Ухвала суду № 62224312, 20.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 р.Справа № 820/11854/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. по справі № 820/11854/15

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області

треті особи Служба у справах дітей виконкому Люботинської міської ради , ОСОБА_2

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області (далі - відповідач), треті особи: Служба у справах дітей виконкому Люботинської міської ради, ОСОБА_2, в якій просив суд визнати незаконними дії відповідача про включення відомостей про особу ОСОБА_3, як батька ОСОБА_4, в актовий запис про народження дитини № 78 від 13 травня 2011 р. шляхом виключення відомостей про ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, як батька, з актового запису № 78 від 13 травня 2011 року про народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Представник позивача просив проводити розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача надав заперечення проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 20.10.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивач - ОСОБА_1 (дівоче прізвище "ОСОБА_1") мала брата - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Як стверджує позивач, восени 2013 року, під час оформлення спадкових прав, їй стало відомо, що до нотаріальної контори звернулась з заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, яка стверджує, що батьком її сина - ОСОБА_4 є померлий ОСОБА_3.

Згодом, як зазначає позивач, до Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 направлена позовна заява про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 грудня 2014 р на їм'я малолітнього ОСОБА_4, на житловий будинок АДРЕСА_1

Під час розгляду справи у Дергачівському районному суді Харківської області надійшли документи від приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, на підставі яких 12 грудня 2014 року на ім'я малолітнього ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 Серед наданих нотаріусом документів була копія актового запису № 78 від 13.05.2011р. про народження ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року, матір'ю якого зазначена ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, а батьком - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Судом встановлено, що актовий запис внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 13.05.2011р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, з якого вбачається, що батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5, а мати - ОСОБА_2. Крім того, в розділі 20 зазначено, що мати дитини перебуває у шлюбі з громадянином ОСОБА_6, який не є батьком ОСОБА_4 (а.с. 15).

Позивач вважає, що дії відповідача про включення відомостей про особу ОСОБА_3 як батька ОСОБА_4 в актовий запис про народження дитини № 78 від 13.05.2011р. є незаконними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" визначено, що правову основу діяльності органів реєстрації актів громадянського стану визначають Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України.

Відповідно до ч.1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VІ від 01.07.2010 року, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд, здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

До завдань відповідача, як органу реєстрації актів громадянського стану, ст.5 зазначеного закону віднесено:

- забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів громадянського стану;

- внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень;

- поновлення втрачених та анулювання повторно складених актових записів;

- видача громадянам свідоцтв про реєстрацію;

- збереження архівного фонду.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст.9); державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч.2 ст.9); актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (ч.3 ст.9).

За правилами, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: рішення суду.

Відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з пунктом 19 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000р. № 52/5, якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини (додаток 4), а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. У цьому разі державна реєстрація народження проводиться у порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 17 цієї глави.

Про подану заяву робиться такий запис у графі "Для відміток" актового запису про народження: "Мати дитини перебуває у шлюбі з ... (прізвище, власне ім'я, по-батькові), який згідно із спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини", і обоє з подружжя розписуються в цій графі.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 дійсно не перебувала у шлюбі з померлим ОСОБА_5, а згідно актового запису про шлюб № 201, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, перебуває у шлюбі з громадянином ОСОБА_6, який згідно зі спільною заявою подружжя від 13.05.2011 року не є батьком дитини (а.с. 53).

Так, на вимогу пункту 19 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено спільну заяву матері і батька дитини про визнання батьківства від 13 травня 2011 року за вх. № 14/03-25, в якій зазначено, що ОСОБА_5 визнає себе батьком ОСОБА_4 (а.с. 56).

Даний факт є беззаперечним доказом того, що інформація, вказана в згаданому вище Актовому записі, відповідає дійсності.

Крім того, необхідно зауважити на те, що 13.05.2011 року ОСОБА_5 зроблений особистий підпис у Книзі обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв про народження 03-40 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції про отримання свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 54, 55).

Отже, вказані документи також підтверджують, що померлий - ОСОБА_5 насправді є батьком ОСОБА_4.

З огляду на той факт, що мати дитини - ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_6, який не є батьком ОСОБА_4, відділом була здійснена державна реєстрація народження ОСОБА_4 на підставі ст. 126 Сімейного кодексу України, оскільки була наявна спільна заява померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо визнання батьківства.

Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що померлий рідний брат позивача - ОСОБА_3 не пов'язаний з матір'ю дитини - ОСОБА_2 жодними правовими відносинами.

Таким чином, дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області про включення відомостей про особу ОСОБА_3, як батька ОСОБА_4, в актовий запис про народження дитини № 78 від 13 травня 2011 р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є правомірними, оскільки вчинені у відповідності до ст. 126 Сімейного кодексу України та абз. 4 пунктом 17 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його дій, що оскаржуються.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. по справі № 820/11854/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2016 р.