Ухвала суду № 62224355, 24.10.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"24" жовтня 2016 р. Справа № 806/1067/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників відповідача - Крилова О.О., Макарова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов'язання скасувати накази, поновлення на посаді, виплатити кошти ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: зобов'язати Житомирський прикордонний загін скасувати наказ від 26.03.2015 № 47-кп про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "сувора догана" заступника начальника відділу прикордонної служби "Овруч" І категорії (тип Б) з оперативно-розшукової роботи - начальника прикордонного оперативно-розшукового відділення майора ОСОБА_5; зобов'язати Житомирський прикордонний загін скасувати накази в частині застосування дисциплінарних стягнень відносно ОСОБА_5, а саме:

- наказ від 18.05.2015 № 429-аг про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана" на офіцера відділу організації охорони державного кордону штабу майора ОСОБА_5;

- наказ від 12.08.2015 № 148-кп, про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана" на офіцера відділу організації охорони державного кордону штабу майора ОСОБА_5;

зобов'язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України скасувати наказ № 134-аг від 17.03.2015; зобов'язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України скасувати наказ начальника Північного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 43-ОС від 16.03.2016 в частині звільнення з військової служби в запас наказом за підпунктом "и" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 із застосуванням частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", без права носіння військової форми одягу ОСОБА_5, офіцера відділу організації охорони державного кордону штабу; зобов'язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України скасувати наказ начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 58-ОС від 28.03.2016 в частині виключення зі списків особового складу ОСОБА_5 та зняття з нього усіх видів забезпечення; зобов'язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України поновити ОСОБА_5 на військовій службі на посаді офіцера відділу організації охорони державного кордону штабу з дати звільнення, а саме з 16.03.2016; зобов'язати Житомирський прикордонний загін включити ОСОБА_5 до списків особового складу з дати виключення, а саме з 28.03.2016 та виплати йому грошове забезпечення та видати матеріальне забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2016 року клопотання представника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_5 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов"язання скасувати накази від 26.03.2015 р. № 47-кп, від 18.05.2015 р. № 429-аг, від 12.08.2015 р. № 148-кп, від 17.03.2015 р. № 134-аг, від 16.03.2016 р. № 43-ОС, від 28.03.2016 р. № 58-ОС, поновлення на посаді та зобов"язання виплатити кошти, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 проходив службу в Житомирському прикордонному загоні Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 2011 року.

Наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.03.2016 № 43 - ОС майора ОСОБА_5 звільнено з військової служби в запас Збройних Сил У країни у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Наказом начальника Житомирського прикордонного загону від 28.03.2016 № 58-ОС ОСОБА_5 виключено із списків особового складу частини з 28.03.2016.

Матеріалами спрви встановлено, що позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Наказом начальника Житомирського прикордонного загону від 26.03.2015 №47-КП ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана".

Наказами начальника Житомирського прикордонного загону від 18.05.2015 №429-аг та 12.08.2015 №148-КП ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарні стягнення "догана".

Наказом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від 17.03.2015 № 134-аг ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді "пониження в посаді"

Не погоджуючися з вказаними наказами позивач звернувся до суду з даним позовом.

На що, під час розгляду справи в суді першої інстанції, предстаником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв"язку з пропуском строку звернення до суду на підставі ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вважає, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду щодо оскарження зазначених наказів

Однак позивач вважає дане клопотання безпідставним, оскільки лише в березні 2016 року, йому стало відомо, що він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, вказує, що тривалий час перебував на лікарняному та за станом здоров'я не зміг оскаржити накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності в установлений тримісячний строк. Також під час служби на нього здійснювався постійний психологічний тиск, з огляду на що вважає, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, доводи позивача про поважність пропуску строку не відповідають дійсності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, зміст позовної заяви та додані до неї матеріали свідчать про те, що спір виник з приводу проходження ОСОБА_5 служби в органах Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, яка є публічною, тому є вірними висновки суду першої інстанції, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати саме місячний строк звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної статті КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наведена норма Кодексу, дає підстави для висновку, що законодавцем чітко встановлено строк звернення до суду у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби у один місяць, а також передбачено, що такий строк починає свій перебіг із моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинним процесуальним Законом обмежено право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно правових відносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В той же час, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Судом встановлено, що позивач подав позовну заяву до Житомирського окружного адміністративного суду 16 червня 2016 року, згідно штемпеля на поштовому конверті про відправлення кореспонденції до суду.

Разом з тим, як вже зазначалося, в обґрунтування поважності пропущеного строку звернення до суду позивач посилається на те, що йому лише в березні 2016 року, тобто з моменту отримання листа на запит адвоката, стало відомо про те, що його наказами від 17.03.2015 № 134-аг, від 26.03.2015 № 47-кп, від 18.05.2015 №429-аг, від 12.08.2015 №148-кп було притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Однак,як встановлено судом першої інстанції, про існування таких наказів позивачу було відомо ще в 2015 році.

Оскільки, ОСОБА_6 був ознайомлений з наказом від 26.03.2015 № 47-кп - 01.04.2015, з наказом від 18.05.2015 № 429-аг - 18.05.2015, з наказом від 12.08.2015 № 148-КП - 12.08.2015, про що свідчать його підписи на даних наказах (а.с.63-68).

Відносно наказу від 17.03.2015 №134-аг, то про його існування позивачу було відомо ще 09.04.2015, що підтверджує його підпис в службовій картці (а.с. 140-143).

Крім того судом першої інстанції були оглянуті оригінали даних наказів та службової картки, також позивачем не заперечується, що підписи на них виконані саме ним.

Разом з тим, обізнаність позивача з наказом № 134-аг від 17.03.2015 свідчить ще і та обставина, що даним наказом ОСОБА_6 було понижено в посаді, а саме з посади заступника начальника ВПС "Овруч" з ОРР-начальника ПОРВ переведено на посаду офіцера відділу організації охорони державного кордону штабу.

Таким чином, з 17.03.2015 до дати звільнення-16.03.2016 ОСОБА_6 цілий рік проходив службу на нижчій посаді, а тому знав або повинен був дізнатися про існування даного наказу.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Такми чином судом першої інстанції встановлено, що про існування вищевказаних наказів, в тому числі про звільнення, позивач знав фактично з моменту їх видання.

Також судом попередньої інстанції встановлено, що під час виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини, для здачі своєї посади та проведення остаточного розрахунку з ОСОБА_5, останньому було надано обхідний лист для проходження по відповідним службам, з метою проведення належного розрахунку з ним. Після того, як ОСОБА_5 обійшов усі служби, 28.03.2016 даний лист був зданий до відділу кадрів. В обхідному листі вказані підстави для звільнення, а саме: наказ від 16.03.2016 № 43-ОС, наказ начальника Житомирського прикордонного загону від 28.03.2016 № 58-ОС (а.с.71).

Отже, про існування наказу про звільнення позивач знав ще 28.03.2016, тобто в день, коли його виключали із списків особового складу частини, оскільки на службу він не з'являвся, що свідчить про обізнаність в тому, що його звільнено з військової служби. Тому, безпідставними є також доводи позивача про те, що йому не вручили копії наказів.

Щодо доводів про поважність причин пропуску звернення до суду через перебування позивача на лікарняному Колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи містять копії довідок про тимчасову непрацездатність, з яких вбачається, що ОСОБА_5 хворів 11.02.2016, з 15.02.2016 по 19.02.2016, з 02.03.2016 по 04.03.2016, з 09.03.2016 по 10.03.2016, з 11.03.2016 по 25.03.2016, тобто перед днем звільнення (а.с. 124-128).

Однак, доказів того, що ОСОБА_5 знаходився на лікуванні з дня фактичного звільнення, тобто з 28.03.2016 по день звернення до суду не надано.

Отже, такі доводи позивача є безпідставними.

Таким чином доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду оцінюються критично.

Суд також звертає увагу на те, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже зазначалося ч.3 ст.99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

В правовому полі сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, урегульовано Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 року № 551-XIV, положення якого поширюються в тому числі і на Державну прикордонну службу України.

Відповідно ст. 88 даного Закону військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Тобто, визначений ст.99 КАС місячний строк на звернення до суду щодо спорів про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є спеціальними.

Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на необхідність застосування до спірних правовідносин ст.233 КЗпП України згідно з позицію Верховного Суду України у рішені по справі № 21-389а13, то колегія суддів зазначає наступне.

Даною нормою визначено, право працівника звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк.

Однак, слід зазначити що відповідно до ч.2 с.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

За змістом постанови, на яку посилається представник позивача, Верховним Судом України давалася оцінка правомірності застосування судами нижчих інстанцій наслідків пропуску строку звернення до суду у вигляді відмови в задоволенні позову, визначених в ст.100 КАС в редакції, яка діяла до 07.07.2010 р.. Крім того, норми ст.99 КАС України (до 07.07.2010 р.) передбачали річний строк звернення до суду.

Водночас положеннями ст. ст. 99,100 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI, врегульовано особливості визначення строків для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та наслідків їх пропуску.

Отже, як зазначив суд першої інстанції, доводи представника позивача щодо застосування норм ст. 233 КЗпП України до спірних правовідносин є безпідставними та не заслуговують уваги, з чим і погоджується колегія суддів.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" жовтня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_2

- ОСОБА_7.АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України вул.Промислова,5,м.Житомир,10025

-Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України вул. Баранова, 125,м.Житомир,10025

- ,