Ухвала суду № 62225071, 21.10.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/27711/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2016 р. Дніпровського районного суду м. Києва у складі трьох професійних суддів:

Головуючого-судді Гончарук В.П.

суддів- Виниченко Л.М., ОСОБА_1

при секретарі- Красновій І.В.

прокурора Понмарьової М.С.

захисників- Ніцу І.Г., ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених- Сабо Ю.В., ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.5, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_4 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.5, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_7 за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.15 п.5, п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України, про роз'яснення ухвали суду від 9.10.2015 р., колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Захисник ОСОБА_8 звернувся до суду щодо розгляду його заяви про роз»яснення судового рішення від 09.10.2015 р., що винесене складом суду, щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6, так як йому не зрозуміло зміст вказаної ухвали, не зрозуміло на які доказами посилався суд щодо обрання та продовження міри запобіжного заходу його підзахисному у виді тримання під вартою та на які ризики посилався прокурор, що визначені ст.. 177 КПК України, які ризики існували на час винесення вказаної ухвали, які докази надавались прокурором щодо підтвердження вказаних ризиків, та на даний час в суді не доведена вина ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині.

Тримання під вартою є виключна міра запобіжного заходу та тяжкість можливого покарання не є піставою для тримання його підзахисного під вартою.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 підтримав свою заяву та просив роз»яснити судове рішення яке є йому не зрозумілим.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника зазначаючи, що зміст ухвали йому в повній мірі не зрозумілий та він потребує розтлумачення.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо ро»яснення судового рішення, обґрунтовуючи це тим, що судове рішення є зрозумілим та додатковому розясненню не потребує.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні не підтримав заяву ОСОБА_8 та просив в задоволенні вказаної заяви відмовити.

Захисник ОСОБА_2 не висловила чіткої позиції щодо заявленого клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підтримали своїх захисників.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2015 р. міру запобіжного заходу в тому числі і обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі, залишено без зміни, та продовжено строки тримання його під вартою.

Вивчивши заяву з додатками, матеріали провадження за обвинуваченням: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, дослідивши ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2015 р. колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Вказана стаття КПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого, ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Дослідивши текст ухвал, суд вважає, що дані судові рішення є зрозумілими, оскільки ухвали суду від 9 жовтня 2015 pоку не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та відповідають вимогам статті 372 КПК України.

Крім того за змістом ст.380 КПК України, яка віднесена до Глави 29 КПК України Розділу ІV «Судове провадження у першій інстанції», судом здійснюється розяснення судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження по суті, у звязку з чим вищезазначені заява захисника ОСОБА_8 про розяснення ухвали Дніпровського районного суду м.Києва що була ухвалена під час судового розгляду, не може бути предметом розгляду суду в розумінні ст.380 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 380 КПК України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_8 про роз'яснення ухвали суду від 9 жовтня 2015 р.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.

головуючий суддя

судді: