Ухвала суду № 62223374, 18.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р.Справа № 820/1793/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2016р. по справі № 820/1793/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Харківській області №0000111409 від 18.03.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000111409 від 18.03.2016 року виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду в частині задоволення позовних вимог , подав апеляційну скаргу, посилаючись на те , що судом неповно з'ясовані обставини справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову від 21.07.2016 р. , прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , просить суд апеляційної інстанції залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 р. , а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 37877340 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

04.03.2016 року проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період, з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт № 90/20-40-14-0308/37877340 від 04.03.2016р.

Перевіркою встановлено , крім іншого, порушення позивачем п.2.6, п.2.8, п.2.11, п.2.12 глави 2 та п. 3.5 глави 3 Постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004р.

На підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від №0000111409 від 18 березня 2016р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 14590,06 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем вимог чинного законодавства стосовно касової дисципліни та обігу готівки та незаконність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» визначений перелік порушень, за які передбачені штрафні санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі-Положення),розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами(підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до статті 1 Положення розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек. товарний чек. розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України № 265/95-ВР.

Згідно пункту 2.2. Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно п. 1.2 названого Положення книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Тобто, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність, передбачена абзацом третім статті 1 названого вище Указу Президента України.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених вище норм права міститься в постанові Верховного Суду України від 2 квітня 2013 року у справі № 21-76а13. Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України такий висновок Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В силу пункту 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до пункту 3.5 Положення, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно п.2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше ТО робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2.12. Положення візичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Розрахункова операція у Законі України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначена як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахунковою документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або. у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

При цьому , слід у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунковим документом.

Підпунктом 12 п. 4 розд. І постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 визначено, що сліп - паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлюються такі фінансові санкції за порушення норм обігу готівки, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сумі виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування (неповне та / або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії), при наявності податкового боргу - в розмірі здійснених виплат; за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25% виданих під звіт сум; за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів; за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки. Матеріали справи свідчать , що за перевіряємий період дані касових книг щодо прийняття та видачі готівкових коштів відповідають даним прибуткових та видаткових касових ордерів (типові форми відповідно КО-1 і КО-2 відповідають даним касових документів).

У відповідності до вимог п. 5.2 Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку, виходячи з фактичних надходжень готівки до кас та з урахуванням строків здавання готівки до кас банків.

Акт перевірки свідчить , що підприємством у перевіряємому періоді ліміти залишку готівки в касі встановлені у наступних розмірах: 0.0 грн. (наказ від 04.01.2012 №2); 0,0 грн. (наказ від 04.01.2013 №2): 0.0 грн. (наказ від 04.01.2014 №2) по теперішній час.

На підставі наданих до перевірки документів (касових книг підприємства, журналів-ордерів по рахунках 311. 361. 372. 301. прибуткових та видаткових касових ордерів, звітів використання коштів, виданих під звіт) в періоді, який перевіряється відповідачем, встановлено перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства, а саме у перевіряємому періоді здійснювалась видача готівкових коштів із каси підприємства на відрядження та на господарські витрати окремим працівникам підприємства за видатковими ордерами, а також на заробітну плату співробітникам підприємства за відомістю на виплату грошей. Видача готівкових коштів за відомістю на виплату грошей №30 від 18.11.2014 року не підтверджена підписом одержувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в сумі 953,74 гривень.

Відповідно до п. 7.24 глави 7 Положення № 637 суми готівки за вищевказаним видатковим ордером не враховані перевіркою і додаються до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлений зазначений видатковий документ, здійснено розрахунок залишку готівки в касі підприємства та встановлено понадлімітні залишки готівки в касі TOB "Время 2050" на кінець дня на суму 953,74грн., чим порушено п.3.5 глави 3 Положення № 637.

Однак , матеріали справи свідчать, що грошові кошти у сумі 759,20 грн. отримані гр. ОСОБА_1, який перебуває з товариством позивача у трудових відносинах, однак помилково не поставлено його підпис у відомості №30 від 18.11.2014р., про що надані письмові пояснення від 18.07.2016р.

Колегія суддів зазначає , що відсутність підпису вказаних працівників є технічною помилкою, грошові кошти у сумі 759,20 грн. в касі ТОВ "ВРЄМЯ 2050" 18.11.2014р. не залишалися, оскільки вони отримані гр. ОСОБА_1

Стосовно коштів в розмірі 194,51 грн. , то позивач вказує на отримання цієї суми гр.ОСОБА_2, але гр.ОСОБА_2 не перебуває вже у трудових відносинах з підприємством позивача, тому немає можливості отримати пояснення щодо отримання ним цих коштів.

Вказані пояснення надані позивачем під час перевірки , однак не враховані податковим органом.

Також, в акті відображено , що 22.12.2014року відповідно видаткового ордеру №86 гр. ОСОБА_3 отримав виногороду за ЦПД за актом виконаних робот №1 від 01.12.2014р готівкові кошти у сумі 8029,0грн. замість 8129,0грн. зазначених у видатковому ордері. Виходячи з наведеного сума готівкових коштів у розмірі 100 грн. з 22.12.2014р по 31.12.3014р залишалась на кінець дня у касі підприємства, що є порушенням п. 2.8 Положення № 637, так перевищення залишку готівки в касі підприємства у період з 22.12.2014 по 31.12.2014 становить 1000,0грн.

Однак , судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції , що згідно видаткового ордеру від 22.12.2014р. сума в розмірі 8129,00 грн. отримана гр. ОСОБА_3 як винагорода згідно акту виконаних робіт № 1 від 01.12.2014р., про що свідчить його підпис, при цьому громадянином помилково прописом написано - вісім тисяч двадцять дев'ять , що фактично є опискою.

В ході перевірки TOB "Время 2050" також встановлено, що директор підприємства отримував готівкові кошти із застосуванням особистого електронного платіжного засобу на виплату заробітної плати працівникам підприємства. Сума отриманих з розрахункового рахунку коштів відповідно п.2.6 Положення № 637 оприбутковувалась в касу підприємства. Однак, директор не подав до бухгалтерії підприємства всі необхідні підтверджу вальні документи (чек банкомата,, квитанція торговельного термінала тощо). Так, у перевіряємому періоді із застосуванням особистого електронного платіжного засобу директором TOB "BPЄМЯ 2050" Гулаковим М.А. отримані готівкові кошти, що не підтверджено відповідними документами (сліпами) у сумі 10682,58грн., а саме: до прибуткового ордеру від 04.12.2014р. №56 на суму 4682,58 грн., до прибуткового ордеру від 29.04.2014р №13 на суму 6000,00 грн. "

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що вказані твердження є не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставин справи , виходячи з такого.

Під час перевірки відповідач не взяв до уваги, що готівкові кошти у сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень отримані директором підприємства 04.12.2014р., що підтверджується сліпом, які в свою чергу були оприбутковані за двома прибутковим касовими ордерами за №56 (на суму 4682,58грн.) та №57 (на суму 95317,42грн.) відповідно.

Також, відповідачем безпідставно не взято до уваги, що на отримання готівкових коштів з банку директором позивача було використано не особистий електронній платіжний засіб, а корпоративна карта підприємства "ключ до рахунку", видана ПАТ "ПриватБанк".

Щодо отримання грошових коштів у сумі 6000,00грн. відповідно до прибуткового ордера № 13 від 29.04.2014р., то це підтверджується випискою з банку про рух коштів на рахунку.

Доказів отримання коштів директором TOB "BPЄМЯ 2050" Гулаковим М.А. в сумі 10682,58грн. взагалі не знайшло підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно п.2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2.12. Положення № 637 Фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

При цьому, сліп у розумінні Закону України «Про застосування реєстрах розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунковим документом.

Підпунктом 12 п. 4 розд. І постанови Правління Національного банку України « Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 визначено, що сліп - паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що будь-яких порушень касової дисципліни та правил обігу готівки позивач не допустив.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Харківській області №0000111409 від 18.03.2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає , вказання в податковому повідомленні-рішенні від 18.03.2016 року №0000111409 як підставі його прийняття акт перевірки №88/20-40-14-03-08/38157139 від 04.03.2016р. є помилкою, як пояснює представник податкового органу, саме акт №90/20-40-14-03-08/37877340 від 04.03.2016р. є підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2016р. по справі № 820/1793/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2016 р.