Ухвала суду № 62223859, 24.10.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/212/16-к

Номер провадження 1-кп/699/36/16

УХВАЛА

24.10.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді - Савранського О.А.

за участю секретаря - Ященко О.М.

прокурора - Кривенко Є.П.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

провівши в приміщенні Корсунь - Шевченківського районного суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12013250200000425 внесене 21 вересня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню :

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, непрацюючий, не одружений, не судимий, обраний запобіжний захід тримання під вартою по 24 жовтня 2016 року включно у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121,ч.1 ст.296 КК України,

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, не одружений, не судимий, обраний запобіжний захід особисте зобовязання по 24 жовтня 2016 року включно у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121,ч.1 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2016 року до Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженню, 21 вересня 2013 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 2013250200000425 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст. 296 КК України та ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст.121, ч.1 ст.296 КК України.

В провадженні судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Кіхтенко Н.І. знаходилося дане кримінальне провадження.

Прийнятою постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22 вересня 2016 року за №1600-VIII у звязку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Кіхтенко Наталію Іванівну, яка була визначена головуючою суддею в даній справі.

06 жовтня 2016 року мною отримане дане кримінальне провадження для розгляду і призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Просить викликати свідків, зазначених у обвинувальному акті. Крім того, просить про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання відповідно до ст.194 КПК України, оскільки розгляд кримінального провадження ще не розпочато, строки дії запобіжних заходів закінчуються 24 жовтня 2016 року.

На даний час не змінилися та продовжують існувати ризики,передбачені п.1,3,4,5 ст.177 КПК України, що були і при обранні та продовженні запобіжних заходів. Так, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого,експерта,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_2 вже порушував покладенні на нього зобовязання перебуваючи під домашнім арештом, у звязку з чим йому був змінений запобіжний захід на тримання під вартою; він не має сталих соціальних звязків, оскільки до свого затримання проживав і працював у республіці Польща, не має постійного місця роботи; не навчається; свій вільний час проводив у нічних закладах, вживаючи спиртні напої. Також враховуючи тяжкість покарання,яке йому загрожує за вчинення тяжкого злочину, яким спричинено загибель людини, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, будучи особисто знайомим із свідками, може незаконно впливати на потерпілих і свідків та експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Стосовно клопотання захисника обвинуваченого про негайне звільнення з під-варти вважає про відсутність підстав.

Потерпілі в суд не зявилися,надавши письмову заяву про проведення судового засідання без їх участі.

Захисник ОСОБА_3 надав суду письмове клопотання про направлення кримінального провадження за підсудністю та обвинувального акту прокурору посилаючись на те, що особи обвинувачуються у скоєнні злочинів на території смт.Лисянка Черкаської області, де і повинно відповідно до ч.1 ст.32 КПК України здійснюватися розгляд кримінального провадження. Стосовно повернення обвинувального акту зазначає, що в обвинувальному акті відсутній повний перелік матеріалів кримінального провадження, які знаходяться в певних томах матеріалів провадження. Також сфальсифіковані матеріали провадження, в тому числі процесуальні документи. Крім того, для встановлення обєктивних обставин злочинів просить викликати у суд свідків, зазначених у обвинувальному акті та не зазначених.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника ОСОБА_3 і вважає,що його підзахисний обвинувачений ОСОБА_2 підлягає негайному звільненню з під-варти та клопоче про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт посилаючись на відсутність законних підстав для продовження строків тримання під вартою зазначених у клопотанні прокурора.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Зясувавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Корсунь - Шевченківському районному суду Черкаської області.

Відповідно до ч.1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п'ятиднів з дняйого надходження призначаєпідготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Ухвалою було призначено підготовче судове засідання.

Згідно приписів ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, в тому числі, рішення про направлення обвинувального акту за підсудністю та його повернення прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, а саме ст.291 КПК України.

