Ухвала суду № 62223707, 18.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/704/16 Головуючий 1 інстанції Довготько Т.М.

Справа № 643/16218/14-ц Доповідач: Коровін С.Г

Категорія: договірні .

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коровіна С.Г.

суддів - Коваленко І.П., Довгаль А.П.,

при секретарі - Личак А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41970 грн. 18 листопада 2014 року відкрито провадження у справі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Ухвалою суду від 29 грудня 2014 року, за заявою представника позивача, провадження у справі зупинено на шість місяців до прийняття спадщини спадкоємцями.

Ухвалою суду від 02 липня 2015 року провадження у справі відновлено.

Від представника позивача надійшло клопотання про залучення замість померлого боржника до участі у справі, у якості відповідачів, правонаступників боржника - спадкоємців ОСОБА_1, ОСОБА_4. Ухвалою суду від 25 серпня 2015 року залучені до участі у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості правонаступників ОСОБА_1, ОСОБА_4.

17 вересня 2015 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість несплачену ОСОБА_3 за кредитним договором на загальну суму 41970 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 25.03.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 001-20530-250313, згідно з умовами якого Банк відкрив позичальнику картковий рахунок та встановив кредитний ліміт. Станом на 19.08.2014 року позичальник не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в сумі 41970 грн. Крім того позивач просив врахувати, що, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, 10.06.2015року відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вказали, що судом при ухваленні рішення порушені вимоги матеріального та процесуального права, а тому воно є незаконним.

Відповідачі у судове засідання неодноразово не з'являлися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином

Представник позивача надавав суду пояснення, але в останнє судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія вважає, що з урахуванням вимог ст. 303-1, 305 ЦПК України можливо закінчити розгляд справи у відсутність сторін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, перевіривши обставини справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За правилом ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Суд, за нормою ч.1 ст.11 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2013 року між Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №001-20530-250313.

Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору позивачем було відкрито картковий рахунок №26254908153430 в національній валюті України - гривні. Позивач згідно до умов договору випустив та видав ОСОБА_3 платіжну картку та ПІН-код до неї і здійснював її обслуговування на умовах, викладених у Тарифному пакеті Visa Класичний. Банк надав ОСОБА_3 кредит шляхом відкриття відновлювальної Кредитної лінії, відповідно до п.1.3 Кредитного договору. На день відкриття кредитної лінії позивачем було встановлено кредит у розмірі 35000 грн.

Відповідно до умов договору держатель картки повинен щомісяця в строк, визначений правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, пеню, у разі порушення строків сплати заборгованості. Станом на 19.08.2014 року ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання не виконував і у нього виникла заборгованість у розмірі 41970.00 грн. з яких: 21340,00 грн. тіло кредиту, 13650, 00грн. - прострочене тіло кредиту, 6980,00 грн. - заборгованості за комісіями (а.с.3).

Позивач з посиланням на вимоги ст. 526, 1049, 1054 ЦК України просив повернути зазначені кошти та судові втрати.

Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, до участі у справі у якості правонаступників за заявою позивача залучено спадкоємців померлого - ОСОБА_1 та ОСОБА_4. З посиланням на вимоги ст.1218, 1296 ЦК України позивач просив стягнути зазначену заборгованість з вказаних спадкоємців у відповідності до їх часток у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_3

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 18.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 16489 (а.с.23).

Як вбачається з повідомлення №3872/02-14 від 09.07.2015 року Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, який проживав у за адресою АДРЕСА_1 було подано 10.06.2015 року заяву від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє за себе та від імені своєї малолітньої дочки, ОСОБА_6, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №1587, спадкова справа №705/2015, про прийняття спадщини постійно проживаючи з померлим на день його смерті за однією адресою. Інших заяв від спадкоємців про прийняття або про відмову від спадщини не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.40).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012рок, при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Позивачем, всупереч вимогам ст.ст. 10,60 ЦПК України у суді першої інстанції не надано доказів вартості майна, яке кожен із відповідачів одержав у спадщину, відповідно до їх часток, в межах вартості якого кожен зі спадкоємців відповідає перед банком. Не надано таких доказів позивачем і апеляційному суду. Крім того з відповіді Одинадцятої Харківської нотаріальної контори вбачається, що заяву про прийняття спадщини подали ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє за себе та від імені своєї малолітньої дочки, ОСОБА_6. Таким чином спадкоємців після смерті ОСОБА_3, яки прийняли спадщину, є три особи. Позивач не надав доказів про їх родинні стосунки з померлим, та спадкоємцями якої черги вони є. Крім того до участі у справі у суді першої інстанції не залучено ОСОБА_6, або її законного представника. При наявності трьох спадкоємців, а не двох, як зазначив позивач розмір часток у спадщини спадкоємців зміняться. Вирішити таке питання суд апеляційної інстанції позбавлений можливості, оскільки у відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційна скарга посилань на це не містить, крім того апеляційний суд позбавлений можливості залучати до участі у справі на стадії апеляційного провадження нові сторони.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення тільки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості ОСОБА_3 відповідно до їх часток у спадщині.

Оскільки згідно ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Позивачем, не надано доказів того, яке майно успадкували відповідачі та яка вартість майна, яке кожен із відповідачів і взагалі спадкоємців одержав у спадщину відповідно до їх часток, в межах вартості якого кожен зі спадкоємців відповідає перед банком.

Крім того за положеннями ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З аналізу зазначеної норми є підстави вважати, що строки предявлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (присічними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів. А тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» з часу коли дізнався про відкриття спадщини протягом шести місяців вимог до усіх спадкоємців, які прийняли спадщину не пред'явив. У позові на ст. 1281 ЦК України, як на підставу своїх вимог не звернувся.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія суддів погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -