинувачено в корупції та притягнуто до кримінальної відповідальності.

Такі дії позивача свідчать про його некомпетентність та небажання належним чином виконувати свої посадові обов'язки, що підтверджується наступним.

Встановлено, що 18.12.2015 року позивач ОСОБА_1 направив на ім'я начальника КП «Київський метрополітен» лист, в якому повідомив керівника про відмову підписати посадову інструкцію провідного інженера відділу оренди без належного обґрунтування причин такої відмови та звинуваченнями на адресу начальника управління оренди та реклами в непрофесійності та упередженому ставленні.

У позовній заяві позивач вказує, що після отримання керівництвом метрополітену листа від 18.12.2015 року на нього почали здійснювати адміністративний тиск шляхом надання окремих доручень з завідомо нездійсненним терміном виконання.

Проте, викладене Позивачем не відповідає дійсним обставинам справи, не підтверджується належними доказами та спростовується наступним.

Після отримання керівником підприємства листа позивача від 18.12.2015 року ним було доручено НЗ - заступнику начальника метрополітену, НЮ - начальнику юридичного управління, НЗПК - начальнику управління з питань запобігання і протидії корупції та доступу до публічної інформації НКР - начальнику управління кадрової роботи опрацювати звернення ОСОБА_1 та надати пропозиції (доручення від 21.12.2015 року № М-155).

Оскільки звернення позивача не містило будь-яких пояснень чи обґрунтувань та нічим не підтверджувалось, на виконання доручення начальника метрополітену, 25.12.2015 року НЗ, НЮ, НЗПК, НКР було запропоновано начальнику управління оренди та реклами Топал К.О., начальнику відділу оренди Яремчук О.В. та позивачу надати письмові пояснення щодо питань, порушених позивачем у зверненні від 18.12.2015 року.

Письмові пояснення були надані начальником управління оренди та реклами Топал К.О., начальником відділу оренди Яремчук О.В.

Позивач від надання будь-яких пояснень відмовився.

Не отримавши від позивача пояснень, йому повторно, листом від 30.12.2015 року № 22/04-491, було запропоновано, в термін до 10 год. 00 хв. 31.12.2015 року, надати пояснення щодо питань, порушених ним у зверненні, а саме: відповісти на ряд запитань, які допомогли б з'ясувати дійсні обставини, та за дорученням начальника метрополітену, опрацювати звернення ОСОБА_1 і надати відповідні пропозиції.

В зазначений термін позивач пояснень не надав та натомість направив лист від 31.12.2015 № 11-03/527, в якому відмовився від надання пояснень і повідомив про, те що ним буде направлено роз'яснення поштою на ім'я начальника метрополітену у невизначений термін.

Проти зазначених обставин не заперечував і сам позивач в ході розгляду справи зазначивши, що він дійсно не надавав жодних пояснень, оскільки в резолюції начальника метрополітену було відсутнє доручення щодо надання ним будь-яких пояснень.

З огляду на зазначене, на виконання доручення від 21.12.2015 року № М-155, НЗ, НЮ, НЗПК, НКР 05.01.2016 року було направлено на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки начальника метрополітену Гавриленка В.В. доповідну записку з викладенням обставин щодо відмови позивача надавати пояснення стосовно звернення від 18.12.2015 року.

Після розгляду доповідної записки тимчасово виконуючим обов'язки начальника метрополітену Гавриленком В.В було надано доручення НДФ директору фінансовому, НКР начальнику управління кадрової роботи «Для вжиття відповідних заходів».

06.01.2016 року начальник управління кадрової роботи ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_1 надати до 13 год. 00 хв. письмові пояснення щодо причин ненадання ним відповіді на питання, викладені у листі від 30.12.2015 року № 22/04-491.

Пояснень ОСОБА_1 не надав, про що складено акт від 06.01.2016 року.

Статтею 139 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативно-правових актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен» працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, забезпечувати виконання виробничих завдань.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен» працівники зобов'язані якісно виконувати свої посадові обов'язки, накази та розпорядження адміністрації.

З огляду на те, що, починаючи з 25.12.2015 року позивач так і не виконав доручення посадових осіб підприємства та не надав пояснень щодо свого звернення від 18.12.2015 року, про що складено акт від 06.01.2016 року, чим порушив ст. 139 КЗпП України, підпункти 3.1.1; 3.1.2 пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен» та перешкоджав виконанню доручення начальника метрополітену посадовими особами підприємства, суд приходить до висновку, що відповідачем йому правомірно було оголошено догану відповідно до наказу від 26.01.2016 року № 1-Н/с.

Позивач також посилався на Положення про порядок проведення службових розслідувань на КП «Київський метрополітен», затверджене наказом від 09.12.2014 року № 295-Н, та вказував, що його не було ознайомлено з наказом про проведення службового розслідування щодо нього.

Проте, жодних службових розслідувань щодо позивача на підприємстві не проводилось, а письмові пояснення він повинен був надати на виконання резолюції начальника метрополітену від 21.12.2015 року №М-155.

Тобто, вказані твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи та є необґрунтованими.

Стосовно накладання на позивача дисциплінарного стягнення відповідно до наказу КП «Київський метрополітен» від 28.01.2016 року № 2-Н/с «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1», то слід зазначити наступне.

Підставою для оголошення догани позивачу стало порушення ним вимог ст. 139 Кодексу законів про працю України, п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КП «Київський метрополітен», систематичне невиконання посадових обов'язків та доручень керівництва.

Проте, у позовній заяві позивач вказує інформацію щодо отримання ним доручень керівництва з викривленням фактичних обставин справи.

Відповідно до пункту 3.4 Положення про відділ оренди Управління оренди та реклами, затверджене начальником КП «Київський метрополітен» 07.12.2015 року, відділ оренди організовує контроль за виконанням умов договорів оренди, у тому числі, шляхом виїзних перевірок.

Згідно з пунктом 3.6 Положення про відділ оренди до його функцій належить прийняття участі у демонтажі тимчасових огороджуючих конструкцій (кіосків) орендарів, розташованих на території підприємства при виконанні нормативно-правових актів та рішень суду.

Пунктами 3.12 та 3.1.6 Положення про відділ оренди визначено, що відділ здійснює підготовку відповідних роз'яснень, довідок, інформаційних та інших матеріалів з питань, що входять до компетенції відділу, та виконує інші завдання і доручення керівництва підприємства в межах покладених на відділ функцій.

Посадові обов'язки провідного інженера відділу оренди ОСОБА_1 визначено посадовою інструкцією, затвердженою заступником начальника КП «Київський метрополітен» Панасюк Н.С. 02.02.2015 року, оскільки, як встановлено вище, від підписання посадової інструкції, затвердженої заступником начальника КП «Київський метрополітен» 07.12.2015 року Пеклуном Д.Ю., ОСОБА_1 відмовився.

Пунктом 2.6 Посадової інструкції провідного інженера передбачено участь у роботі комісії при здійсненні виконавчих дій з демонтажу тимчасових, огороджуючих конструкцій (кіосків) орендарів, розташованих на території підприємства.

Відповідно до пункту 2.11 Посадової інструкції провідного інженера, до його обов'язків належить виконання доручень начальника відділу та розгляд звернень, питань, що належать до компетенції відділу, підготовка відповідних роз'яснень, інформаційних та інших матеріалів.

Згідно з пунктом 2.13 Посадової інструкції провідного інженера, до його завдань належить виконувати вимоги нормативно-правових актів з протипожежної безпеки.

Згідно з пунктом 2.14 Посадової інструкції провідного інженера, він виконує інші завдання та доручення керівництва підприємства в межах функціональних обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що керуючись Положенням про відділ оренди, відповідно до функціональних обов'язків провідного інженера та на виконання листа СП «Служба колії, тунельних споруд і будівель» від 14.12.2015 року №27/08-2977, ОСОБА_1 було доручено начальником відділу оренди Яремчук О.В. 18.12.2015 року скласти графік демонтажів тимчасових огороджуючих конструкцій МАФ (малих архітектурних форм) та вчасно повідомляти структурні підрозділи щодо проведення відповідних робіт (копія листа від 14.12.2015 року № 27/08-2977 з резолюцією).

Встановлено, що позивач не виконав даного доручення та не надав жодних пояснень щодо причин невиконання.

Враховуючи невиконання ОСОБА_1 доручення керівника відділу оренди, 21.12.2015 року начальником управління оренди та реклами Топал К.О. надано ОСОБА_1 окремі доручення № 11-03/491 та № 11-03/494 підготувати та надати до 10 год. 00 хв. 22.12.2015 року графік проведення майбутніх демонтажів із зазначенням дати проведення, місця розташування МАФ, площі та назви контрагента.

Вказане доручення позивач також не виконав та замість його виконання надав на ім'я начальника управління оренди та реклами Топал К.О. службову записку від 22.12.2015 року № 11-03/496 з проханням надати ще одне доручення з іншим терміном виконання.

На службову записку ОСОБА_1 від 22.12.2015 року № 11-03/496 начальником управління оренди та реклами Топал К.О., повторно, листом від 24.12.2015 року №11-03/506, надано доручення позивачу в термін до 15 год. 30 хв. 24.12.2015 (тобто термін виконання доручення продовжено) скласти та письмово надати графік проведення майбутніх демонтажів із зазначенням дати проведення, місць розташування МАФ, площі та назви контрагента та надати письмові пояснення щодо не проведення жодного демонтажу МАФ в період з 11.12.2015 року по 24.12.2015 року.

Дане доручення начальника управління оренди та реклами позивачем було проігноровано, жодних обґрунтованих пояснень щодо не проведення демонтажу МАФ не надано та натомість направлено на її ім'я службову записку від 24.12.2015 року № 11-03/507, в якій щодо змісту доручення вказано наступне: «Ви вимагаєте від мене в термін до 15:50 скласти якийсь графік демонтажу, напевне, щоб потім звинуватити мене у його невиконанні.».

Отже, всі вищевказані доручення начальника управління оренди та реклами фактично позивачем були проігноровані, пояснення щодо невиконання доручень ним не надано.

Незважаючи на те, що терміни виконання доручення на прохання позивача неодноразово продовжувались, ОСОБА_1 їх так і не виконав, звинувативши при цьому начальника управління оренди та реклами в упередженому ставленні.

Загалом описаний перебіг подій свідчить про те, що позивач взагалі не мав наміру виконувати доручену йому роботу.

У зв'язку з невиконанням доручення начальника управління оренди та реклами Топал К.О., заступником начальника метрополітену Пеклуном Д.Ю. 05.01.2016 року за № 1-НЗ було надано доручення позивачу письмово надати в термін до 13 год. 00 хв. 05.01.2016 року графік проведення демонтажів МАФ та письмові пояснення щодо не проведення робіт з координації демонтажу МАФ орендарів у період з 11.12.2015 року по 05.01.2016 року.

Службовою запискою від 05.01.2016 року № 11-03/4 ОСОБА_1 повідомлено заступника начальника метрополітену Пеклуна Д.Ю. про те, що його доручення отримано ним об 11 год. 00 хв. 05.01.2016 року та ним готується проект графіку демонтажу і проект наказу про затвердження даного графіку, які будуть направлені листом за підписом начальника управління оренди та реклами на погодження відповідальним структурним підрозділам метрополітену, що здійснюють демонтаж, та вказано власний термін виконання доручення до 14 год. 00 хв. 11.01.2016 року, а також вказано, що всі пояснення відносно не проведення робіт з координації демонтажу будуть надані в цей же термін.

Замість виконання доручення заступника начальника метрополітену, позивачем направлено доповідну записку від 05.01.2016 року № 11-03/5 (в кінці робочого дня, як він сам вказує у позовній заяві, тобто о 17 год. 30 хв.), на ім'я начальника відділу оренди Яремчук О.В. з проектом графіку демонтажу тимчасових огороджуючих конструкцій (МАФ) та проектом наказу про його затвердження, який йому не доручали розробляти, оскільки, проект наказу про затвердження графіку демонтажів МАФ згідно з п.4.15.17 Інструкції з діловодства в КП Київський метрополітен», затвердженої наказом від 12.01.2015 року № 1-Н, готується за ініціативою структурних підрозділів підприємства або на виконання доручень керівництва підприємства.

При цьому, жодних пояснень щодо не проведення робіт з координації демонтажу МАФ орендарів у період з 11.12.2015 року по 05.01.2016 року позивачем не надано.

Таким чином, позивачем не було виконано доручення заступника начальника метрополітену Пеклуна Д.Ю., оскільки графік виконання демонтажу МАФ та пояснення ним так і не було надано заступнику начальника метрополітену, що ним же й підтверджено у позовній заяві та у судовому засіданні.

Також позивач вказує у своїй позовні заяві, що роботи з координації демонтажу та демонтажу МАФ ним не повинні виконуватись. Однак, цей факт спростовується тим, що виконання таких робіт передбачено пунктами 2.6 та 2.11 посадової інструкції провідного інженера та позивач постійно виконував такі роботи, що підтверджується актами демонтажів МАФ від 13.11.2015 року, від 18.11.2015 року, від 06.12. 2015 року за його участі та факсограмами про організацію та проведення демонтажів МАФ, виконавцем яких є позивач.

Отже, як встановлено з вищевикладеного, позивачем починаючи з 18.12.2015 року свідомо не виконувались доручення керівництва підприємства та в своїх службових записках позивач не зазначив будь-яких обставин, що свідчать про поважність причин невиконання ним доручень або які ускладнюють їх виконання.

Натомість, як вбачається зі змісту листів та службових записок позивача, він увесь час ухилявся від виконання доручень, неодноразово просив перенести терміни їх виконання або сам встановлював такі терміни, а також вказував, що це не належить до його обов'язків або він не розуміє, що від нього вимагають.

Проте, розробивши проект графіку демонтажу МАФ (доручення, як зазначено вище, позивачем належним чином не виконано та порушено термін виконання) і направивши його начальнику відділу оренди все ж підтвердив, що така робота відноситься до його безпосередніх посадових обов'язків, які він навмисно не виконував протягом тривалого періоду часу.

Окрім порушення посадових обов'язків, проступок позивача полягав також у бездіяльності, яка тривала певний період часу.

Враховуючи систематичне невиконання позивачем своїх посадових обов'язків та доручень керівництва, а також відмову надати пояснення щодо таких дій, бездіяльність позивача, посадовими особами підприємства, а саме начальником управління з питань запобігання і протидії корупції та забезпечення доступу до публічної інформації ОСОБА_9, начальником управління кадрової роботи ОСОБА_10, начальником юридичного управління ОСОБА_11, начальником відділу кадрів ОСОБА_12 підготовлено подання від 20.01.2016 року № 09/10-07 на ім'я начальника метрополітену Брагінського В.В., в якому викладено обставини протиправних дій позивача ОСОБА_1

27.01.2016 року до 13 год. 00 хв., позивачу було запропоновано надати пояснення щодо невиконання ним своїх посадових обов'язків та доручень керівництва.

Від надання пояснень позивач відмовився, про що складено відповідний акт від 27.01.2016 року.

Також, в позовній заяві позивач зазначає: «Про свою не згоду з новим п.2.9 посадової інструкції листом від 09.12.2015 року № 11-03/734, повідомив роботодавця в особі начальника Управління оренди та реклами Топал К.О. Тому за такий, на думку роботодавця проступок, я мав бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не пізніше місячного строку, починаючи з 09.12.2015 року, а саме: не пізніше 09.01.2016 року».