Так, суд зазнає, що 04 квітня 2016 року до апеляційного суду Черкаської області головуючим на той час у кримінальному провадженні, суддею Кіхтенко Н.І. було направлено подання про передачу кримінального провадження за підсудністю на підставі ч.1 ст.34 КПК України до Лисянського районного суду Черкаської області.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06 квітня 2016 року матеріали кримінального провадження повернуті до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області для розгляду.

Тобто, питання підсудності вже визначено.

Підстав для прийняттярішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України та зупинення кримінальногопровадженнянемає.

Обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Відповідно до вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим,після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом,що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи,які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4. До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу,щодо якої здійснюється провадження,у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса,розрахунковий рахунок,ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування. Якщо в ньому будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурором для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону.

Таких недоліків, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд не встановив. Посилання захисника підлягають перевірці при розгляді кримінального провадження по суті.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані у передбаченому цим Кодексом порядку,на підставі яких слідчий,прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази,документи,висновки експертів.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/ або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення,якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За таких обставин є достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст.27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду кримінального провадження повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується одвадцятьчетвертій годині останньогоднястроку. А тому, підстав для негайного звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з під-варти не має.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право насвободу та недоторканність, яке єнайважливішим у«демократичному суспільстві» урозумінні Конвенції. Кожен має право назахист цього права, щоозначає небути позбавленим абонемати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось заумов, встановлених уп. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків євичерпним ілише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, асаме гарантувати, щонікого небуде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи невважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні єнедостатнім. Такий захід має бути необхідним законкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою увідповідності допідпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, читримання особи під варту конче необхідним тачиможуть інші, менш суворі заходи бути достатніми длядосягнення цієї цілі.

Відповідно до приписів ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані вище дії.

Відповідно до положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого обвинувачуються; вік та стан їх здоровя; міцність соціальних звязків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На даний час залишилися ті ж ризики, які давали і дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження, а саме: обвинувачені дійсно не мають сталих соціальних звязків, обвинувачуються у вчиненні двох злочинів, один з яких є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі строком від семи до десяти років ; можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд зазначає, що саме на необхідність таких обраних і продовжених запобіжних заходів вказав у своїй ухвалі апеляційний суд Черкаської області при скасуванні вироку у кримінальному провадженні та який поклав на ОСОБА_1 обовязки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строк дії яких не повинен перевищувати 2-х місяців, відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, з обранням особистого зобовязання, а ОСОБА_2 продовжив строк тримання під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку про не достатність менш суворих заходів длядосягнення цієї цілі і продовжує обрані запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 24 жовтня 2016 року по 22 грудня 2016 року включно; обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання строком на два місяці, з 24 жовтня 2016 року по 23 грудня 2016 року включно з покладенням обовязків відповідно до п.1-3) ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в клопотаннях про повернення обвинувального акту, направлення кримінального провадження за підсудністю та зміни запобіжного заходу.

Кримінальне провадження призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області на 27 жовтня 2016 року о 14 год. 00 хв.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження і свідків, зазначених у обвинувальному акті.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на шістдесят днів, по 22 грудня 2016 року включно з утриманням його в Черкаському слідчому ізоляторі УДПтС України в Черкаській області.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, строком на два місяці, по 23 грудня 2016 року включно.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки :

1) прибувати до визначеної службової особи за її викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, з місця свого проживання, перебування, яким на даний час є вул. Ястребцова, 1 у смт. Лисянка Черкаської області, без дозволу прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання чи перебування.

Обвинуваченому ОСОБА_1 розяснити, що у разі невиконання покладених на нього судоми обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0.25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ОСОБА_1 запобіжного заходу особистого зобовязання здійснюєпрокурор.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - по 22 грудня 2016 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання - по 23 грудня 2016 року включно.

Копію ухвали направити для виконання Черкаському слідчому ізолятору УДПтС України в Черкаській області та вручити обвинуваченим.

При заявленні клопотань учасниками судового провадження надати їм можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Савранський О. А.