Однак вказане позивачем не відповідає дійсним обставинам справи.

Позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не лише за незгоду підписати посадову інструкцію, а й за невиконання доручень керівництва щодо надання пояснень стосовно фактів, викладених позивачем у зверненні на начальника метрополітену від 18.01.2016 року.

Факт відмови позивача надати пояснення зафіксовано актом від 06.01.2016 року, дата якого і є фактичною датою виявлення проступку за який йому оголошено догану. Таким чином, дисциплінарне стягнення до позивача могло бути застосовано у період з 06.01.2016 року до 06.02.2016 року, а отже, строк застосування дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення поступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За змістом цієї норми обчислення місячного строку починається саме з дня виявлення поступку. При цьому виявлення проступку означає не тільки виявлення його факта, але і дії або бездіяльності у вигляді проступку, а також встановлення характеру порушення, причинного зв'язку між діями та ; наслідками і вини у цьому працівника.

Тобто, проступок може мати місце не тільки у вигляді разового порушення одноразової дії, але і у вигляді бездіяльності, яка триває певний строк.

Як вбачається з вищевикладеного, позивач допустив проступок не лише у вигляді невиконання доручень керівництва, а й у вигляді бездіяльності, яка тривала до часу оголошення йому догани, оскільки жодного доручення ним так і не було виконано, не було надано пояснень щодо таких дій та позивач увесь час ухилявся від їх надання, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин строк має застосовуватись з часу виконання обов'язку, оскільки жодний з обов'язків позивачем не виконано, то строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності не порушено.

Також, як визначено ч.2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Як вбачається з матеріалів справи, шість місяців з дня вчинення проступку не минуло.

З огляду на наведені факти, посилання позивача, що накладання дисциплінарних стягнень, у вигляді оголошення доган, відбулось на ґрунті особистої неприязні та упередженого ставлення до нього начальника управління оренди та реклами Топал К.О. і заступника начальника КП «Київський метрополітен» Пеклуна Д.Ю. не підтверджується ним жодними належними, в розумінні ст.ст. 57, 58, 60 Цивільного процесуального кодексу України, доказами, та ґрунтується виключно на припущеннях позивача, які, як визначено ч.4 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, не можуть вважатись належними доказами у справі.

Крім того, за клопотанням позивача та його представника в ході розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_9, який працює на посаді начальника управління з питань запобігання та протидії корупції та забезпечення доступу до публічної інформації КП «Київський метрополітен», ОСОБА_11, який працює на посаді начальника юридичного відділу КП «Київський метрополітен», ОСОБА_10, який працює на посаді начальника управління кадрової роботи КП «Київський метрополітен», ОСОБА_12, яка працює на посаді начальника відділу кадрів управління кадрової роботи КП «Київський метрополітен».

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що вони працюють разом з позивачем у КП «Київський метрополітен.

Зазначили, що вони були свідками того, що позивач систематично умисно не виконував свої посадові обов'язки та доручення керівництва, а також відмовлявся надавати пояснення щодо таких дій, у зв'язку з чим ними було підготовлено подання від 20.01.2016 року № 09/10-07 на ім'я начальника метрополітену Брагінського В.В., в якому були викладені обставини протиправних дій позивача ОСОБА_1

Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересовані в справі і підстав для обмови позивача у них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи. Тому і підстав для сумніву у правдивості пояснень представників відповідача щодо систематичного порушення позивачем ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, у суду немає.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що накази КП «Київський метрополітен» 26.01.2016 року №1-Н/с та від 28.01.2016 року №2-Н/с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1» є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вважає за доцільне відмовити позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 148 КЗпП України, ст. ст. 10, 27-30, 57-60, 88, 169, 174, 197, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Київський метрополітен», третя особа начальник КП «Київський метрополітен» Брагінський Віктор Володимирович про визнання незаконними та скасування наказів від 26.01.2016 року №1-Н/с та від 28.01.2016 року №1-Н/с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя